Вирок

від 12.04.2024 по справі 556/994/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/994/24

Номер провадження 1-кп/556/162/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 . Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в селищі Володимирець кримінальне провадження №12024181230000064 від 03.03.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовозобов"язаного, освіта незанічена вища, не одруженого, не працює, не судимого,-

за ч.1 ст.246 КК України-

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акта, 02.03.2024, о 18 год. 0 хв., ОСОБА_4 прибув до кварталу 159, виділ 427 захисних лісонасаджень ВСП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Львівська залізниця» по напрямку Сарни-Ковель, перегін Антонівка Рафалівка по прив`язці - ліва сторона колії км 350 ПК 10 км 351 ПК1, з наступними географічними координатами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Перебуваючи на території вищевказаних захисних лісонасаджень, ОСОБА_4 здійснив навантаження на металевий причіп лісоматеріалів круглих породи ялина, загальною кубомасою 3,7 метрів кубічних, які були зрубані невстановленою особою з двох сироростучих дерев, породи ялина. Протиправно діючи далі, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел спрямований на перевезення незаконно зрубаних дерев, трактором, марки Т-25 А, реєстраційний номер НОМЕР_3 , до якого було прикріплено металевий причіп без реєстраційного номеру, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, тим самим не маючи права здійснювати перевезення дерев державної форми власності, з корисливих мотивів, незаконно здійснив перевезення незаконно зрубаних дерев породи ялина, загальною кубомасою 3,7 метрів кубічних, внаслідок незаконної рубки яких державі було заподіяно істотної шкоди на загальну суму 35340 (тридцять п`ять тисяч триста сорок) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок.

У подальшому, під час перевезення незаконно зрубаних дерев, на ділянці грунтової дороги, поблизу с. Малий Жолудськ Вараського району Рівненської області, ОСОБА_4 було виявлено працівниками поліції та протиправна діяльність останнього була припинена.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у перевезенні незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

04 квітня 2024 року між начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами вказаної угоди, підозрюваний повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язався: беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; у подальшому подібного не вчиняти та щиро розкаюється у скоєному.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу.

На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.

Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогамист. 473 КПК Українинаслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз`яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3ст. 424 КПК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК Українита наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України,у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Прокурор в підготовчому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимогиКК УкраїнитаКПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений тайого захисник впідготовчому засіданнітакож просилизазначену угодузатвердити тапризначити узгоджененими покарання,при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнавсебе винуватимиу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.246 КК України в обсязі підозри, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною. ОСОБА_4 цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно дост. 12 КК України,відноситься до нетяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст. 246 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогамКПК України,КК Українита інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять ) тисяч гривень.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 15 березня 2024 року накладено арешт на трактор, марки Т-25 А червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; причіп кустарного виробництва без реєстраційного номера; лісоматеріали круглі породи ялина, загальною кубомасою 3,7 метри кубічних, у формі встановлення заборони володіти, користуватись та розпоряджатись (відчуджувати) вищевказане майно.

Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, слід зняти арешт з вищезазначеного в ухвалі слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області майна.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад тритисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів: лісоматеріали кругліпороди ялина,загальною кубомасою3,7метри кубічних, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати їх власність держави.

Питання інших речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України,

Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експерта в сумі 9087 грн 36 коп., згідно ст.124 КПК України.

Відносно ОСОБА_4 не застосовувався запобіжний захід.

На підставі наведеного, керуючись статтями174,373,374,474-475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 квітня 2024 року, укладену між начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024181230000064 від 03.03.2024 за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 9087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 36 копійок.

Скасувати арешт з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 15 березня 2024 року, а саме: з сироростучої деревини - колоди породи «сосна» загальним обсягом, близько 25 метрів кубічних; трактора синього кольору, марки «Беларус», реєстраційний номер НОМЕР_4 та двох металевих причепів без реєстраційних номерів.

Речові докази:

- трактор, марки Т-25 А червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 та причіп кустарного виробництва без реєстраційного номера повернути власнику ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_1 ;

На підставіст.ст.96-1,96-2КК України, речовідокази: лісоматеріаликруглі породиялина,загальною кубомасою3,7метри кубічних, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зістаттею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності застаттею 389-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1