Рішення

від 12.04.2024 по справі 128/699/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/699/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2024 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневській А.Р.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Газпостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газпостачсервіс»звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованості запоставлений природнийгаз,мотивуючи своївимоги тим, що відповідно до постанови НКРЕКП №858 від 29.06.2017, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Вінниця, вул. Київська, 175 та сіл Переорки, Якушинці, Зарванці, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», тому товариство є надавачем комунальних послуг в розумінніЗакону України «Про ринок природного газу»таЗакону України «Про житлово-комунальні послуги». ОСОБА_1 є споживачем та отримувачем послуги з розподілу природного газу в розумінніЗакону України «Про ринок природного газу»таЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки його будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (об`єкт споживання), газифікований та приєднаний до газорозподільної системи ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», у зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 здійснює фактичний відбір газу, про припинення розподілу природного газу до ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» не звертався. Боржник виконав умову для приєднання до договору розподілу природного газу (фактичне споживання природного газу), тобто він акцептував договір. Тому між сторонами виникли договірні відносини щодо надання ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку боржника, а останній прийняв ці послуги, користуючись природнім газом. ОСОБА_1 встановлено лічильник типу APATOR METRIX UGT 4T № 01803140. У споживача наявна заборгованість за послуги з розподілу природного газу. Відповідно до положень Кодексу ГРМ, за період з 26.07.2021 до 30.04.2022 боржник повинен був сплатити ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» суму в розмірі 9386,37 грн. У результаті несплати вказаної суми виникла заборгованість. У добровільному порядку ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги не сплачує, чим порушує виконання вимог договору в частині своєчасності та повноти виконання обов`язку в натурі. У той же час, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» свої зобов`язання в частині доставки природного газу до домогосподарства боржника виконало у повному обсязі. Тому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послугу розподілу природного газу за період з 26.07.2021 до 30.04.2022 в сумі 9386,37 грн, а також стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн та на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача в особі адвоката Ткачука Б.О. в судове засідання не з`явився, згідно наданої суду заяви справу просить розглядати за його відсутності та проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином.

Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання безповажнихпричин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 12.04.2024 року ухвалу про заочний розгляд справи у відповідності дост. 223 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, дійшов висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на ОСОБА_1 , який є споживачем послуг з розподілу природного газу, відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 здійснює фактичний відбір газу; сума заборгованості за послуги з розподілу природного газу перед позивачем складає 9386,37 грн, що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача від 16.02.2024.

Споживачу встановлено ОСОБА_1 встановлено лічильник типу APATOR METRIX UGT 4T № 01803140. З копії Договору купівлі-продажу житлового будинку, вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . За змістом статей509,526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства. Згідно зіст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника. Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульованоЗаконом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженимпостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494,постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Відповідно дост. 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу»визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем. Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цьогоКодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії. Відповідно до постанови НКРЕКП №858 від 29.06.2017, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Вінниця, вул. Київська, 175 та сіл Переорки, Якушинці, Зарванці, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», тому товариство є надавачем комунальних послуг в розумінніЗакону України «Про ринок природного газу»таЗакону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави3розділу VІ цього Кодексу. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VIцього Кодексу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженогопостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, в порядку, визначеному цим розділом. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей633,634,641,642 ЦК Україниза формою Типового договору розподілу природного газу. За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зіст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За змістомстатті 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.7та ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Положеннями пункту 2 частини першоїстатті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що до комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання та розподілу природного газу. Частиною першоюстатті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1ст. 7 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другоїстатті 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності). У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ) (постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 717/341/21). Установлено, що оператором газорозподільної системи на території с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області на підставі відповідної ліцензії є ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно номер особового рахунку № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 фактично споживає природний газ та сплачує його вартість, тому між сторонами існують договірні правовідносини, оформлені шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу. Акцептування відповідачем договору про розподіл природного газу, а отже, і факт приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов зазначеного договору, відбулось шляхом вчинення останньою дій, зокрема щодо щомісячного споживання різних об`ємів природного газу, що підтверджується зміною показань газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постанові ВСУ від 26.04.2016 (справа № 6-2951цс15) та у постанові ВС від 06.11.2019 (справа № 642/2858/16). Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 (справа № 6-59цс13) та від 18.11.2015 (справа № 6-582цс15), споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. ОСОБА_1 отримував послуги з розподілу природного газу, однак не в повному обсязі сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість перед ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», яке є оператором газорозподільної системи на території с. Якушинці, у розмірі 9386,37 грн. Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» за період з 26 липня 2021 року до 30 квітня 2022 року, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, та тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» у відповідні періоди, об`ємів споживання відповідачем природного газу. Враховуючи неодноразові неявки в судові засідання відповідача, який обізнаний, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розподілу природного газу, неподання відповідачем відзиву на позов, відсутність будь-яких заяв чи клопотань від нього, суд дійшов висновку, що відповідач не оспорює позовних вимог. За встановлених обставин, перевіривши підстави та порядок нарахування вартості послуги з розподілу природного газу, зважаючи на те, що зазначена вартість у добровільному порядку відповідачем не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 підлягають до стягнення на користь позивача ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. Частиною другоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стаття 59 Конституції Українизакріпила право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Судом установлено, що 30.01.2024 між адвокатом Ткачуком Б.О. та ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» укладено договір про надання правничої допомоги, в якому зазначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається в сумі 5000,00 грн. При визначені у договорі про надання адвокатських послуг форми гонорару у твердій (фіксованій) сумі вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (правова позиція Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21). На підтвердження оплати гонорару адвокату Ткачуку Б.О. за договором про надання правничої допомоги від 30.01.2024 в сумі 5000,00 грн надано квитанцію №54. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягають до стягнення на користь позивача ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509,526,611,625,633-634 ЦК України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.4,12,76-82,89,95,141,211,223,247,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розподілу природного газу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» (р/р НОМЕР_3 , в філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 36995601) заборгованість за послугу з постачання природного газу за період з 26.07.2021 до 30.04.2022 в сумі 9386 грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» (р/р НОМЕР_4 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 36995601) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп. та на правову допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп., всього на загальну суму 8028 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.04.2024.

Учасники провадження відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - ТОВ «ГАСПОСТАЧСЕРВІС», адреса: с. Зарванці, пров. Д.Нечая, 1, Вінницького району Вінницької області;

відповідач ОСОБА_1 , адреса, АДРЕСА_1 .

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО