Рішення

від 10.04.2024 по справі 916/249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/249/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/249/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал (67654, Одеська обл., Одеський р-н, с. Маяки, вул. Богачова, буд. 86, код ЄДРПОУ 44520465)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аріста-Агро (67654, Одеська обл., Одеський р-н, с. Маяки, вул. Богачова, буд. 86, код ЄДРПОУ 39951766)

про стягнення 479599,68 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аріста-Агро про стягнення 479599,68 грн., з яких: 400000 грн. основного боргу, 69457,52 грн. пені, 4873,97 грн. 3% річних та 5268,19 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів про надання поворотної фінансової допомоги, а саме: №23/02 від 23.02.2022, №05/04 від 05.04.2022, №13/05 від 13.05.2022, в частині своєчасного повернення наданих грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/149/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

07.03.2024 за вх.№9674/24 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів, які були оглянуті судом.

31.01.2024 на адресу відповідача судом було направлено копію ухвали суду від 29.01.2024 про відкриття провадження у справі №916/249/24, яка була отримана відповідачем 09.02.2024, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 12.02.2024. Окрім того, ухвалу суду від 29.01.2024 було доставлено 30.02.2024 відповідачу на наявну в матеріалах справи адресу електронної пошти, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідно до п.3 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/249/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

23.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал (допомогодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аріста-Агро (користувач, відповідач) був укладений договір №23/02 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору №23/02 допомогодавець надає користувачу поворотну фінансову допомогу, а користувач зобов?язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором; поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з п.п. 2.1-2.4 договору №23/02 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 200000,00 (двісті тисяч гривень 00 копійок) гривень, ПДВ за даною операцією не передбачено; фінансова допомога в розмірі 200000,00 (двісті тисяч гривень 00 копійок) гривень, ПДВ за даною операцією не передбачено, надається допомогодавцем не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного договору; поворотна фінансова допомога надається користувачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується; поворотна фінансова допомога надається на один календарний рік з дати підписання даного договору шляхом внесення грошових коштів до каси користувача або перерахування грошових коштів на поточний рахунок користувача з особового або іншого рахунку допомогодавця; поворотна фінансова допомога використовується для потреб користувача відповідно до статутних цілей його діяльності.

У відповідності до п.п. 3.1-3.5 договору №23/02 повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів допомогодавцю з каси користувача або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок допомогодавця в установі банку; користувач має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу допомогодавцю; користувач зобов?язаний повернути поворотну фінансову допомогу до закінчення строку визначеного в п.7.1 цього договору або після отримання письмової вимоги допомогодавця про дострокове повернення; допомогодавець має право у будь-який момент вимагати дострокове повернення коштів, наданих користувачу у вигляді поворотної фінансової допомоги, шляхом надсилання вимоги про повернення суми поворотної фінансової допомоги; сторони зобов`язуються виконувати умови договору.

За п.4.1 договору №23/02 сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов?язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п.п. 5.1-5.3 договору №23/02 спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів; в разі недосягнення згоди зацікавлена сторона передає спір на розгляд компетентного судового органу в порядку, передбаченому чинним законодавством України; при виконанні договору та врегулюванні розбіжностей, що випливають із нього, сторони керуються чинним законодавством України.

Відповідно до п.7.1 договору №23/02 даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 22 лютого 2023 року; договір може бути розірвано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

20.02.2023 між сторонами договору №23/02 від 23.02.2022 укладено додаткову угоду, в якій сторони продовжили дію договору до 22 серпня 2023 року.

05.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал (допомогодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аріста-Агро (користувач, відповідач) був укладений договір №05/04 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого:

- допомогодавець надає користувачу поворотну фінансову допомогу, а користувач зобов?язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору №05/04);

- поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок) гривень, ПДВ за даною операцією не передбачено; фінансова допомога в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок) гривень, ПДВ за даною операцією не передбачено, надається допомогодавцем не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного договору (п.2.1 договору №05/04);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 04 квітня 2023 року; договір може бути розірвано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством (п.7.1 договору №05/04);

- інші умови договору №05/04 від 05.04.2022 відповідають умовам договору №23/02 від 23.02.2022.

13.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал (допомогодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аріста-Агро (користувач, відповідач) був укладений договір №13/05 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого:

- допомогодавець надає користувачу поворотну фінансову допомогу, а користувач зобов?язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору №13/05);

- поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок) гривень, ПДВ за даною операцією не передбачено; фінансова допомога в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок) гривень, ПДВ за даною операцією не передбачено, надається допомогодавцем не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного договору (п.2.1 договору №13/05);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 12 травня 2023 року; договір може бути розірвано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством (п.7.1 договору №13/05);

- інші умови договору №№13/05 від 13.05.2022 відповідають умовам договору №23/02 від 23.02.2022 та №05/04 від 05.04.2022.

В матеріалах справи наявні платіжні інструкції про переказ позивачем на користь відповідача грошових коштів, а саме:

- платіжна інструкція №131 від 24.02.2022 на суму 200000 грн. (призначення платежу - видача зворотньої фіндопомоги зг.дог.№23/02 від 23.02.2022);

- платіжна інструкція №189 від 06.04.2022 на суму 100000 грн. (призначення платежу - видача зворотньої фіндопомоги зг.дог.№05/04 від 05.04.2022);

- платіжна інструкція №226 від 13.05.2022 на суму 100000 грн. (призначення платежу - видача зворотньої фіндопомоги зг.дог.№13/05 від 13.05.2022).

В матеріалах справи наявні листи ТОВ Маякиводоканал до ТОВ Аріста-Агро від 22.02.2023 та від 29.08.2023, в яких було повідомлено про необхідність повернення наданої поворотної фінансової допомоги за договорами №23/02 від 23.02.2022, №05/04 від 05.04.2022 та №13/05 від 13.05.2022.

Неповернення відповідачем поворотної фінансової допомоги за договорами №23/02 від 23.02.2022, №05/04 від 05.04.2022 та №13/05 від 13.05.2022 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 400000 грн. основного боргу, 69457,52 грн. пені, 4873,97 грн. 3% річних та 5268,19 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.257 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено 3 договори поворотної фінансової допомоги, умови яких, окрім суми коштів та строку дії договорів, які також є строками повернення наданої поворотної фінансової допомоги, є ідентичними, а саме:

- договір №23/02 від 23.02.2022, сума поворотної фінансової допомоги - 200000 грн., строк повернення - до 22.08.2023;

- договір №05/04 від 05.04.2022, сума поворотної фінансової допомоги - 100000 грн., строк повернення - до 04.04.2023;

- договір №13/05 від 13.05.2022, сума поворотної фінансової допомоги - 100000 грн., строк повернення - до 12.05.2023. В матеріалах справи відсутні відомості про визнання даних договорів недійсними чи не укладеними.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладених договорів поворотної фінансової допомоги, господарський суд зазначає, що позивачем на виконання вищевказаних договорів було перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 400000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інфракціями, проте відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договорів, у визначений договорами строк надані грошові кошти не повернув, докази повернення позивачу таких коштів в матеріалах справи відсутні, а тому за таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал позовні вимоги про стягнення з відповідача 400000 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявленої до стягнення пені, господарський суд вказує наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов?язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що позивачем за невиконання умов договорів поворотної фінансової допомоги нараховано відповідачу пеню на загальну суму 69457,52 грн., разом з тим, умовами договору в частині відповідальності сторін зазначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов?язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Господарський суд, дослідивши умови спірних договорів, звертає увагу, що сторони не передбачили в умовах договорів можливість сплати пені та не визначали її розмір, а саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.

Якщо умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов?язання, а частина шоста статті 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію, то немає підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція (постанова ВП ВС від 10.12.2019 у справі №904/4156/18).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал про стягнення з відповідача 69457,52 грн. пені.

Іншого сторонами не доведено.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд вказує наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть визначатися у рішенні суду. Аналогічного ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц.

З викладеного можна зробити висновок, що правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються нормами ЦК України, які передбачають відповідальність за порушення грошового зобов`язання (ч.2 ст. 625 цього Кодексу).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Господарським судом враховуються висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та №908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі №918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі №924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи факт прострочення повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги за укладеними спірними договорами, приймаючи до уваги право позивача на відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманням компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, перевіривши розрахунки позивача за визначені ним періоди та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал про стягнення з відповідача 4873,97 грн. 3% річних та 5268,19 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал та стягнення з відповідача 400000 грн. основного боргу, 4873,97 грн. 3% річних та 5268,19 грн. інфляційних втрат. В решті позову судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аріста-Агро (67654, Одеська обл., Одеський р-н, с. Маяки, вул. Богачова, буд. 86, код ЄДРПОУ 39951766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маякиводоканал (67654, Одеська обл., Одеський р-н, с. Маяки, вул. Богачова, буд. 86, код ЄДРПОУ 44520465) 400000 /чотириста тисяч/ грн. основного боргу, 4873 /чотири тисячі вісімсот сімдесят три/ грн. 97 коп. 3% річних, 5268 /п`ять тисяч двісті шістдесят вісім/ грн. 19 коп. інфляційних втрат та 6152 /шість тисяч сто п`ятдесят дві/ грн. 13 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля