Рішення

від 06.03.2024 по справі 915/1645/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Справа № 915/1645/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою акціонерного товариства Миколаївобленерго, код 23399393 (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40), яка пред`явлена до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Енерджи Плюс», код 42623433 (Миколаївська область, Вознесенський район, сільрада Бузька (з), комплекс будівель та споруд №1(п), будинок 7), про внесення змін до договору.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Стислий виклад позиції позивача.

20.10.2023 року у канцелярії Господарського суду Миколаївської області зареєстровано позов.

Із змісту позову вбачається, що відповідачем з метою приєднання власних електроустановок (сонячна електростанція) до електричних мереж було подано заяву, за наслідками розгляду якої між позивачем та відповідачем був укладений договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником. Невід`ємним додатком до договору є технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок. Згодом відповідач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) із скаргою на дії позивача щодо нестандартного приєднання електричних мереж. НКРЕКП за результатами проведення позапланової перевірки склало акт та своєю постановою наклала на позивача штраф. З метою запобігання двояких трактувань вимог технічних умов з приводу можливості підключення до внутрішніх мереж виробника електричної енергії іншого виробника позивач згідно п.п. 4.1.18 та 4.1.11.1 Кодексу систем розподілу вніс зміни (уточнення) до п. 6 технічних умов в частині точки приєднання. 14.08.2023 року проект додаткової угоди до договору з приводу погодження технічних умов у новій редакції разом з технічними умовами у новій редакції, зміст яких відповідає вимогам Кодексу систем розподілу, позивач направив відповідачу для підписання. Відповідач підписувати додаткову угоду відмовився, про що листом інформував позивача. Позивач вважає, що сторони не досягли згоди про внесення змін до договору у встановленому ст. 188 ГК порядку. З огляду на те, що позивач заінтересований у приведенні технічних умов у відповідність до вимог Кодексу систем розподілу, а відповідач заперечує проти цього, позивач прийняв рішення вирішити наявний спір у судовому порядку.

Як на правову підставу позову позивач послався на норми Кодексу систем розподілу, абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК, ст. 654 ЦК, ст. 188 ГК.

Стислий виклад позиції відповідача.

27.11.2023 року через систему електронний суд від відповідача надійшов відзив на позов.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, свої заперечення аргументував наступним:

- видані технічні умови відповідають вимогам Кодексу систем розподілу, зокрема п. 4.1.18 глави 4.1 розділу 4, так як у п. 6 зазначено, що точка приєднання - на болтових з`єднаннях кабельних або повітряних ліній живлення в РУ-35 кВ РП замовника, розташованого на території замовника;

- згідно абз. 10 п. 4.5.6 глави 4.5 розділу 4 Кодексу систем розподілу технічні умови набирають чинності після оплати замовником вартості послуг з приєднання, в зв`язку з чим є чинними, у судовому порядку технічні умови недійсними не визнавалися і не оспорювалися;

- НКРЕКП за наслідками позапланової перевірки не приймалося рішень (постанов, розпоряджень), які містили вимоги до позивача по приведенню технічних умов у відповідність до вимог чинного законодавства, постанова НКРЕКП про накладення на позивача штрафу містить лише перелік нормативних актів, які грубо порушені позивачем та застосовану до позивача санкцію за їх порушення;

- змінами до технічних умов позивач намагається покласти на відповідача додаткові витрати, які орієнтовно оцінюються у 2,5-3 млн. грн.;

- договором обумовлено (п. 9.2 договору), що його може бути змінено у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють питання приєднання до електричних мереж. Фактів внесення змін та скасування нормативно-правових актів, що регулюються питання приєднання, в тому числі п. 4.1.18 Кодексу систем розподілу, не було.

Таким чином, дії позивача щодо зміни в односторонньому порядку технічних умов призведуть до подорожчання послуги нестандартного приєднання та відповідно до порушення прав та інтересів відповідача, в зв`язку із чим відповідачем не було підписано додаткову угоду.

Стаття 188 ГК визначає порядок внесення змін до договору, тоді як про підстави зазначено у ч. 1 ст. 651 ЦК, згідно якої зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У судовому порядку договір може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК). Іншими підставами для зміни договору у судовому порядку (крім істотного порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК є випадки встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни відповідних правовідносин. Статтею 652 ЦК регулюються питання внесення змін до договору, у зв`язку з істотною зміною обставин, що допускається у виняткових випадках.

19.12.2023 року через систему електронний суд позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що підтримує позов у повному обсязі.

Також, посилаючись на ч. 7 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач вказав, що видані 09.08.2021 року технічні умови втратили чинність 09.08.2023 року.

В процесі виконання договору було виявлено, що п. 6 та пп. 2 п. 1 розділу 1 ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1 не відповідають п. 4.1.18, 4.1.11.1 Кодексу систем розподілу, що підтверджується актом позапланової невиїзної перевірки НКРЕКП від 31.05.2023 року № 261 та листом Управління Держенергонагляду у Миколаївській області від 14.08.2023 року №8/27.3-250-23.

Пунктом 2.1 Кодексу систем розподілу передбачено, що технічні умови на приєднання це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід`ємним додатком до договору про приєднання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за ініціативою будь-якої сторони у порядку, встановленому чинним законодавством.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 651 ЦК передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З метою приведення виданих технічних умов у відповідність до вимог чинного законодавства відповідачу у порядку ст. 188 ГК 14.08.2023 року було направлено на підпис проект додаткової угоди №1 до договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1 та технічні умови ТУ 000287 060821 2 14 11 3 140823 2 у новій редакції, який не був підписаний відповідачем.

21.12.2023 року через систему електронний суд відповідач подав заперечення, у яких зокрема зазначив наступне.

Відповідач зазначив, що абз. 1 ч. 7 ст. 30 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови.

23.12.2021 року відповідачем було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкту сонячної електростанції.

Відповідач не надавав згоди на внесення змін до виданих технічних умов, про що повідомлено позивача листом від 23.08.2023 року за вих. № 1/23/8/23.

Отже, згідно того ж абз. 1 ч. 7 ст. 30 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач без згоди відповідача не має законних підстав для внесення змін до виданих технічних умов.

Процесуальні дії.

24.10.2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

07.11.2023 року ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі.

06.03.2024 року судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заяви і клопотання.

03.11.2023 року у канцелярії суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків позовної заяви разом із виправленим примірником позовної заяви.

27.11.2023 року через систему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Протокольною ухвалою суду від 08.12.2023 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

27.11.2023 року через систему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про залучення ТОВ "Імекслогістик" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Протокольною ухвалою суду від 08.12.2023 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

07.12.2023 року через систему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності відповідача.

08.12.2023 року у підготовчому засіданні представник позивача усно клопотав про встановлення позивачу строку для подання відповіді на відзив. Протокольною ухвалою суду від 08.12.2023 року суд усне клопотання представника позивача задовольнив, встановивши строк для подання відповіді на відзив. Також вказаною протокольною ухвалою відповідачу було встановлено строк для надання заперечення.

18.01.2024 року через систему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності відповідача.

18.01.2024 року через систему електронний суд від відповідача повторно надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішенням в іншій справі законної сили та про залучення ТОВ "Імекслогістик" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

01.03.2024 року через систему електронний суд від відповідача повторно надійшло клопотання щодо залучення в якості третьої особи ТОВ "Імекслогістик" та зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням у справі №915/1243/23.

04.03.2024 року через систему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника.

05.03.2024 року через систему електронний суд від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою суду від 05.03.2024 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

Із змісту позову вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

1. 05.08.2021 року за заявою відповідача про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору, яка зареєстрована позивачем за №36/26-1270, між позивачем та відповідачем був укладений договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником згідно ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1.

2. 09.08.2021 року позивач видав відповідачу технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1.

3. Відповідач звернувся з листом №1/10/03/23 від 10.03.2023 року до НКРЕКП про оскарження дій чи бездіяльності позивача щодо нестандартного приєднання до електричних мереж.

4. НКРЕКП було прийнято постанову №753 від 25.04.2023 року щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

5. За результатами невиїзної позапланової перевірки НКРЕКП було складено акт №261 від 31.05.2023 року.

6. На підставі акту №261 від 31.05.2023 року постановою НКРЕКП №1145 від 28.06.2023 року на позивача було накладено штраф за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії у розмірі 85000 грн.

7. 14.08.2023 року позивач направив відповідачу лист №01.01/01-25-4111 з проектом додаткової угоди №1 до договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектування лінійної частини приєднання замовником разом з технічними умовами у новій редакції.

8. 23.08.2023 року на адресу позивача надійшла відповідь відповідача від 23.08.2023 року №1/23/8/23 про відмову від підписання додаткової угоди до договору та прийняття технічних умов у новій редакції.

У підтвердження викладених у позові обставин позивач приєднав до позову:

- копію заяви відповідача про приєднання електроустановки певної потужності;

- копію договору про нестандартне приєднання до електричних мереж;

- копію технічних умов ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1;

- роздруківку постанови НКРЕКП №753 від 25.04.2023 року з веб-сайту;

- копію акту НКРЕКП про позапланову виїзну перевірку АТ "Миколаївобленерго" №261 від 31.05.2023 року;

- роздруківку постанови НКРЕКП №1145 від 28.06.2023 року про накладення штрафу з веб-сайту;

- копію листа Управління Держенергонагляду у Миколаївській області від 14.08.2023 року №8/27.3-250-23;

- копію листа НКРЕКП від 18.09.2023 року №9924/17.1.3/7-23;

- копію листа АТ "Миколаївобленерго" від 14.08.2023 року №01.01/01-25-4111;

- копію додаткової угоди №1 до договору про нестандартне приєднання та копію технічних умов нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок ТУ 000287 060821 2 14 11 3 140823 2.

- копії документів про направлення додаткової угоди № 1 разом із технічними умовами на адресу відповідача;

- копію листа ТОВ "Клін Енерджи Плюс" від 23.08.2023 року №1/23/8/23.

Обставини, які зокрема зазначені відповідачем у відзиві.

1. Позивач надав відповідачу технічні умови нестандартного приєднання ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1 з визначеною точкою приєднання.

2. Позивач надіслав рахунок №6106 від 20.04.2023 року на оплату 50% плати за приєднання потужності на суму 674880 грн. з ПДВ.

3. Відповідач 03.05.2023 року перерахував на банківський рахунок позивача кошти в сумі 674880 грн. з ПДВ.

4. 23.12.2021 року відповідач зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт об`єкту сонячної електростанції.

На підтвердження зазначених обставин, відповідач зокрема приєднав:

- копiю платiжного доручення вiд 03.05.2023 року;

- копiю повiдомлення про початок виконання будівельних робiт на об`єкті сонячної електростанцiї ТОВ "Клін Енерджи Плюс".

При оцінці доказів та встановленні обставин суд виходив з наступних положень ГПК.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд, дослідивши докази, надавши їм оцінку з огляду на вищевказані положення ГПК, встановив, що мали місце наступні обставини.

05.08.2021 року позивачем зареєстровано за вхідним номером 36/26-1270 заяву відповідача "про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору" щодо нестандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником. У заяві міститься прохання відповідача до позивача надати послугу з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснити комплекс заходів з приєднання та первинного підключення електроустановок до електричних мереж. Оплату отриманих послуг відповідач гарантує.

05.08.2021 року сторонами був укладений договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником згідно ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1 шляхом підписання сторонами тексту документу.

09.08.2021 року позивач видав відповідачу технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1.

31.05.2023 року НКРЕКП складено акт №261 за результатами позапланової невиїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Із змісту акту вбачається, що до НКРЕКП надійшли скарги суб`єктів господарювання, в тому числі скарга відповідача від 10.03.2023 року №1/10/03/23 з приводу ненадання АТ "Миколаївобленерго" (позивач) замовникам розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунку на сплату плати за приєднання потужності. 25.04.2023 року НКРЕКП прийнято постанову №753 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки АТ "Миколаївобленерго". При розгляді скарги відповідача НКРЕКП було встановлено, що розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунок на оплату вартості послуги приєднання в термін, встановлений п. 4.5.6 глави 4.5 розділу 4 Кодексу систем розподілу АТ "Миколаївобленрего" замовнику не надавались. Крім того, комісією НКРЕКП зроблено висновок, що згідно виданих технічних умов (п. 6 технічних умов) до внутрішніх мереж виробника електричної енергії передбачається приєднання електроустановок замовників (виробників електричної енергії). З цього приводу комісія НКРЕКП зазначила, що чинними нормами законодавства не передбачено приєднання електроустановок замовників (виробників електричної енергії) до внутрішніх мереж виробника.

Постановою НКРЕКП №1145 від 28.06.2023 року на підставі акту позапланової невиїзної перевірки №261 від 31.05.2023 року на АТ "Миколаївобленерго" було накладено штраф у розмірі 85000 грн. за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Будь-яких вимог до АТ "Миколаївобленерго" з приводу усунення виявлених порушень у вищевказаному акті про позапланову перевірку та постанові НКРЕКП про накладення на позивача штрафу не міститься.

14.08.2023 року позивач по пошті направив відповідачу листа №01.01/01-25-4111, до якого приєднав додаткову угоду №1 та технічні умови ТУ 000287 060821 2 14 11 3 140823 2 (нова редакція технічних умов).

У листі позивач зазначає, що для приведення технічних умов у відповідність до вимог чинного законодавства у технічні умови позивачем були внесені зміни в частині визначення точки приєднання на межі земельної ділянки замовника або за згодою замовника на території земельної ділянки. З огляду на положення ст. 188 ГК позивач направляє відповідачу додаткову угоду №1 для підписання, предметом якої є погодження технічних умов у новій редакції.

23.08.2023 року позивач отримав листа відповідача № 1/23/8/23 від 23.08.2023 року із змісту якого вбачається, що технічні умови ТУ 000287 060821 2 14 11 3 000000 1 були видані відповідачу з дотриманням вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, в зв`язку з чим внесення змін не потребують.

Висновки суду щодо підстав задоволення позову або відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з предмету укладеного між позивачем та відповідачем договору (п. 2.1 договору) за цим договором виконавець забезпечує надання послуги з приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.

У загальних положеннях договору зазначено, що цей договір є публічним договором приєднання і укладається з урахуванням статей 630, 633, 634 ЦК шляхом подання заяви відповідно до умов Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року (Кодекс систем розподілу).

На виконання умов договору позивач, зокрема взяв на себе зобов`язання надати замовнику (відповідач) технічні умови.

Так, Законом України "Про ринок електричної енергії" визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються відповідні договори, зокрема про приєднання до системи розподілу.

Відповідно до ч. 3. ст. 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" послуга з приєднання електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу є платною послугою та надається оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідно до договору про приєднання.

Як зазначено у ч. 4 ст. 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу. Порядок приєднання має визначати, у тому числі, процедурні питання, умови приєднання, типові форми договорів про приєднання. Кодексом системи розподілу визначаються умови приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є операторами системи розподілу.

Згідно ч. 13 ст. 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" за зверненням замовника оператор системи розподілу або оператор системи передачі забезпечує безоплатну видачу технічних умов на приєднання.

Кодекс систем розподілу, який затверджений постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року, визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (ОСР), оператора системи передачі (ОСП), користувачів системи розподілу (Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок (п. 1.1).

Кодекс систем розподілу встановлює базові системні вимоги, спрямовані на забезпечення надійного функціонування і розвитку системи розподілу (п. 1.2).

Кодексом систем розподілу надане визначення наступним термінам:

- договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача);

- замовник послуги з приєднання (замовник) - фізична або юридична особа, яка письмово або іншим способом, визначеним цим Кодексом, повідомила ОСР про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення;

- технічні умови на приєднання - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід`ємним додатком до договору про приєднання).

Згідно абз. 3 п. 4.1.2 розділу 4 Кодексу послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу.

Згідно п. 4.1.21 розділу 4 Кодексу ОСР забезпечує безоплатну видачу технічних умов на приєднання.

Згідно п. 4.3.1 розділу 4 Кодексу ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником відповідно до умов договору про нестандартне приєднання, невід`ємним додатком до якого є технічні умови, що викладаються за формою, наведеною в додатку 8 до цього Кодексу.

Як передбачено у п. 4.5.1 розділу 4 Кодексу технічні умови на приєднання та розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж за формою, наведеною в додатку 9 до цього Кодексу, надаються на виконання укладеного договору про приєднання.

Як передбачено ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 630 ЦК договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду.

Порядок та підстави внесення змін до договору регулюються ст. ст. 188 ГК, 651, 652 ЦК.

Отже, виходячи з поняття договору, яке наведене у ЦК та Кодексі систем розподілу, виходячи з визначення поняття технічних умов та з того, що технічні умови видаються саме на виконання вже укладеного договору, суд робить висновок, що технічні умови не є домовленістю сторін, тобто договором, в зв`язку з чим положення ст. ст. 188 ГК, 651, 652 ЦК для внесення змін до технічних умов застосуванню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги щодо внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №1 в редакції позивача разом із зміненими технічними умова є безпідставними, такими, що суперечать вимогам закону, в зв`язку із чим задоволенню не підлягають.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Як передбачено п. 4.5.10 розділу 4 Кодексу систем розподілу замовник та/або інший заінтересований суб`єкт, у даному випадку позивач, має право письмово звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання їх відповідності чинним стандартам, нормам та правилам та отримати відповідний висновок.

Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання є обов`язковим до виконання ОСР, тобто позивачем.

Органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики згідно постанови Кабінету Міністрів України № 77 від 14.02.2018 року є Державна інспекція енергетичного нагляду України (Держенергонагляд).

Отже, позивач, вважаючи, що видані ним технічні умови не відповідають вимогам Кодексу, про що зазначено у листі позивача №01.01/01-25-4111 від 14.08.2023 року, вправі був звернутися до Держенергонагляду, проте, всупереч встановленому законодавством порядку, обрав інший спосіб захисту свого інтересу, який з огляду на предмет та підстави позову застосуванню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2024 року.

Суддя А.П. Алексєєв