Рішення

від 11.04.2024 по справі 910/18498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 910/18498/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Артіс"

про стягнення 128 649,23 грн,

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Артіс" (далі - відповідач) про стягнення 128 649,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 19/12/18 СТ від 19.12.2018 в частині оплати наданих послуг у встановлених договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

19.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18498/23 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем в електронному кабінеті 26.12.2023.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення за № 0600241003369, яким направлено ухвалу суду від 26.12.2023, повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення поштового відправлення зазначено «за закінчення терміну зберігання».

Крім того, ухвалу суду від 26.12.2023 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.12.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на транспортне обслуговування (перевезення вантажів) № 19/12/18СТ (далі - договір) за умовами якого замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги на перевезення вантажів (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору виконавець зобов`язався виділити замовнику автомобілі згідно з замовленням замовника.

Згідно з п. 3.4 договору оплата наданих послуг проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця відповідно до рахунку-фактури та актів виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.06.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання умов цього договору.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем у період з 17.01.2019 по 29.01.2019 надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 65 820,00 грн, що підтверджується актами наданих послуг від 17.01.2019 № 78 на суму 9 300,00 грн, від 18.01.2019 № 79 на суму 9 300,00 грн, від 22.01.2019 № 80 на суму 9 300,00 грн, від 23.01.2019 № 81 на суму 9 300,00 грн, від 25.01.2019 № 82 на суму 9 300,00 грн, від 28.01.2019 № 83 на суму 9 300,00 грн, від 29.01.2019 № 84 на суму 10 020,00 грн.

Також надання вказаних послуг підтверджується доданими до позовної заяви товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та подорожніми листами.

Проте, як вказує позивач, відповідач заборгованість з наданих послуг на загальну суму 65 820,00 грн не сплатив.

При цьому позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 105 від 03.05.2019, № 256 від 14.11.2019, № 102 від 19.06.2020, № 194 від 18.12.2020, № 114 від 07.09.2021 № 117 від 01.11.2023, проте відповідачем такі претензії залишені без розгляду та без виконання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 вказаної норми сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, сторонами під час розгляду даної справи не надано суду доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 65 820,00 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9 460,73 грн 3% річних та 37 145,06 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що такі розрахунки виконані арифметично вірними, вимоги про стягнення 9 460,73 грн 3% річних та 37 145,06 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 11 616,04 грн пені та 4 607,40 грн штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до 4.2 договору у разі порушення строків розрахунків, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків від вказаної суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що останній виконано відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, вимоги в частині стягнення пені в розмірі 11 616,04 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розрахунок штрафу також виконано позивачем арифметично вірно, а відтак вимога в частині стягнення 4 607,40 грн штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Артіс" (03164, м. Київ, вул. Олевська, буд. 3А, каб. 3, код 41322398) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) 65 820,00 грн (шістдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять грн 00 коп.) основного боргу, 4 607,40 грн (чотири тисячі шістсот сім грн 40 грн) 7% штрафу, 11 616,04 грн (одинадцять тисяч шістсот шістнадцять грн 04 коп.) пені, 37 145,06 грн (тридцять сім тисяч сто сорок п`ять грн 06 коп.) втрат від інфляції, 9 460,73 грн (дев`ять тисяч чотириста шістдесят грн 73 коп.) 3% річних, 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 11.04.2024.

Суддя О.Г. Удалова