Рішення

від 12.04.2024 по справі 910/147/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2024Справа № 910/147/24За позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (03115, м. Київ, вул. М.Котельникова,23, ідентифікаційний номер 05432796)

до Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Київський Промбудпроект" державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського,1, ідентифікаційний код 33350792)

про стягнення 10 795,88 грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Київський Промбудпроект" державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення 8 400,00грн.-основного боргу, 817,06грн.-пені, 341,44грн.-3%, 1237,38грн.-інфляційних втрат за неналежне виконання умов підрядного договору №103/14 на технічне обслуговування ліфтів від 01.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 у справі №910/147/24 була надіслана до електронного кабінету позивача 10.01.2024.

Відповідно до сформованого в КП "Діловодство спеціалізованого суду" повідомлення про доставку електронного листа підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 у справі № 910/147/24 доставлена до електронного кабінету позивача 10.01.2024 о 02:18, вказане повідомлення долучено до матеріалів справи.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 у справі №910/147/24 вручена відповідачу 18.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600243515405.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 між Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3» (надалі - Підрядник) та Дочірнім підприємством «Проектний інститут «Київський Промбуднроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (надалі - Замовник) укладено підрядний договір № 103/14 на технічне обслуговування ліфтів (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання з організації та виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (далі «ТО ліфтів»), на об`єктах Замовника відповідно до додатку №1, якій є невід`ємними частинами Договору. Замовник, в свою чергу, приймає та оплачує виконані Підрядником роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору, щомісячна вартість ТО ліфтів згідно із умовами Договору складала 1 103,26 грн.

У пункті 5.2 Договору передбачено, що Замовник підписує Акти здачі-прийняття виконаних робіт, засвідчує підпис печаткою і, в разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт, протягом 3 (трьох) робочих днів повертає примірник Акту здачі-прийняття виконаних робіт Підряднику, або в цей же термін надає Виконавцю мотивовану письмову відмову в прийнятті послуг. У випадку неповернення Підряднику Акту або відмови, роботи вважаються виконаними якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті Замовником.

Згідно з п. 5.4. Договору на підставі підписаних Актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця. Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на протязі місяця, що є наступним після періоду, в якому виконано відповідні роботи.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016 до Договору щомісячна вартість ТО ліфтів починаючи з 01.01.2017 складала 1 463,26 грн.

За змістом Додаткової угоди № 2 від 1.01.2018 до Договору щомісячна вартість ТО ліфтів починаючи з 01.01.2018 складала 1 463,26 грн.

У Додатковій угоді № 3 від 11.12.2018 до Договору погоджена щомісячна вартість ТО ліфтів починаючи з 01.01.2019 у розмірі 2 400,00 грн.

Розрахунок визначеної вартості ТО ліфтів також наведений в Додатку № 1 до Додаткової угоди № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до листа відповідача № 01/13-35 від 08.11.2022 року ліфт № 226 був знятий з обслуговування, у зв`язку з чим вартість ТО ліфтів зменшилась.

Таким чином, станом на 26.12.2023 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 8 400,00 грн., яка виникла у зв`язку з частковою не оплатою вартості ТО ліфтів за серпень 2021 року, за червень 2022 року та за лютий, квітень, травень, липень, серпень 2023 року, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення поданої позовної заяви частково з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частинами 1, 2 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов підрядного договору від 01.01.2014 № 103/14 на технічне обслуговування ліфтів позивачем надані послуги за серпень 2021 року, за червень 2022 року та за лютий, квітень, травень, липень, серпень 2023 року на суму 8 400,00 грн.

Дані обставини підтверджуються підписаними обома сторонами та скріпленими печатками відповідними актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Доказів надання відповідачем зауважень щодо обсягу та якості виконаних позивачем робіт матеріали справи, в тому числі акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), не містять.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 8 400,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У статтях 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" установлено, що платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Стягнення штрафних санкцій здійснюється на підставі чинного законодавства України (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України Сторони домовилися, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) за даним Договором буде застосовуватися позовна давність строком у три роки.

Відповідно до статті 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Поряд із цим, за положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 №904/4156/18 указано, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки сторонами в договорі не передбачено умови щодо нарахування пені за порушення підрядником (відповідачем) грошового зобов`язання з оплати виконаних підрядних робіт, та такий вид забезпечення виконання грошового зобов`язання законом до спірних правовідносин також не визначений, вимоги позивача про стягнення 817,06 грн. пені задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Із розрахунку позивача слідує, що останнім нараховані на суми боргу по 2 400,00 грн. за серпень 2021 року та за червень 2022 року, та по 1 200,00 грн. за лютий, квітень, травень, липень, серпень 2023 року три проценти річних у сумі 341,44 грн. з 11 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, та до 26.12.2023 (включно), а також інфляційні втрати в сумі 1237,38 грн. до листопада 2023 року (включно).

За арифметичним перерахунком суду, три проценти річних у сумі 341,44 грн. та інфляційні втрати в сумі 1237,38 грн. підлягають стягненню в заявленому розмірі.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Київський Промбудпроект" державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського,1, ідентифікаційний код 33350792) на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (03115, м. Київ, вул. М.Котельникова,23, ідентифікаційний номер 05432796) 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 341 (триста сорок одну) грн. 44 коп. 3%, 1237 (одну тисячу двісті тридцять сім) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 87 коп. судового збору.

3.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.04.2024

Суддя Д.В. Мандичев