Рішення

від 12.04.2024 по справі 378/155/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/155/24

Провадження № 2/378/116/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дітей, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , з посиланням на те, що з 08.02.2004 р. по 12.04.2017 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 22 травня 2018 року Ставищенським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття. 03 липня 2018 року головним державним виконавцем Ставищенського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду за ним утворилась заборгованість по виплаті аліментів у розмірі 124499,68 грн., яку відповідач не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дітей у розмірі 124499,68 грн..

Позивач до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 64).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представниктретьоїособи:Ставищенського відділудержавної виконавчоїслужби уБілоцерківському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Київ) в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи вказаний відділ повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що у період з 08.02.2004р. по 12.04.2017р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. У вказаному шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 35 -37 зв.).

22.05.2018р Ставищенським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до їх повноліття (а.с. 38).

На виконання вказаного судового рішення, постановою головного державного виконавця Ставищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.07.2018р. відкрито виконавче провадження № 56681836 (а.с. 39-47).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого начальником Ставищенського ВДВС, заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 01.01.2024 року становить 124499,68 грн. (а.с. 48-50).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ізст.ст.4ч.1;5ч.1ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноіз ч.1,2ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Згідно ізст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо виховання дитини.

Статтею 155 СК Українипередбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України - у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць (х) кількість днів прострочення (х) 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого начальником Ставищенського ВДВС, заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 01.01.2024 року становить 124499,68 грн..

Отже, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) викладено висновок, де зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання від відповідача неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за весь строк прострочення сплати аліментів, який починає свій перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Відповідно до ч. 3ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Із наведеного в позовній заяві позивачем розрахунком пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 червня 2018 року по 01 січня 2024р. включно вбачається, що розмір пені становить 969207,04 грн.. Вказаний розрахунок не викликає у суду сумнівів.

З`ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості, яка за період з 01.06.2018р. по 01.01.2024р. становить 124499,68 грн., відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь спеціального фонду Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

Керуючись ст. 549 ЦК України, ст. ст. 141, 155, 180, 181, 195, 196 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76 - 80, 81 - 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дітей, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , пеню за прострочення сплати аліментів, які стягуються по виконавчому провадженню №56681836, за період з 01 червня 2018 року по 01 січня 2024 року включно, у розмірі 124499 (сто двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 68 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко