Ухвала

від 09.04.2024 по справі 907/825/22

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 907/825/22

Провадження № 12-13гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Банаська О. О.,

суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І.,

Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В.,

Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи

за касаційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 травня2023року

у складі судді Ремецькі О. Ф.

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня

2023 року

у складі колегії суддів Скрипчук О. С. (головуючий), Матущака О. І., Плотніцькогой Б. Д.

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю ?Будівельна компанія ?Промжитлобуд?

до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради

про визнання укладеним договору,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю "Будівельне управління "Промжитлобуд" (далі - позивач, ТзДВ "Будівельне управління "Промжитлобуд") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі - відповідач, Департамент) про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки в запропонованій редакції.

2. Позов обґрунтований тим, що починаючи з 13 жовтня 2021 року відповідач згідно з рішенням Ужгородської міської ради від 03 серпня 2021 року № 357 "Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу" був зобов`язаний укласти із позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га. На переконання позивача, за відсутності підстав для відмови в укладенні договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки відповідно до частини п`ятої статті 128 Земельного кодексу України

(далі - ЗК України) відповідач неправомірно зволікає в укладенні та підписанні договору купівлі-продажу земельної ділянки на виконання чинного рішення Ужгородської міської ради від 03 серпня 2021 року № 357.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25 травня

2023 року позов задоволено повністю: вирішено вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:001:0077 площею 2,2319 га між Департаментом як продавцем і ТзДВ "Будівельне управління "Промжитлобуд", як покупцем для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій і підприємств, розташованої у місті Ужгороді на вулиці Сергія Мартина (Паризької Комуни), № 2, на умовах, наведених у резолютивній частині судового рішення.

4. На обґрунтування зазначеного рішення, суд першої інстанції зазначив, що орган місцевого самоврядування, а саме Ужгородська міська рада, в межах своєї компетенції прийняв рішення про продаж земельної ділянки позивачу, встановивши його істотні умови, перевіривши відсутність підстав для відмови у продажі земельної ділянки та уповноваживши відповідача по справі на укладення такого договору.

5. Рішення Ужгородської міської ради від 03 серпня 2021 року № 357

?Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу?, яким вирішено продати ТзДВ "Будівельне управління "Промжитлобуд" земельну ділянку площею 2,2319 га, на день розгляду справи є чинним та не оскаржувалось у встановленому законом порядку.

6. Разом з тим, як установлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ТзДВ "Будівельне управління "Промжитлобуд" як покупцем здійснено всі необхідні дії з метою укладення договору купівлі-продажу, натомість відповідач як орган, уповноважений на укладення договору, за відсутності законодавчо визначених перепон неправомірно ухилився від свого обов`язку щодо його укладення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня

2023 року рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 травня 2023 року залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду, виснувавши, зокрема, що позивачем правомірно зазначено відповідачем Департамент, оскільки рішенням Ужгородської міської ради від 03 серпня

2021 року № 357 ?Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу? Департаменту доручено укласти від імені міської ради договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, повноваження якого щодо укладення договорів не спростовані відповідачем та матеріалам справи.

Подання касаційних скарг

9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25 травня 2023 року та постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 907/825/22, Департамент звернувся з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

10. Підставою касаційного оскарження скаржником визначено пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -

ГПК України) з огляду на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема: щодо застосування норм частини першої статті 127 та частини першої статті 128 ЗК України у справах про визнання укладеними договорів купівлі-продажу земельних ділянок комунальної власності в частині визначення належним відповідачем у таких справах саме органу місцевого самоврядування, який прийняв рішення про продаж земельної ділянки і який є суб`єктом права власності на цю ділянку, а не виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування, якого уповноважено тільки на укладення договору купівлі-продажу від імені власника земельної ділянки комунальної власності (у спірному випадку - територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради).

11. Крім того, Департамент зазначає, що судами прийнято рішення про права особи, яка не була залучена до участі у справі - Ужгородської міської ради. Указане, на переконання скаржника, також є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287, пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України.

12. Обґрунтовуючи касаційну скаргу в цій частині доводів, скаржник зауважує, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій стосовно належного відповідача у справі (Департаменту) є необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з положеннями статей 2, 3, 12, 127 ЗК України, пункту 34 частини першої статті 26, частини п`ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

13. Скаржник наголошує на тому, що власником земельної ділянки площею 2,2319 га на вул. Сергія Мартина, 2, кадастровий номер 2110100000:65:001:0077 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2636250221100), є саме територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради.

14. Таким чином, у силу наведених вище положень чинного законодавства, фактичних обставин справи та змісту договору у спірних правовідносинах продавцем земельної ділянки виступає територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, а не Департамент, якому лише доручено укласти договір купівлі-продажу від її імені.

15. Водночас, приймаючи оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, оскільки прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Ужгородської міської ради, що не була залучена до участі у справі. Зазначене, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування прийнятих у справі рішень.

Рух касаційних скарг

16. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від

31 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду Закарпатської області від

25 травня 2023 року і постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 907/825/22.

17. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від

16 січня 2024 року справу № 907/825/22 разом з касаційною скаргою Департаменту, яка подана на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 травня 2023 року і постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування положень пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19 та від

25 листопада 2021 року у справі № 5011-15/10488-2012.

18. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 29 лютого 2024 року справу № 907/825/22 повернув відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду з мотивів існування різного підходу Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду до вирішення питання в частині

наявності / відсутності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у разі, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки іншої особи, але не залучив останню до участі у цій справі, тобто не лише у рамках господарської юрисдикції, а відтак питання, які поставлені колегією суддів в ухвалі від 16 січня 2024 року господарського суду у справі

№ 907/825/22, не можуть бути вирішені об`єднаною палатою Касаційного господарського судув силу положень частини другої статті 302 ГПК України, позаяк відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах об`єднана палата може лише за умови, якщо існує різна практика Касаційного господарського судуу складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати щодо аналогічних норм права.

19. 19 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу, якою передав справу № 907/825/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених статтею 302 ГПК України, зокрема зазначив про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 09 січня 2024 року у справі № 397/389/22, від 06 грудня 2023 року у справі № 932/1140/21, від 03 серпня 2023 року у справі № 754/1879/22, від

28 червня 2023 року у справі № 637/46/21, від 05 квітня 2023 року

у справі № 521/8184/20.

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

20. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив таке.

21. Одним із питань, яке постало перед Верховним Судом у справі

№ 907/825/22, є питання застосування пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.

22. Так, колегія суддів, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду, зазначала про необхідність відступлення від висновків щодо застосування положень пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, які викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19 та від 25 листопада 2021 року у справі

№ 5011-15/40488-2012, згідно з якими наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, передбачених положеннями наведеної статті, можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси.

23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на обґрунтування підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду посилалась на висновки щодо застосування положень пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від

07 квітня 2021 року у справі № 924/207/20, від 22 лютого 2022 року у справі

№ 908/889/21, від 31 травня 2022 року у справі № 910/2077/21,

від 24 червня 2022 року у справі № 914/408/21, від 12 вересня 2022 року у справі

№ 910/1744/21, відповідно до яких передбачене зазначеною нормою права порушення є самостійною обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

24. Однак, повертаючи справу № 907/825/22 відповідній колегії, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 29 лютого 2024 року зазначила, що в силу положень частини другої

статті 302 ГПК України відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах об`єднана палата може лише за умови, якщо існує різна практика Касаційного господарського суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати щодо аналогічних норм права.

25. Водночас в аспекті порушених у касаційній скарзі питань, підстав відкриття касаційного провадження, предмета спору і підстав позову (визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності), а також поставлених перед об`єднаною палатою Касаційного господарського суду питань, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про наявність висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень

пункту 8 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), які є подібними щодо процедури вирішення питання наявності / відсутності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у разі, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки іншої особи, але не залучив останню до участі у цій справі.

26. Так, Касаційний цивільний суд у постановах від 09 січня 2024 року у справі № 397/389/22, від 06 грудня 2023 року у справі № 932/1140/21,

від 03 серпня 2023 року у справі № 754/1879/22, від 28 червня 2023 року у справі № 637/46/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 521/8184/20 відхилив доводи скаржника про те, що суди прийняли рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, виснувавши, що скасування судових рішень на підставі пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси; проте така особа не скористалась своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

27. Разом із цим об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що Касаційний цивільний суд у постанові від 04 грудня 2023 року у справі

№ 707/157/22 зробив висновок про те, що ухвалення рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є самостійною та обов`язковою підставою для направлення справи на новий розгляд на підставі пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України навіть у тому випадку, коли в касаційній скарзі такі доводи не наведені; при цьому така особа з відповідною касаційною скаргою на судові рішення судів попередніх інстанцій до касаційного суду не зверталась.

28. Відтак, з урахуванням мотивів повернення справи, окреслених об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила про наявність принципово різного підходу Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду щодо застосування судами касаційної інстанції положень процесуального законодавства (ГПК України і ЦПК України) у частині процедури вирішення питання наявності / відсутності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у разі, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та

обов`язки іншої особи, але не залучив останню до участі у цій справі.

29. З урахуванням викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 924/207/20, від

22 лютого 2022 року у справі № 908/889/21, від 31 травня 2022 року у справі

№ 910/2077/21, від 24 червня 2022 року у справі № 914/408/21, від 12 вересня 2022 року у справі № 910/1744/21 висновку щодо застосування положень пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України (передбачене зазначеною нормою порушення є самостійною обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд) колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 907/825/22 виснувала про наявність підстав для відступу відвисновку щодо застосування положень пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 січня 2024 року у справі № 397/389/22, від 06 грудня 2023 року у справі № 932/1140/21, від 03 серпня 2023 року у справі

№ 754/1879/22, від 28 червня 2023 року у справі № 637/46/21, від 05 квітня

2023 року у справі № 521/8184/20 (скасування судових рішень на підставі пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси; проте така особа не скористалась своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення).

30. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

31. За змістом частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

32. Наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2024 року мотиви є обґрунтованими та достатніми для прийняття та призначення цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

33. Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

34. З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.

Керуючись статтями 120, 121, 233 - 235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 907/825/22 (провадження № 12-13гс24) за касаційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від

25 травня 2023 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року.

2. Призначити справу № 907/825/22(провадження № 12-13гс24) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 05 червня 2024 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Повідомити учасників справи про те, що їх явка не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. БанаськоСудді: О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв Ю. Л. Власов К. М. Пільков І. А. Воробйова С. О. Погрібний М. І. Гриців О. В. Ступак І. В. Желєзний І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко О. В. Кривенда Н. В. Шевцова