Ухвала

від 12.04.2024 по справі 927/313/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

12 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/313/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді М.П.Ноувен, розглянувши матеріали заяви від 02.04.2024

Державної установи «Фонд енергоефективності»,

вул.Ділова,буд.24, м. Київ, 03150;

до боржника: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Понад Удаєм»,

вул. Боброва, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500;

про видачу судового наказу;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Державної установи «Фонд енергоефективності» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Понад Удаєм» про видачу судового наказу.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу.

За приписами ч.1 ст.147, ст.148 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі.

В обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявник посилається на те, що між Державною установою «Фонд енергоенфективності» та ОCББ «Понад Удаєм укладено Грантовий договір в порядку ст. 634 Цивільного кодексу України.

05.03.2020 Фонд здійснив оплату частини другого траншу гранту в сумі 4550 грн, 12.02.2021 Фонд здійснив оплату другого траншу в сумі 12384,19 грн.

Заявник посилається також на те, що в ході планової ревізії, за результатами якої складено Акт № 000600-21/18 від 02.08.2021 встановлено порушення: використання не за законодавчо встановленими напрямами (послуги з супроводження проекту) коштів в сумі 2275 грн.

Позивач вважає, що положення оспорюваного Грантового договору про відшкодування Фондом на користь Відповідача вартості Послуги з супроводження Проєкту є нікчемними, оскільки ці платежі є платою, відшкодування якої не було дозволено ст. 18 Закону України «Про Фонд енергоефективності» в редакції Закону України № 199-IX від 17.10.2019 і пунктом 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування Фонду енергоефективності (Постанова КМУ від 20.12.2017 № 1102), які були чинними на момент укладення Грантового договору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 Цивільного кодексу України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

У поданій заяві про видачу судового наказу безпосередньо заявник зазначає про нікчемність укладеного між сторонами правочину.

У даному випадку суд повинен перевірити відповідні доводи і посилання сторони та підтвердити або спростувати обставини нікчемності правочину.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо та відповідно до ст.148 ГПК України, судовий наказ видається лише за вимогами про стягнення договірної заборгованості.

Тобто, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є стягнення заборгованості за договором та відсутність спору.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Враховуючи посилання заявника на нікчемність укладеного між сторонами правочину, суд зазначає, що дана обставина може бути вирішена лише у позовному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу.

Згідно із п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Заявнику роз`яснюється, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст.147, 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній установі «Фонд Енергоефективності», код 42325431 у видачі судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Понад Удаєм», код 37787760 грошової заборгованості у сумі 2275,00 грн та 302,80 грн витрат на сплату судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.04.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен