Ухвала

від 12.04.2024 по справі 754/4919/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/754/1018/24

Справа № 754/4919/24

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2024 року

Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю: представника власника майна - адвоката ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024р. представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна з об`єктів нерухомості в якому просить скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:62:039:0066, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 , який був накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2022р., мотивуючи тим, що ухвалою слідчого судді від 04.02.2022р. в рамках кримінального провадження №12021100030001793 за ст.366 ч.1 КК України було накладено арешт на вказану земельну ділянку з метою збереження речових, відомості по вказаному кримінальному провадженні були внесені за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, 02.07.2021р., за фактом внесення службовими особами ТОВ «Комфорт-Групп» завідомо неправдивої інформації до декларації про початок виконання будівельних робіт, суб`єктом вказаного кримінального правопорушення є виключно службова особа, однак в ході досудового розслідування, яке триває понад два роки, орган досудового розслідування не зміг встановити конкретну службову особу, яка вчинила дане діяння, станом на квітень 2024р. жодній особі не повідомлено про підозру, що було підставою для винесення слідчим 26.05.2023р. та 15.12.2023р. постанов про закриття кримінального провадження, які в подальшому були скасовані прокурором, однак у даному кримінальному провадженні досудове розслідування не здійснюється, у справі фактично не проведено жодної слідчої дії, а також не призначено жодної експертизи, при цьому, за час досудового розслідування орган досудового розслідування не встановив, яке має значення дана земельна ділянка як речовий доказ у даному провадженні, які вона містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, ОСОБА_5 , на майно якої накладено арешт, фактично не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, тому в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

В судовому засіданні представник власника майна підтримав доводи клопотання, зазначив, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , було накладено арешт з метою збереження речового доказу, у застосуванні якого на даний час відпала потреба.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти скасування арешту з нерухомого майна, оскільки постановою слідчого від 03.04.2024р. кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Вислухавши доводи представника власника майна, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження №12021100030001793 за ст.366 ч.1 КК України, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2022р. в рамках кримінального провадження №12021100030001793 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:62:039:0066, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_5 , з метою збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

03.04.2024р. постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м.Києві кримінальне провадження №12021100030001793 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно до ст.174 ч.3 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, питання про скасування арешту майна вирішено не було.

Частиною 4 ст.174 КПК України, визначено право суду скасування арешту майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Статтею 174 ч.3, 4 КПК України регулюється порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у даній справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Частина 6 ст.9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ст.26 ч.3 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором.

Зміст і характер судового контролю в межах кримінального провадження пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (п.18 ч.1 ст.3 КПК України ), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (ст. 173, 174 КПК України).

Крім того, заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді КПК України не містить.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі N 727/2878/19 (провадження N 14-516цс19) прийшла висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другоюстатті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а кримінальне провадження своєю постановою закрив слідчий, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства.

Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги той факт, що кримінальне провадження на даний момент постановою слідчого закрито, досудове розслідування по справі завершено, обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, є недоцільними, тому необхідність в подальшому застосуванні арешту об`єктів нерухомого майна відпала.

З таких обставин, клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.174, 303, 305-307, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером із земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:62:039:0066 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774166080364), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 , який був накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2022р., по кримінальному провадженню №12021100030001793 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: