Ухвала

від 12.04.2024 по справі 183/9091/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 183/9091/21

провадження № 61-5294ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Олімпекс-Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро», ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське», в якому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,6200 га (кадастровий номер 1223286000:02:008:0046), без номеру та дати, який зареєстрований Новомосковським ДЗКЦ за № 04:05:126:03117 від 25 жовтня 2005 року, з урахуванням змін, стягнути з ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у грошовій формі за період з 2019 року по 2021 рік у сумі 42 293,34 грн.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки без номеру та дати, який зареєстрований Новомосковським ДЗКЦ за № 04:05:126:03117 від 25 жовтня 2005 року, з урахуванням змін, викладених у додаткових угодах від 04 травня 2009 року та від 17 квітня 2018 року, у грошовій формі за період з 2021 року по 2022 рік включно, у розмірі 22 697,42 грн. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат. У решті позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,6200 га (кадастровий номер 1223286000:02:008:0046), без номеру та дати, який зареєстрований Новомосковським ДЗКЦ за № 04:05:126:03117 від 25 жовтня 2005 року, з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді без номеру та дати, яка зареєстрована Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04:09:126:01736 від 04 травня 2009 року, додатковій угоді № б/н від 17 квітня 2018 року, який укладений між спадкодавцем ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) та ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому орендареві - ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське». В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

04 квітня 2024 року ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року в зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Предметом позову є вимоги про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати в розмірі 42 293,34 грн, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров