Рішення

від 08.04.2024 по справі 945/521/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/521/23

Провадження № 2/945/263/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 квітня 2024року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого- судді Войнарівського М.М.,за участю секретаря судового засідання Пєскова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації; Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування та Служба у справах дітей Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, виконуюча функції органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації; Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування та Служба у справах дітей Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, виконуюча функції органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мати якого не цікавиться своєю дитиною, не турбується про матеріальне забезпечення, фізичний та духовний розвиток сина. Дитина проживає з батьком - позивачем по справі та знаходиться на його утриманні. Така поведінка відповідачки на думку позивача, свідчить про те, що вона самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.04.2023року відкрито провадження у даній справі та постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12.02.2024року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Коваль В.І. в судове засідання не з`явилися при цьому подали заяви в яких позовні вимоги підтримали, розгляд справи просили провести без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Про дату та час слухання справи була повідомлена,відзив не подавала.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився при цьому подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився при цьому подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько зазначений позивач ОСОБА_1 , в графі мати вказана відповідачка ОСОБА_2 .

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №30-02-15-25-23 від 23.01.2023року, комісією в складі начальника відділу соціального захисту населення та захисту прав дітей та працівників сільської ради, встановлено,що в квартирі по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 зі своїм малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 самостійно опікується своїм сином та виховує його, забезпечуючи всім необхідним для всебічного розвитку. В квартирі у дитини є своя кімната з усіма необхідними меблями, іграшками та книжками. Мати дитини не проживає разом із сином починаючи з 2020 року, його вихованням не займається,фінансової допомоги на його утримання не надає,долею дитини не цікавиться.

Згідно довідки Радсадівського ліцею Радсадівської ради Миколаївського району Миколаївської області №6 від 16.02.2023року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається у другому класі даного ліцею.

Як вбачається з копії характеристики виданої Радсадівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області №31-02-15-25-23 від 23.01.2023року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає на території сільської ради з дня свого народження, за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони. Підтримує добрі відносини з односельцями,має малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідальністю ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків,з любов`ю та повагою виховує сина.

Відповідно до характеристики виданої АТ «РАДСАД» №12 від 23.01.2023року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 працює в АТ «Радса» з 26.11.2018 року по теперішній час на посаді електрогазозварника механічної майстерні №1. За період роботи проявив себе як працелюбний і відповідальний співробітник. У спілкуванні з колегами завжди доброзичливий, з керівниками ввічливий і чемний,у скрутних ситуаціях націлений на знаходження компромісних рішень,до вирішення задач підходить творчо,дотримується норм поведінки. Працьовитий, має високу працездатність,сумлінно ставиться до виконання своїх обов`язків.

Як вбачається з характеристики виданої Радсадіською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області №64-02-15-25-23 від 16.02.2023року ОСОБА_2 проживала на території Радсадівської сільської ради без реєстрації до 2019року. За час проживання зареєструвала себе з негативної сторони. Не працювала,зловживала спиртними напоями, неодноразово була помічена в колі сумнівної компанії людей. Безвідповідально ставилася до виконання своїх материнських обо`язків, вихованням дитини не займалася. До сільської ради неодноразово надходити скарги від жителів села на поведінку ОСОБА_2 .

У своєму висновку Служба у справах дітей Радсадівської сільської ради, виконуючої функції органу опіки та піклування, вважає доцільним позбавити відповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до частини першої статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно частиною другою ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, виключними підставами позбавлення батьківських прав матері або батька є: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

За частиною четвертою статті 164 Сімейного кодексу України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В пункті 18 постанови зазначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дітей. Відтак, відповідачка протягом тривалого часу не приділяє належної уваги розвитку свого сина, ухиляється від виконання своїх обов`язків по його вихованню, не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення та не створює умов для отримання дитиною належної освіти.

При вирішенні справи суд приходить до висновку, що таким негативним впливом з боку відповідачки на розвиток дитини є зразок байдужого, зневажливого ставлення до поняття сім`ї та людей, з якими вони перебувають у родинному зв`язку, зокрема.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не намагається облаштувати належні умови для повноцінного розвитку, забезпечити дитину необхідним, не виявляє турботу, навіть цікавість щодо свого сина, тому позов у частині позбавлення відповідачки батьківських прав підлягає задоволенню.

Також, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені останнім судові витрати в розмірі 1073,60грн.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164-166, 170, - Сімейного кодексу України,ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 4,5, 12, 13,76,81,141, 259, 263,265, 268, 273, 280-289, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженець с.Радсад Миколаївського району Миколаївської області;паспорт № НОМЕР_2 ;РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ); третя особа Служба у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації(ЄДРПОУ 23086335; вул.Очаківська,125а, м.Миколаїв); Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування(ЄДРПОУ 4375636; вул. Миру, 5, с.Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області) та Служба у справах дітей Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, виконуюча функції органу опіки та піклування(ЄДРПОУ 44165963; вул.Миру,5,с.Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області) про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Радсад Миколаївського району Миколаївської області;паспорт № НОМЕР_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1073,60грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду

Суддя М.М.Войнарівський