Рішення
від 10.04.2024 по справі 523/3559/24
СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3559/24

Провадження №2/523/2813/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря Щербан О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Груп» про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

05 березня 2024 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника ОСОБА_3 , звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ТОВ «Дельта-Груп» про стягнення суми відновлювального ремонту, шо складає несплачений залишок між фактичною сумою ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням, у розмірі 98238,53 грн, стягнення матеріального збитку у розмірі 164943,04 грн, а також судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що 13 листопада 2023 року в м. Одесі, на вул. Миколаївська дорога, 203 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ 33021» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить відповідачеві, під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за позивачкою, під керуванням ОСОБА_5 . Постановою суду ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту належного позивачці автомобіля внаслідок ДТП складала 260105,73 грн, фактична сума відновлювального ремонту, в тому числі запчастини, - 193262 грн.

Страхова компанія «ББС Іншуранс» відповідно до договору страхування цивільно-

правової відповідальності ОСОБА_4 здійснила виплату страхового відшкодування на суму 95023,47 грн.

Оскільки страхове відшкодування не покрило у повному обсязі понесені позивачкою витрати, тому з відповідача, як з власника транспортного засобу, підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту, включаючи запчастини, та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 98238,53 грн, та вартість завданого матеріального збитку 164943,04 грн. Також позивачка просила стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2631,82 грн та витрати за проведення експертизи 3800 грн.

Після надходження позовної заяви суддю визначено автоматизованою системою

документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

05 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26 березня 2024 року представник відповідача адвокат Каланжов В.М. надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, оскільки за загальним правилом відповідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, тобто у цьому випадку такою особою є водій, який керував автомобілем марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_3 з відповідними документами на право управління транспортним засобом (посвідченням водія), тому вимоги до відповідача є необґрунтованими.

У судовому засіданні 10 квітня 2024 року представник позивачки адвокат Неделко В.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та заначив, що відповідач є власником транспортного засобу, тому несе відповідальність, в подальшому може звернутися до винної особи в порядку регресу. Оскільки страховик здійснив страхове відшкодування, тому вимог до страхової компанії не має.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, зазначених у відзиві, зазначив, що транспортний засіб «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_3 , знаходиться в користуванні ТОВ «Кремсі Груп», і водій, який ним керував не перебуває з відповідачем у трудових відносинах, а також на підтвердження обставин надав суду копію договору оренди автотранспорту від 06 жовтня 2022 року № 1/6-10/22, укладеним між ТОВ «Дельта-Груп» та ТОВ «Кремсі Груп».

Після оголошеної перерви сторони у судове засідання не з`явилися, надали суду клопотання про продовження розгляду справи у їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 13 листопада 2023 року в м. Одесі, на вул. Миколаївська дорога, 203 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ 33021» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ).

Автомобіль «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ «Дельта-Груп» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Відповідно до договору оренди автотранспорту від 06 жовтня 2022 року № 1/6-10/22, ТОВ «Дельта-Груп» передало в оренду ТОВ «Кремсі Груп» Автомобіль «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_1 .

За обставинами вказаної ДТП постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2023 року у справі № 523/21100/23 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «СК «Брокбізнес», яке у подальшому змінило своє найменування на СК «ББС Іншуранс», відповідно до договору страхування № ЕР-213367281, в якому забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «ГАЗ 33021» державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії договору становить з 15 лютого 2023 року до 14 лютого 2024 року.

Відповідно до висновку № 7639 від 04 грудня 2023 року експертного, транспортно-

товарознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_2 , внаслідок ДТП, яке сталося 13 листопада 2023 року, вартість відновлювального ремонту складає 260105,73 грн, вартість матеріального збитку, завданого власниці автомобіля, - 164943,04 грн.

За проведення транспортно-товарознавчого дослідження позивачка сплатила на користь судового експерта ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 3800 грн.

Згідно наряду-замовленню на ремонт автомобіля № 1348412 від 26.12.2023 року, фактична сума відновлювального ремонту «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_2 , включаючи запчастини, склала 193262 грн.

На момент ДТП транспортний засіб «ГАЗ 33021» державний номерний знак НОМЕР_1 був забезпечений полісом № НОМЕР_6 , виданим Приватним акціонерним товариством «СК «Брокбізнес», яке у подальшому змінило своє найменування на СК «ББС Іншуранс», яке 05 січня 2024 року здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивачки у розмірі 95023,47 грн (платіжна інструкція № 266357).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За нормами ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Положення ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний

інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 78ЦПКУкраїни обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За нормами ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зістаттею 80ЦПКУкраїни достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормамич.1ст.95ЦПКУкраїни письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною першою статті 89ЦПКУкраїни визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.6 постанови №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191ЦК.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187ЦК).

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191ЦК).

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див.постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц(пункт 35), від 3 жовтня 2018 року у справі N 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі N465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі N 147/66/17 (пункт 96)).

Як судом встановлено відповідач передав іншій юридичній особі в користування автомобіль, яка в свою чергу застрахувала відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб.

Крім того, встановлено, що і водій, який керував транспортним засобом не знаходиться в трудових відносинах з ТОВ «Дельта-Груп».

Оцінивши надані докази в сукупності суд, діючи в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позов до ТОВ «Дельта-Груп» є безпідставним, оскільки не є належним відповідачем, тому позов не підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що правомірність розміру заявлених вимог взагалі не досліджувалася, оскільки вимогу заявлено до неналежної сторони правовідносин.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Груп» про відшкодування шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено та підписано 10 квітня 2024 року.

Суддя

СудСуворовський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення10.04.2024
Оприлюднено15.04.2024
Номер документу118323084
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них

Судовий реєстр по справі —523/3559/24

Рішення від 10.04.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

Ухвала від 05.03.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Середа І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні