Рішення

від 12.04.2024 по справі 910/1419/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2024Справа № 910/1419/24Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; ідентифікаційний код: 23697280)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 14-16; ідентифікаційний код: 39590829)

про стягнення 27736,21 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» про стягнення 27736,21 грн, з яких 18000,00 грн основного боргу, пені у розмірі 6243,45 грн, 3% річних у розмірі 767,26 грн та інфляційних втрат у розмірі 2725,50 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах не здійснив оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6243,45 грн, 3% річних у розмірі 767,26 грн та інфляційні втрати у розмірі 2725,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1419/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/1419/24 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 14-16), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку з тим, що адресат не зареєстрований за вказаною адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/1419/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.20217 між сторонами було укладено Договір обслуговування рахунка в цінних паперах №40004294/16 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» від 30.08.2017 про приєднання до умов договору про обслуговування рахунка в цінних паперах.

У вищезазначеній заяві відповідач, приєднуючись до договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, засвідчив, що він ознайомлений з умовами та тарифами, які розміщені на сайті банку в мережі інтернет.

Підписуючи Заяву на приєднання до Договору, депонент (відповідач) погоджується з розміром тарифів, встановлених Депозитарною установою (позивачем) на дату укладення Договору та порядком внесення змін до них. Депозитарна установа має право змінювати Тарифи протягом дії цього Договору.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих згідно з Договором, належним чином відображаються в Акті-рахунку прийому-здачі депозитарних послуг за певний період, котрий підписують сторони Договору.

На підставі Договору відповідачу було відкрито рахунок у цінних паперах.

Відповідно до пункту 2.1 Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, Договір укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти Договір.

Договір вважається укладеним після отримання Депозитарною установою від Депонента заповненої та підписаної Заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо Депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності Договору, втрачає чинність за взаємною згодою Сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений між Депозитарною установою та Депонентом та правовідносини, що виникли між Сторонами у зв`язку з відкриттям рахунку продовжуються на умовах Договору. Умови Договору застосовуються Сторонами з урахуванням того, що Депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах Депоненту (п. 2.5. Договору).

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що з моменту реєстрації Депозитарною установою Заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером Договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр Заяви про приєднання повертається Депоненту.

Депонент зобов`язаний відслідковувати зміни Договору, Тарифів, Внутрішніх документів Депозитарної установи, які змінюються, шляхом відвідування сайту Депозитарної установи (пп. 5.1.11. п. 5.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання Депонентом Заяви про приєднання згідно форми, що наведена у Додатку №4 до Договору, яка є невід`ємною частиною Договору. Договір укладений строком на 5 (п`ять) років і набуває чинності з дати акцептування Публічної пропозиції. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання цього Договору не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору, Договір вважається кожного разу продовженим на 5 (п`ять) років на тих самих умовах (п. 8.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору, Депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством України, Внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах Депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах Депонента на підставі розпоряджень Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності.

За змістом підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору, Депозитарна установа має право отримувати від Депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання Послуг Депозитарною установою згідно умов цього Договору та Тарифів (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до підпункту 5,1.4. пункту 5.1. Договору, Депонент зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Послуги Депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими цим Договором та Тарифами, встановленими Депозитарною установою.

Розділом 6 публічної частини (далі - Публічна частина) зазначених Договорів, яка розміщена на веб-сайті Банку врегульовані правовідносини щодо вартості послуг та порядку розрахунків.

Депозитарна установа має право відмовити Депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах Депонента, у разі наявності у нього заборгованості за надані Послуги Депозитарної установи.

Згідно пунктів 7.7, 7.8 Публічної частини усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в судах України або у порядку встановленому чинним законодавством України.

Розділом 8 Публічної частини врегульовані правовідносини щодо строку дії Договору, порядку внесення змін до нього та припинення дії.

Зокрема, згідно п.п. 8.2, 8.2.1, 8.2.2 Публічної частини Сторона, яка вважає за необхідне змінити цей Договір, направляє пропозиції про це іншій Стороні Договору.

Депозитарна установа розміщує пропозиції (односторонній письмовий правочин) на сайті Депозитарної установи та повідомляє Депонента про це одним або декількома з наступних способів, за вибором Депозитарної установи: - направлення інформації поштою за адресою місцезнаходження Депонента, що зазначена в анкеті рахунку в цінних паперах; - надсилання смс-повідомлення на номер мобільного телефону Депонента, вказаний Депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах; - надсилання електронного повідомлення на адресу електронної пошти, вказану Депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах; - надсилання електронного повідомлення через будь-які канали передачі повідомлень, що відправляються через програмний додаток типу vibe, telegram, whatsapp тощо, який може бути встановлений на мобільних, планшетних пристроях та персональному комп`ютері Депонента. Депонент - шляхом направлення відповідного письмового повідомлення.

Пунктами 8.3 - 8.5 Публічної частини визначена можливість розірвання договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, процедура та умови такого розірвання, зокрема, кожною із Сторін в односторонньому порядку, за згодою Сторін, за відповідним рішенням суду.

Договір може бути розірваний тільки за умови відсутності на рахунку в цінних паперах Депонента цінних паперів, у наступних випадках:

8.4.1. В односторонньому порядку передбаченому п.п. 8.3.1. цього Договору, за умови закриття рахунка в цінних паперах Депонента Депозитарною установою відповідно до п.п.4.2.8 цього Договору.

8.4.2. В односторонньому порядку за умови закриття рахунка в цінних паперах Депонента Депозитарною установою відповідно до п.п. 4.2.9 цього Договору.

8.4.3. У разі закриття рахунку в цінних паперах на підставі відповідного розпорядження Депонента.

Рішенням Оперативного штабу від 27.12.2022, протокол № 226, затверджено Положення про депозитарну діяльність депозитарної установи АБ «Укргазбанк» (далі - Положення).

Відповідно до п. 7.2. Положення Рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються права на цінні папери та/або існує заборгованість депонента перед Депозитарною установою по оплаті за послуги Депозитарної установи.

Згідно п. 7.4 Положення у випадку анулювання цінних паперів, реєстрація випуску яких скасована НКЦПФР, внаслідок якого Депозитарною установою здійснено за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію списання прав на цінні папери з рахунку (рахунків) в цінних паперах, який (які) обслуговувався на підставі договору про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах власників(ам), укладеного Депозитарною установою з емітентом, в разі ненадання відповідного розпорядження емітентом на закриття рахунку(ів) у цінних паперах власнику(ам) протягом 3 (трьох) місяців з дня списання прав на цінні папери з рахунку(ів) в цінних паперах власника(ів) (далі - дата списання) рахунок може (можуть) бути закрито Депозитарною установою протягом 5 (п`яти) років з дати списання за розпорядженням керівника Депозитарної установи або уповноваженої ним особи, якщо інше не встановлено умовами договору з емітентом.

Згідно Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «Укргазбанк», Розділом IV передбачено основні функції депозитарної установи. Перелік депозитарних операцій та додаткових послуг, які надає Депозитарна установа.

Так відповідно до п. 4.2.2. розділу 4 Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «Укргазбанк» облікові операції:

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у пінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості пінних паперів, прав на пінні папери на рахунках у пінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Депозитарної установи належать операції зарахування, списання, переказу.

а) Зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

б) Списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Депозитарна установа здійснювала депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

в) Переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється, або проведення операцій, пов`язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами. Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов`язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента, а блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.

Окрім Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «Укргазбанк», спірні правовідносини, що виникли регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».

У відповідності до п. 1 та п.2 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України», підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами:

1. Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, є документ, який згідно із законодавством держави реєстрації номінального утримувача або клієнта номінального утримувача підтверджує право власності на цінні папери та видається номінальним утримувачем або клієнтом номінального утримувача (залежно від місця обліку прав на цінні папери) на вимогу власника цінних паперів на підставі відповідного договору.

2. Виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах не є розірваним, рахунок у цінних паперах відповідача не закритий, а його обслуговування зі сторони банку продовжує здійснюватись.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах не здійснив оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6243,45 грн, 3% річних у розмірі 767,26 грн та інфляційні втрати у розмірі 2725,50 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитарив-кореспонденпв, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір іншим особам.

За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на пінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в пінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах (постанова Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 917/1746/20).

З Додатку №3 до Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах вбачається, що тариф за депозитарний облік ЦП/прав та ЦП (крім облігацій внутрішньої державної позики/облігацій зовнішньої державної позики/облігацій місцевих позик) складає 500 грн на місяць.

Судом встановлено, що за період з січня 2021 року по грудень 2023 позивач надав відповідачу послуги із зберігання цінних паперів на загальну суму 18000,00 грн, виходячи з розрахунку 500,00 грн на місяць, що відображено в актах-рахунках, які складались позивачем та направлялися відповідачу.

Незважаючи на не підписання відповідачем вказаних актів-рахунків, суд зазначає, що послуги є такими, що надавались позивачу, оскільки відповідно до виписок про операцій з цінними паперами, станом на 23.01.2024 в депозитарній установі (позивач) зберігаються цінні папери, належні відповідачу.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.п. 6.1, 6.5, 6.8., 6.14. Публічної частини Депонент оплачує Послуги Депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до Тарифів (Додаток №1 до Договору), встановлених Депозитарною установою. Тарифи Депозитарної установи є обов`язковими для Депонента. Оплата Депонентом Послуг Депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались Послуги Депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до п. 6.7. цього Договору згідно Акту-рахунку (Додаток №2 до Договору), який надається особисто або надсилається Депозитарною установою Депоненту засобами поштового зв`язку або в інший спосіб за домовленістю Сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались Послуги Депозитарної установи.

Доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 18000,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» за Договором про обслуговування рахунка в цінних паперах у сумі 18000,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» суми основного боргу у розмірі 18000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6243,45 грн за період з 17.01.2023 по 16.01.2024.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.4 Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим договором, депонент зобов`язаний на вимогу депозитарної установи сплатити пеню, якам обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості (в межах, заявлених позивачем), у зв`язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» пені у розмірі 6243,45 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 767,26 грн за період з 01.03.2021 по 16.01.2024 та інфляційні втрати у розмірі 2725,50 грн за період з березня 2021 року по грудень 2023 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» 3% річних у розмірі 767,26 грн та інфляційних втрат у розмірі 2725,50 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін Інвест Актив» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 14-16; ідентифікаційний код: 39590829) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; ідентифікаційний код: 23697280) суму основного боргу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 6243 (шість тисяч двісті сорок три) грн 45 коп, 3% річних у розмірі 767 (сімсот шістдесят сім) грн 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 2725 (дві тисячі сімсот двадцять п`ять) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак