Ухвала

від 12.04.2024 по справі 914/947/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

12.04.2024 Справа № 914/947/24

Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, розглянувши

заяву Приватного підприємства «Карат», м. Львів

про скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 15.12.2023 у справі №914/3654/23

за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Карат» згідно договору №303958 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 20.03.2007 року 4763,24 грн основного боргу.

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 Господарським судом Львівської області (суддя А.Б. Мазовіта) видано судовий наказ про стягнення з Приватного підприємства «Карат», 79032, м. Львів, вул. Лисеницька, буд. 1, кв. 50 (ідентифікаційний код 20842942) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», 79017, м. Львів, вул. Зелена, буд. 64 (ідентифікаційний код 03348471) згідно договору №303958 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 20.03.2007 року 4763,24 грн основного боргу та судовий збір у розмірі 268,40 грн.

15.01.2024 вказаний судовий наказ набрав законної сили та скерований на адресу стягувача.

10.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 09.04.2024) на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного підприємства «Карат» про скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 15.12.2023 у справі № 914/3654/23. Відтак, заявник вважає судовий наказ від 15.12.2023 року у справі №914/3654/23 необґрунтованим відповідно до вимог стягувача, а також долучає до заяви докази за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого строку на скасування судового наказу. Боржник стверджує, що у зв`язку з нововиявленими обставинами, враховуючи Указ Президента №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», зважаючи на Наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022 року, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Дослідивши матеріали поданої заяви Приватного підприємства «Карат», господарський суд вважає, що вона підлягає поверненню боржнику з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1-5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Господарський суд зазначає, що копія судового наказу від 15.12.2023, копія заяви про видачу судового наказу з додатками була направлено судом на адресу Приватного підприємства «Карат» засобами поштового зв`язку. Поштове відправлення отримано особисто підприємством 23.12.2023 року. На підтвердження зазначеного у матеріалах справи міститься копія списку рекомендованих листів №7360 від 18.12.2023 та роздруківка з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за номером рекомендованого поштового повідомлення №0600070182790. Відтак, боржник мав право подати заяву про скасування судового наказу до 08.01.2024 включно.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання про те, що боржник був належним чином обізнаний про своє право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу в строк, визначений ч. 1 ст. 157 ГПК України, однак не скористувався ним.

За вказаних обставин, визначений ч. 1 ст. 157 ГПК України 15-денний строк для подання боржником заяви про скасування судового наказу є таким, що закінчився 08.01.2024 року.

Отже, заява Приватного підприємства «Карат» про скасування судового наказу подана із порушенням вищевказаного строку на її подання.

За приписами ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Розглянувши клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський суд зазначає, що за приписами ст. 156 Господарського процесуального кодексу України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом виконані приписи ст. 156 Господарського процесуального кодексу України та копія судового наказу направлена за адресою місцезнаходження боржника, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, днем вручення боржнику копії судового наказу є 23.12.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначено. що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.

Верховний Суд в ухвалі від 21.07.2022 року у справі №127/2897/13-ц зазначив, що у разі, коли позивач пропустив процесуальний строк з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то питання про його поновлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

З матеріалів заяви про скасування судового наказу від 15.12.2023 у справі №914/3654/23 ПП «Карат» не зазначило обставин, які б унеможливили заявника виконати процесуальні дії протягом установленого законом строку у зв`язку із запровадження воєнного стану на всій території України.

Отже, сам факт запровадження воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків. Для такого поновлення необхідним є клопотання, в якому будуть зазначені інші обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали вчиненню тих чи інших дій, а також докази, що підтверджують ці обставини.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 р. (Закон України від 17.07.97 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.99 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі «Красношапка проти України»).

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У поданій заяві боржником не наведено поважних причин, що стали наслідком пропущення строку на подання заяви про скасування судового наказу, з огляду на наявність у матеріалах справи роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про отримання рекомендованого повідомлення №0600070182790.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Приватного підприємства «Карат» про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Приписами частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням вказаних норм Господарського процесуального кодексу України, заяву скасування судового наказу від 10.04.2024 у справі №914/947/24 слід повернути заявнику.

При цьому, слід зауважити, що у зв`язку із зверненням Приватного підприємства «Карат» із заявою про скасування судового наказу шляхом її формування у системі «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 156, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Приватному підприємству «Карат» у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

2.Заяву Приватному підприємству «Карат» про скасування судового наказу від 15.12.2023 у справі №914/3654/23 - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.