УХВАЛА
26 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/2504/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В. Я. - головуючий, Васьковського О. В., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
кредитор (ініціюючий) - Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЦПМ "Аквамарин",
представник кредитора - не з`явився,
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізорі",
ліквідатор ТОВ "Лізорі" арбітражний керуючий Сєдова Наталія Іванівна - не з`явився,
скаржник - Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області,
представник скаржника - Діхтяр А.М., (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Головного управління ДПС у Запорізькій області
на ухвалу Господарського суду Запорізької області
від 08.06.2023
у складі судді: Юлдашева О.О.,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 19.10.2023
у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуюча), Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦПМ "Аквамарин"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізорі"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.01.2023, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/2504/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізорі" (далі - ТОВ "Лізорі", боржник), визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 750 000,00 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.
2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Лізорі", припинено повноваження розпорядника майна боржника Сєдової Н.І., визнано ТОВ "Лізорі" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "Лізорі" призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.
3. На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 31.03.2023 за № 70326 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
4. Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.
5. Також, до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023) у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області - відмовлено;
звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено;
банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізорі" - ліквідовано;
провадження у справі закрито.
7. Рішення в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області мотивовано тим, що до компетенції суду не входить спонукання розпорядника майна чи ліквідатора надавати податковим органам, документи щодо діяльності підприємства-боржника, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків. Набувши статус учасника провадження у справі про банкрутство, податковий орган отримує можливість знайомитися з матеріалами справи, у тому числі документами щодо фінансово-господарської діяльності боржника та звітом арбітражного керуючого.
Проведення процедури банкрутства суб`єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв`язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
8. Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) скасувати у повному обсязі постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 разом із ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 у справі №908/2504/22 та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
9. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права (п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, п.п.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у сукупності з приписами статей 59, 60, 61, 65 Кодексу України з процедур банкрутства) у подібних правовідносинах.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2504/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023.
11. Ухвалою Касаційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2504/22 за касаційною скаргою Головне управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023.
12. 20.02.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 908/2504/22 в режимі відеоконференції.
13. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
14. Ухвалами Суду від 27.02.2024 та 12.03.2024 було відкладено розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі № 908/2504/22.
15. Уповноважений представник Головного управління ДПС у Запорізькій області в судовому засіданні 26.03.2024 надала пояснення по суті доводів і вимог касаційної скарги. Представники кредитора та ліквідатора як в попередні, так і в судове засідання 26.03.2024 не з`явилися, відзивів на касаційну скаргу не надали.
16. Відповідно до частини першої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
17. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення уповноваженого представника Головного управління ДПС у Запорізькій області, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.
18. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
19. Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
21. У рішенні від 21.07.2021 №5-р(ІІ)/2021 (справа № 3-173/2018(1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що із набранням чинності Законом №1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), ухваленого як Закон №1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення".
22. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
23. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції, "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229, "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
24. Частиною 1 статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
25. Процедура банкрутства характеризуються специфічним складом учасників (відмінним від складу учасників позовного провадження), кожен з яких наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками (в тому числі на апеляційне та касаційне оскарження), що зумовлено характером відносин неплатоспроможності, особливостями провадження у справах про банкрутство, застосуванні притаманних такому провадженню способів захисту її суб`єктів, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
26. Реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
27. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статтями 255, 287 Господарського процесуального кодексу України. Використання процесуального фільтру, закріпленого у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.28. Визначення переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
29. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
30. Зважаючи на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звернутися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.
31. Предметом касаційного перегляду у справі № 908/2504/22 є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023, ухвалена за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023, якою, зокрема, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо - відмовлено; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізорі" - ліквідовано; провадження у справі закрито.
32. Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до правового висновку, що викладений у наведеній постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 921/574/20, відокремлений підрозділ ДПС України є органом виконавчої влади й може бути стороною в судовому процесі.
33. Стаття 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
34. Суб`єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.
35. У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).
36. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
37. Водночас, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати; зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником; у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).
38. Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 цього Кодексу також передбачена відповідальність, однак не за відмову платника податку надати посадовій (службовій) особі контролюючого органу копії документів для проведення відповідної документальної перевірки, але якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. У цьому разі може бути застосований адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна), який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
39. Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
40. У справах про банкрутство застосування судами принципу судового контролю щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства тощо та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності) (подібний за змістом висновок викладений у постанові, ухваленій суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
41. В цій справі, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з клопотанням про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
42. Результати розгляду вказаного клопотання (пункт 6 цієї Ухвали) були оскаржені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в апеляційному порядку. Скаржник просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 у справі № 908/2504/22, якою відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
43. Не погодившись з постановою Центрального апеляційного господарського суду (пункт 6 цієї Постанови), Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) скасувати у повному обсязі постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 у справі № 908/2504/22 та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження судового розгляду.
44. За висновками Верховного Суду викладених, зокрема у постановах від 14.09.2023 у справі № 908/84/22, від 14.09.2023 у справі № 908/2414/28, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, в частині розгляду клопотання Податкового органу зазначені судові рішення не входять до визначеного частиною 3 статті 9 КУзПБ переліку судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу в справі про банкрутство, а отже є судовими рішеннями, які не підлягають касаційному оскарженню в розумінні пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а відтак касаційні провадження, в частині оскарження судових рішень попередніх інстанції щодо результатів розгляду клопотання Головного управління Державної податкової служби - закриті.
45. Щодо оскарження судових рішень в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство, позиція Верховного Суду, зокрема у постановах від 10.08.2023 у справі № 908/73/22, від 14.09.2023 у справі № 908/84/22, полягає у наступному:
45.1. Положення частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
45.2. Суб`єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
45.3. Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
45.4. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
46. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
47. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі № 908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.
48. Аналізуючи викладену правову позицію Верховного Суду, слід виснувати, що податковий орган, який не стороною у справі, має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію Боржника та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов`язки.
49. Водночас, у провадженні Верховного Суду перебувала справа №908/2502/22 про банкрутство ТОВ "Металок", за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023, якою в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; банкрута ТОВ "Металок" (код ЄДРПОУ 43894751) - ліквідовано; провадження у справі закрито.
50. За результатами касаційного перегляду (постанова від 06.12.2023), касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №908/2502/22 скасовано.
Справу № 908/2502/22 направлено до Господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
51. За висновками Верховного Суду, у вказаній вище справі, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі та не встановили фактичні обставини справи щодо того, що ліквідатором був здійснений аналіз первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у оскаржуваних судових рішеннях відсутній аналіз дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси та не досліджувалося те чи вчинялися ліквідатором дії щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.
52. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
53. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
54. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
55. На основі телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України і статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можна зробити висновок, що господарським процесуальним законом визначено процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду.
56. Тож, проаналізувавши встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи та надану їм юридичну оцінку, з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, Суд дійшов висновку про необхідність відступу від висновків про застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 908/2502/22, а також уточнення висновків про застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі № 908/1277/21, від 14.09.2023 у справі № 908/84/22, від 14.09.2023 у справі № 908/2414/28, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, що зумовлює необхідність передачі справи № 908/2504/22 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
УХВАЛИВ:
1. Передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 908/2504/22 Господарського суду Запорізької області для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 у справі №908/2504/22.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Я. Погребняк
Судді О.В.Васьковський
В.Г. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118321127 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Погребняк В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні