Рішення
від 03.04.2024 по справі 127/38615/23
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/38615/23

Провадження № 2/127/5124/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.,

за участі: секретаря судових засідань Бойчук Я.П.,

представника позивача - адвоката Макєєва Є.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Огородника В.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Путіліна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Грабовенська Тетяна Анатоліївна, про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» звернулось джо суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Грабовенська Т.А., про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.06.2008 року між ТОВ «Євротехнобуд» (надалі- Позичальник/Боржник)та АКБ«Форум»,що згодомперейменовано наПАТ «БАНКФОРУМ» (надалі-Банк/Кредитор)укладено Кредитний договір№ 0026/08/20-Kfv в іноземній валюті (надалі - Кредитний договір).Згідно умоввказаного договору, Банк надає Позичальнику кредит на придбання штукатурного обладнання усумі 43 200,00(сороктри тисячідвісті)доларів США.Кредитні коштинадаються строкомпо 17 червня 2011 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 14% річних. У випадку невиконання пункту 3.3.12 за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 19% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 20.06.2008 року між Банком та ОСОБА_1 (надалі Поручитель) укладено Договір поруки.

Згідно змісту п. 1.1. Договору поруки Поручитель ОСОБА_1 , поручається перед Кредитором за виконання ТОВ «Євротехнобуд» зобов`язань за кредитним договором №0026/08/20-Kfv від 20.06.2008 р., який було укладено між Кредитором та Боржником, у повному обсязі, за умовами якого Боржник зобов`язаний повернути Кредиторові кредитні кошти в розмірі 43200,00 (сорок три тисячі двісті) доларів США, з кінцевим терміном повернення 17 червня 2011 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 14% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору та Договору поруки, ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернулося до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Євротехнобуд» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.05.2010 р. у справі №2-2276/10 задоволено позов ПАТ «Банк Форум» про солідарне стягнення з ТОВ«Євротехнобуд» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0026/08/20-Kfv від 20.06.2008р., в сумі 30 570,22 дол. США, що станом на 02.03.2010 р., за офіційним курсом НБУ еквівалентно 244 256,06 грн. та заборгованості по кредиту у виді штрафних санкцій в розмірі 4 731,63 дол. США, що станом на 02.03.2010 р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 37 805,72 грн., а також стягнуто судовий збір в сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Позивач зазначає, що згодом, в липні 2023 року, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, стало відомо, що після прийняття 19.05.2010 р. Ленінським районним судом м.Вінниці рішення у справі №2-2276/10 про солідарне стягнення заборгованості з боржника ТОВ «Євротехнобуд» та поручителя ОСОБА_1 , Поручитель відчужив своє нерухоме майно.

14.08.2010 р. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Грабовенською Т.А. 30.07.2010 р. та зареєстрованого за №987, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), відчужив на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа (кв.м): 80,6.

Про укладення даного договору, Поручитель ні ПАТ «Банк Форум», ні інших його кредиторів-правонаступників Банка, не повідомляв.

04.06.2018 р., на виконання судового рішення, Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист №2-2276/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договром № 0026/08/20-Kfv від 20.06.2008р., в сумі 30 570,22 дол. США, що станом на 02.03.2010 р., за офіційним курсом НБУ еквівалентно 244 256,06 грн. та заборгованості по кредиту у виді штрафних санкцій в розмірі 4 731,63 дол. США, що станом на 02.03.2010 р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 37 805,72 грн., а також стягнуто судовий збір в сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

29.10.2020 р. було відкрито виконавче провадження № 63397160, де боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", яке згодом було завершене, у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути зверненене стягнення.

Відтак, після прийняття 19.05.2010 р. рішення у справі №2-2276/10 про стягнення заборгованості з боржника та поручителя, Поручитель ОСОБА_1 14.08.2010 р. на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2010 р. відчужив своє майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що вказані дії Відповідача підпадають під ознаки фраудаторності.

06.09.2023р. Вінницьким міськрайонним судом Вінницької області замінено стягувача у справі № 2-2276/10 на його правонаступника - АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус».

Позивач вважає, що ОСОБА_1 здійснив неправомірну поведінку щодо Кредитора, відчуживши вище вказане нерухоме майно, за рахунок якого можливо було задовольнити вимоги нового кредитора по поверненню простроченої заборгованості, та є наявні підстави для висновку щодо недійсності спірного Договору купівліпродажу, що й стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про визнання дедійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.01.2024 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено до підготовчого розгляду.

16.01.2024 року, на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому вона заперечила проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні з підстав їх безпідставності та необгрунтованості і спливом строків позовної давності.

22.01.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просив визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Грабовенською Т.А. 30.07.2010 року та зареєстрований за №98. Крім того, просив застосувати наслідки недійсності Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Грабовенською Т.А. та зареєстрованого за № 98, шляхом скасування рішення державного реєстратора- приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Грабовенської Т.А. від 14.08.2010 року на підставі якого проведений запис про право власності від 14.08.2010 р., на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа 80,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31080648 з реєстру прав власності на нерухоме майно), за ОСОБА_2 та стягнути судові витрати пропорційно з відповідачів.

01.02.2024 року на адресу суду накдійшла відповідь на відзив та заперечення щодо застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Макеєв Є.Ю., заявлені вимоги в заяві про зміну предмета позову підтримав за обставин, викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмета позову і просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Огородник В.В., в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у позові відмовити та застосувати строки позовної давності відповідно до поданої письмової заяви.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Путілін Є.В., в судовому засіданні проти позову заперечив, також просив у позові відмовити та застосувати строки позовної давності відповідно до поданої письмової заяви.

З`ясувавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами ЦК України, зокрема щодо фраудаторності правочинів.

20 червня 2008 року між ТОВ «Євротехнобуд»(надалі- Позичальник/Боржник)та АКБ«Форум»,що згодомперейменовано наПАТ«БАНК ФОРУМ»(надалі-Банк/Кредитор)укладено Кредитний договір№ 0026/08/20-Kfv в іноземній валюті (надалі - Кредитний договір). Відповідно до умов зазначеного договору, Банк надає Позичальнику кредит на придбання штукатурного обладнання насуму 43 200,00(сороктри тисячідвісті)доларів США.Кредитні коштинадаються строкомпо 17 червня 2011 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 14% річних. Договором також передбачено, що у випадку невиконання пункту 3.3.12 за користування кредитними коштами, встановлюється плата в розмірі 19% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 20 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 , укладено Договір поруки.

Згідно змісту п. 1.1. Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ «Євротехнобуд» зобов`язань за кредитним договором №0026/08/20-Kfv від 20.06.2008 р., який було укладено між Кредитором та Боржником, у повному обсязі, за умовами якого Боржник зобов`язаний повернути Кредиторові кредитні кошти в розмірі 43200,00 (сорок три тисячі двісті) доларів США, з кінцевим терміном повернення 17 червня 2011 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 14% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору та Договору поруки, ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернулося до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Євротехнобуд» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.05.2010 р. у справі №2-2276/10 задоволено позов ПАТ «Банк Форум» про солідарне стягнення з ТОВ«Євротехнобуд» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0026/08/20-Kfv від 20.06.2008р. в сумі 30 570,22 дол. США, що станом на 02.03.2010 р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 244 256,06 грн. та заборгованість по кредиту у вигляді штрафних санкцій в розмірі 4 731,63 дол. США, що станом на 02.03.2010 р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 37 805,72 грн., а також стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

27 серпня 2019 року у справі № 127/2-2276/10 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «ФК «Веста» у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.05.2010 року по цивільній справі №2-2276/10 про стягнення з ОСОБА_1 , та ТОВ«Євротехнобуд» на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості.

06.09.2023р. Вінницьким міським судом Вінницької області замінено стягувача у справі № 2-2276/10 на правонаступника АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус».

14.08.2010 р. на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Грабовенською Т.А. 30.07.2010 р. та зареєстрованого за №987, ОСОБА_1 , відчужив на користь ОСОБА_2 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа (кв.м): 80,6.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

31 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 712/15231/17, провадження № 61-42614св18 досліджував питання фраудаторних правочинів (правочини, що вчинено боржником на шкоду кредиторам).

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

У постановах від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі № 306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц Верховний Суд України здійснив розширювальне тлумачення ст. 234 Цивільного кодексу України і кваліфікував договір, укладений з метою уникнути виконання грошового зобов`язання, як фіктивний.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) підтримала зазначені висновки.

За висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

У постанові від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 Верховний Суд зазначив, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17).

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції ч. 3 ст. 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

З огляду на правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (Правова позиція Верховного суду України у справі № 6-605цс16 від 25.05.2016, постанова Великої Палати Верховний Суду від 18.04.2018 по справі № 439/212/14-цІ14-75цс18, постанови Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 750/2728/16-ц, провадження № 61-8888св18, від 04.07.2018 по справі № 462/4611/13-ц, провадження № 61-6130св18).

Відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна відбулося після прийняття рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.05.2010 р. у справі №2-2276/10 про солідарне стягнення заборгованості з боржника - ТОВ «Євротехнобуд» та поручителя - ОСОБА_1 .

Таким чином, суд погоджується з позицією Позивача, що Відповідач ОСОБА_1 здійснив неправомірну поведінку щодо Кредитора, відчуживши вище вказане нерухоме майно, за рахунок якого можливо було задовольнити вимоги нового кредитора по поверненню простроченої заборгованості, і такий правочин в силу вказаних вище норм є недійсним.

Проте, відповідачами подані заяви про застосування строків позовної давності, які суд бере до уваги з огляду на таке.

Так, відповідно до статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (стаття 259 ЦК України). Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

У статті 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц.

Клопотання про поновлення строків позовної давності, стороною позивача заявлено не було.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Разом з тим, правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», діючого станом на день виникнення правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, про факт вчинення оспорюваного правочину ПАТ «Банк Форум» мав змогу дізнатись ще у 2010 році, коли рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 19.05.2010 року № 2-2276/10 набуло законної сили та підлягало виконанню. Враховуючи норми законодавства, дії ПАТ «Банк Форум», вчинені до правонаступництва АТ «ЗНДВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус», є обов`язковими для його правонаступника.

Таким чином, в даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України тривалістю в 3 роки. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Позов поданий до суду 12.12.2023 року, за спливом 3 років.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, зокрема, принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд прийшов до переконання в тому, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, застосувавши, строки позовної давності.

Керуючись ст.ст. 15,16, 215, 253, 256-258, 512 ЦК України, ст.ст. 12,13, 55, 81,89, 256, 257, 263 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Грабовенська Тетяна Анатоліївна, про визнання правочину недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2024 року.

Позивач: Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", код ЄДРПОУ: 43515433, адреса місця знаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова,3 корп. 8Б, оф. 431.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Грабовенська Тетяна Анатоліївна, адреса місця знаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя:

Дата ухвалення рішення03.04.2024
Оприлюднено15.04.2024
Номер документу118321073
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання правочину недійсним

Судовий реєстр по справі —127/38615/23

Ухвала від 15.05.2024

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Береговий О. Ю.

Рішення від 03.04.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Рішення від 03.04.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 21.03.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 04.03.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 22.02.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 20.02.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 25.01.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

Ухвала від 08.01.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Антонюк В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні