Рішення

від 12.04.2024 по справі 915/1508/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року Справа № 915/1508/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Ткаченка О. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Приватного підприємства «Добробут Н» (код ЄДРПОУ 37239110, 73000, Херсонська область, Білозерський р-н, смт Білозерка, вул. Батумська, 28, кв. 7, e-mail: senadijpruc@gmail.com);

до відповідача: Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (код ЄДРПОУ 00854995, 57107, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 39, e-mail: dppstepove@gmail.com)

про: стягнення заборгованості в розмірі 14 708,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Добробут Н» (далі - позивач) пред`явлено позов про стягнення з Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (код ЄДРПОУ 00854995) (далі - відповідач) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.12.2021 № 6 в загальній сумі 14 708,76 грн. , з яких 11 000,00 грн. - основний борг, 2 174,39 грн. - 15 % річних, 1 534,37 - інфляційні втрати, та стягнення судового збору в сумі 2 684,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07.12.2021 № 6 в частині своєчасного повернення грошових коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 - справу № 915/1508/23 призначено головуючому судді Ткаченку О. В.

Ухвалою суду від 04.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду № б/н від 16.10.2023 (вх. № 13679/23).

23.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, та встановлено учасникам справи строки для обміну всіма належними процесуальними документами.

23.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 85517/23), згідно якого відповідач підтверджує отримання від позивача коштів в сумі 11 000,00 грн. на умовах поворотної фінансової допомоги, проте в задоволенні позову просить відмовити.

Також відповідач зазначає, що невиконання ним умов спірного договору пов`язано з тим, що всі обігові кошти витрачаються на виробничі процеси, оплату праці, сплату поточних зобов`язань перед державними та місцевими бюджетами і погашення заборгованості по сплаті податків.

Крім того, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 15.06.2018 № 186-п прийнято рішення про приватизацію об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове», на виконання якого розпочато процес приватизації відповідача, який на момент розгляду справи в суді ще триває. Тому позивач не позбавлений можливості отримати виконання договірних відносин після завершення приватизації.

27.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Станом на момент розгляду позовної заяви від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Розгляд справи проведено поза межами встановленого ст. 248 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

07.12.2021 між Приватним підприємством «Добробут Н», як кредитором, та Державним підприємством «Племрепродуктор «Степове», як боржником, укладено договір № 6 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитор зобов`язується надати боржнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі, передбаченому п. 2.1 даного договору, а боржник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу у встановлені цим договором строк (термін) в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 11 000,00 грн, що на момент укладання Договору складає суму еквівалентну 403,00 доларів США, визначену відповідно до курсу 2 729,50 грн за 100 доларів США встановленого на рівні міжбанківського валютного курсу продаж іноземної валюти до гривні,який розміщений за адресою на інтернет сторінці https://minfin.com.ua/currency/mb/.(п.2.1 Договору). ).

На виконання умов Договору позивач 07.12.2021 перерахував відповідачу 11 000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 07.12.2021 № 05 (а.с. 14), що не заперечується відповідачем у відзиві.

Поворотна фінансова допомога надається в користування боржнику до 01.06.2022. Боржник зобов`язаний повернути всю суму отриманої поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п.2.1 Договору не пізніше 01.06.2022 (п.2.3 Договору).

Боржник зобов`язаний повернути суму поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п.2.1 Договору не пізніше терміну (дати) повернення поворотної фінансової допомоги, яка визначена в п.2.3 цього Договору (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.3.4 спірного Договору боржник зобов`язаний здійснити повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги в розмірі визначеному відповідно до п.2.1 Договору шляхом перерахування на банківський (поточний/розрахунковий) рахунок боржника зазначений в Договорі.

Також, в разі порушення боржником (строку) терміну повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги з урахуванням вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити кредитору 15% річних від простроченої суми (п. 5.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту укладення даного Договору та діє до повного виконання зобов`язань боржником (п.6.1 Договору).

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідач не виконав свої зобов`язання за спірним Договором, поворотну фінансову допомогу у сумі 11 000,00 грн не повернув.

У зв`язку з неповернення відповідачем у встановленні Договором строки повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 11 000,00 грн позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача основної суми боргу та нарахування 15% річних, інфляційних втрат.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, своєчасно (до 01.06.2022) не повернув позивачу надану йому суму поворотної фінансової допомоги, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 11 000,00 грн.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду доказів, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 11 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 11 000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 1 534,37 грн інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з червня 2022 року по серпень 2023 року, суд дійшов наступних висновків.

За положеннями ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим ч.2 ст.524 та ч.2 ст.533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В пункті 2.1 спірного Договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 11 000,00 грн, що на момент укладання Договору складає суму еквівалентну 403,00 доларів США визначеному відповідно до курсу 2729,50 грн за 100 доларів США, встановленого на рівні міжбанківського валютного курсу продаж іноземної валюти до гривні, який розміщений за адресою на інтернет сторінці ://minfin.com.ua/currency/mb.

У разі, якщо на момент повернення поворотної фінансової допомоги курс долару США по відношенню до української гривні збільшився (вартість 100 доларів США стала коштувати в гривні більше) порівняно із визначеним на абзаці першому цього пункту Договору, боржник зобов`язаний повернути кредитору суму поворотної фінансової допомоги у гривнях в сумі еквівалентній 403,00 доларам США, яка (еквівалент суми) визначаються за курсом долару США по відношенню до української гривні визначеним за даним міжбанківського валютного курсу продажу долару США до гривні, який розміщений за адресою на інтернет сторінці https://minfin.com.ua/currency/mb/, а у разу недоступності вказаної сторінки або відповідної інформації на ній, визначається за курсом готівкового продажу долару США на початку відповідного дня у ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою інтернет-сторінки https://privatbank.ua/. У разі одночасної недоступності сторінки https://minfin.com.ua/currency/mb/ та ://privatbank.ua/ або відсутності відповідної інформації на ній щодо курсу продажу долару США до гривні, сума отриманої поворотної фінансової допомоги, яка підлягає поверненню боржнику кредитору у гривнях визначається за офіційним курсом долару США на день платежу.

Якщо на момент повернення поворотної фінансової допомоги курс долару США по відношенню до української гривні збільшився (вартість долару США стала коштувати в гривні більше) порівняно із визначеним в абзаці першому цього пункту Договору, кредитор замість застосування умов абзаці другого цього пункту стосовно повернення суми поворотної фінансової допомоги в розмірі еквівалентній 403,00 доларам США, за власною ініціативою замість застосування еквіваленту іноземною валюти може вимагати повернення суми наданої поворотної фінансової допомоги, а також компенсацію від знецінення наданих грошових коштів від інфляційних процесів, яка обраховується за підставі офіційно встановленими індексами інфляції за весь період користування боржником поворотною фінансовою допомогою (із моменту надання до моменту фактичного повернення).

Таким чином, в Договорі сторони передбачили порядок відновлення втрат від знецінення національної валюти внаслідок інфляції іншим шляхом, ніж зазначений в ч.2 ст.625 ЦК України, а саме шляхом відновлення еквіваленту іноземної валюти - долару США (USD).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01.03.2017 у справі №6-284цс17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 по справі №296/10217/15-ц вказує, що наведений висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав. Крім того цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема: у постановах Касаційного цивільного суду від 25.11.2019 у справі №130/1058/16; від 23.10.2019 у справі №369/661/15-ц; від 23.09.2019 у справі №638/4106/16-ц; від 20.02.2019 у справі №638/10417/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду від 11.10.2018 у справі №905/192/18.

За такого, у задоволені вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 1 534,37 грн інфляційних втрат, - слід відмовити повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення 2 174,39 грн - 15% річних, нарахованих позивачем за період з 02.06.2022 по 25.09.2023, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.3 Договору, в разі порушення боржником строку (терміну) повернення всієї або частини коштів поворотної фінансової допомоги з урахуванням вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити кредитору 15 (п`ятнадцять) процентів річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 174,39 грн. - 15% річних.

Відповідачем такі розрахунки не спростовані та не заперечені.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 15% річних, та встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним та правильним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак без урахування зменшення судом суми інфляційних втрат.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Степове, вул. Козацька, 39, код ЄДРПОУ 00854995) на користь Приватного підприємства «Добробут Н» (73000, Херсонська обл., Білозерський р-н, селище міського типу Білозерка, вул. Батумська, 28, кв.7, код ЄДРПОУ 37239110) 11 000,00 грн. - основного боргу, 2 174,39 грн. - 15% річних та 2 684,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 12.04.2024.

Суддя О. В. Ткаченко