Постанова

від 10.04.2024 по справі 183/5849/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 183/5849/23

провадження № 61-18393св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог банк зазначав, що 22 вересня 2022 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 309805877 від 22 вересня 2022 року АТ «ПУМБ» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 у валюті євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.

До поточного рахунку на ім?я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Classic Debit № НОМЕР_2 .

Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.

23 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково були зараховані кошти в розмірі 7 845,67 євро, замість правильної суми коштів 78,45 євро, за однією операцією переказу з-за кордону на загальну суму 321 266,77 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в євро.

По переказу з-за кордону, що був здійснений у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.

Отже, різниця між 7 845,67 євро та 78,45 євро, яка становить 7 767,22 євро, є безпідставно набутими відповідачем грошовими коштами, з яких 5 020,10 євро не повернуті останнім та становлять суму його боргу.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 020,10 євро та судові витрати по справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 020,10 євро.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунок відповідача було помилково зараховано переказ у стократному розмірі від ініційованої суми операції, грошові кошти були отримані відповідачем у розмірі 7 845,67 євро, з яких 5 020,10 євро ним не повернуті та становлять суму боргу. Грошові кошти набуті відповідачем не на підставі норм закону чи умов Договору, а без достатньої правової підстави, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи касаційної скарги

25 грудня 2023 року АТ «ПУМБ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

29 січня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Карнаушенка А. А. звернувся до Верховного Суду з відзивом, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

24 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.

Фактичні обставини справи

22 вересня 2022 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 309805877 від 22 вересня 2022 року АТ «ПУМБ» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у валюті євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.

До поточного рахунку на ім`я відповідача було випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Classic Debit № НОМЕР_2 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.

23 вересня 2022 року на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти в розмірі 7 845,67 євро, замість правильної суми коштів в розмірі 78,45 євро за однією операцією переказу коштів з-за кордону на загальну суму 321 266,77 малагасійських аріарі (MGA) з конвертацією цих коштів в євро.

По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.

Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.

Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.

Наявність вищевказаної помилки в Програмі ITM, що використовується АТ «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC та підтримується нею, підтверджується листом компанії Euronet від 26 січня 2023 року.

Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення отримувачами видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, АТ «ПУМБ» здійснено коригування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі по рахунку відповідача, на якому 26 вересня 2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 5 020,10 євро, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Листом від 28 жовтня 2022 року за вих. № 904 АТ «ПУМБ» сповістило відповідача про необхідність погашення заборгованості у розмірі 5 020,10 євро.

Помилкове зарахування відповідачу коштів у 100-кратному розмірі від суми ініційованого платежу, здійснення видаткових операцій по рахунку відповідачем за рахунок коштів, які йому не належать, підтверджується випискою по рахунку, доказами, які надані MПC Visa, компанією Euronet.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19, від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 23 вересня 2022 року банком на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти в розмірі 7 845,67 євро, замість правильної суми коштів 78,45 євро за однією операцією переказу коштів з-за кордону на загальну суму 321 266,77 малагасійських аріарі (MGA) з конвертацією цих коштів в євро.

По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.

Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.

Наявність вказаної помилки, яка була усунена АТ «ПУМБ» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, ОСОБА_1 безпідставно набув майно, що належить банку.

Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, наявні всі обов`язкові умови для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Таким чином, установивши, що на рахунок відповідача ОСОБА_1 позивачем помилково зараховано грошові кошти за одним переказом у стократному розмірі від ініційованої ним самим суми операції, а у подальшому ним за рахунком здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти АТ «ПУМБ», незважаючи на направлені останньому вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що грошові кошти у розмірі 5 020,10 євро вважаються отриманими відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такими, що підлягає поверненню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшов правильного висновку про задоволення позову АТ «ПУМБ».

Висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув та скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

При цьому, доводи апеляційного суду про те, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми статті 1212 ЦК України, оскільки такі правовідносини є договорними, не заслуговують на увагу, оскільки несанкціонований овердрафт, який виник у зв`язку із помилковим зарахуванням коштів на рахунок ОСОБА_1 , є заборгованістю відповідача перед банком, що не була обумовлена договором. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банка поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це рішення, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

При подачі касаційної скарги позивачем сплачено 6 098,54 грн судового збору.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції касаційну скаргу задовольнив, постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції (яким позов задоволено) залишив в силі, на користь АТ «ПУМБ» за рахунок ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, в розмірі 6 098,54 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року скасувати.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 6 098 (шість тисяч дев`яносто вісім) гривень 54 копійок судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов