Рішення

від 12.04.2024 по справі 910/19502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2024Справа № 910/19502/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна (місто Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лісопостач" (місто Київ)

про стягнення 389 399,00 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лісопостач" про стягнення 389 399,00 грн, з яких: 328 000,00 грн заборгованості за Договором транспортного експедирування № 54/23 від 14.04.2023, 57 250,40 грн пені та 4 148,60 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

Відповідач копію цієї ухвали Господарського суду міста Києва отримав 27.12.2023, тож про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2023 між позивачем (Експедитор) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір транспортного експедирування № 54/23 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок "Замовника" здійснити транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних вантажів залізничним транспортом по території України, країнах СНД та інших держав (далі - послуги).

Відповідно до пункту 3.1. Договору Замовник здійснює 100% передоплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Експедитора па підставі виставлених рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Експедитора (банківські витрати по перерахуванню грошових коштів несе Замовник).

Вартість послуг, яка складається, в тому числі з винагороди експедитора та витрат експедитора, зазначається Експедитором у рахунках-фактурах, які надаються замовнику, та які є невід`ємною частиною цього Договору. Погодженням Замовника Із зазначеною у рахунку-фактурі вартістю послуг є оплата виставленого рахунку-фактури (в тому числі часткова) або фактична передача вантажу на перевезення. Після фактичного отримання послуг Замовником (фактична доставка вантажу відповідно до транспортної накладної). Замовник не може посилатись на не узгодження вартості послуг, га у випадку якщо замовник не оплатив 100% передоплату за послуги, після отримання вантажу виставлений рахунок - фактура підлягає повній оплаті, та будь-які заперечення Замовника, крім якості надання послуг, не можуть прийматися до уваги (п. 3.5. Договору).

З урахуванням строків, передбачених Законодавством України, Експедитором надається повний пакет документів (Акт виконаних робіт, Податкова накладна). Акт виконаних робіт Експедитор складає у двох примірниках, підписує його, скріплює печаткою та надсилає два примірники акту на адресу Замовника, зазначену в Договорі, рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення (п. 3.7. Договору).

Згідно з п. 3.9. Договору Замовник зобов`язаний підписати та направити Експедитору на електронну пошту примірник підписаного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 3 (трьох) робочих днів із моменту його одержання або в такий самий строк надати письмово обґрунтовані зауваження. Оригінал підписаного акту приймання-передачі наданих послуг Замовник повинен повернути Експедитору протягом 5 (п`яти) календарних днів із моменту його одержання або в такий самий строк надати письмово обґрунтовані зауваження.

У разі не отримання Експедитором від Замовника підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг або обґрунтованих письмових зауважень до Акту приймання-передачі наданих послуг протягом строку передбаченого п. 3.9. цього Договору, то Акт вважається повністю погоджений і затверджений Замовником без претензій, а зазначені в ньому послуги підлягають оплаті в повному розмірі в сумі зазначеній в акті. При порушенні Замовником умов пункту 3.9. цього Договору, Замовник сплачує на користь Експедитора штраф у розмірі 100% від суми не повернутого Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.10. Договору).

Відповідно до п. 3.11. Договору Замовник оплачує Експедитору всі документально підтверджені і включені в Акти приймання-передачі наданих послуг додаткові витрати, непередбачені цим Договором, але понесені Експедитором в ході виконання цього Договору.

Згідно з п. п. 2.1. - 2.5. Додаткової угоди № 1 від 14.04.2023 до Договору сторони погодили здійснювати документообіг у електронному вигляді та здійснювати обмін первинними бухгалтерським документами (Заявки, накладні, акти наданих послуг / виконаних робіт, акти звірки взаємних розрахунків, рахунки, тощо) у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного цифрового підпису (ЕЦП) засобами телекомунікаційного зв`язку, зокрема, але не виключно, за допомогою системи електронного документообігу ME.Doc IS. У разі використання Сторонами різних систем електронного документообігу або ЕЦП різних Центрів сертифікації ключів (ЦСК) - зазначені системи або ЕЦП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним. Сторони дійшли взаємної згоди та вирішили здійснювати оформлення первинних бухгалтерських документів у електронному вигляді - як електронних документів у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Електронні документи повинні бути оформлені відповідно до вимог цієї Додаткової угоди, Договору та містити обов`язкові реквізити первинного документу, що визначені чинним законодавством України. Первинні бухгалтерські документи, оформлені в електронному вигляді (надалі за текстом - «Електронні первинні документи», в однині - «Електронний первинний документ»), являють собою електронний документ, Інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних. Електронні первинні документи містять всі реквізити аналогічних паперових документів, а також можуть містити інші реквізити. Кожна зі Сторін для електронного документообігу використовує власні технічні ресурси, крім випадків передбачених цією Додатковою угодою. Сторони зобов`язані призначити одного чи кількох матеріально відповідальних працівників або представників, яким від їх імені надаються повноваження підписувати Електронні первинні документи електронним цифровим підписом, а також забезпечити направлення необхідних даних і документів іншій Стороні та забезпечити одержання електронних цифрових підписів уповноваженими особами.

Даний договір підписаний в двох примірниках державною мовою. Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2023. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік (пункт 7.1. Договору).

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до умов Договору Сторонами було узгоджено Заявку на перевезення вантажу № 2 від 11.05.2023 до Договору, згідно з якою позивач зобов`язався надати відповідачу послуги на загальну суму 424 000,00 грн.

Послуги згідно Заявки на організацію перевезення вантажу № 2 від 11.05.2023 до Договору надані позивачем та прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі-приймання робіт (наданих послуг): №ТЕ-000391 від 31.05.2023 на суму 144 000,00 грн, №ТЕ-000415 від 01.06.2023 на суму 92 000,00 грн, №ТЕ-000416 від 02.06.2023 на суму 96 000,00 грн, №ТЕ-00691 від 31.10.2023 на суму 46 000,00 грн, № ТЕ-000690 від 31.10.2023 на суму 46 000,00 грн.

На зазначені суми позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату: №400 від 25.05.2023 на суму 144 000,00 грн (строк оплати - до 30.05.2023), №406 від 01.06.2023 на суму 92 000,00 грн (строк оплати - до 06.06.2023), № 421 від 01.06.2023 на суму 96 000,00 грн (строк оплати - до 13.06.2023), № 509 від 07.07.2023 на суму 46 000,00 грн (строк оплати - до 12.07.2023), № 709 від 31.10.2023 на суму 46 000,00 грн (строк оплати - до 03.11.2023).

08.06.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію про оплату наданих послуг, проте відповідач оплату отриманих від позивача послуг за Договором здійснив лише частково, в розмірі 96 000 грн, решта суми 328 000,00 грн сплачена не була, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 328 000,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 57 250,40 грн пені та 4 148,60 грн 3% річних.

Відповідно до п.3.4. Договору за прострочення платежу Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача з боку відповідача належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лісопостач" (04074, місто Київ, вулиця Лугова,16; ідентифікаційний код 41495845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 67; ідентифікаційний код 43002692) 328 000 (триста двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 57 250 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн 40 коп. пені, 4 148 (чотири тисячі сто сорок вісім) грн 60 коп. 3% річних та 5 841 (п`ять тисяч вісімсот сорок одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко