Ухвала

від 12.04.2024 по справі 140/3895/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3895/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву Споживчого товариства Локачі до Управління містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального будівництва, комунального господарства та комунального майна Локачинської селищної ради про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство Локачі звернулось з позовом до Управління містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального будівництва, комунального господарства та комунального майна Локачинської селищної ради про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Способи захисту прав та інтересів фізичної та юридичної особи у публічно-правовому спорі визначено частиною першою статті 5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до пункту четвертого частини першої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його дій або бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

Водночас протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

При цьому, відповідно до пункту четвертого, дев`ятого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві взагалі не заявлено позовних вимог до відповідача.

Суддя зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суддя зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Отже, оскільки позивач подав позовну заяву немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1 211,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, в порушення вимог зазначеної статті 161 КАС України до позовної заява позивачем не додано копію позовної заяви з їх додатками у відповідності до кількості учасників справи.

Крім того, згідно із частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163:2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Верховний Суд в ухвалі від 02.02.2018 (справа №802/2196/17-а) зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, в порушення вимог частин другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України, до позовної заяви додані копії документів, які належним чином не засвідчені.

Також згідно пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення пункту 2 частини п`ятої та частини одинадцятої статті 160 КАС України, у позовній заяві не зазначеного відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також не підтвердив те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як визначено частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) нової редакцію позовної заяви, (в 2-х екземплярах: для суду та для учасників справи із належно засвідченими копіями доданих документів), у якій чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача, а також обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями (у разі його наявності), діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача та зазначенням про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) подання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

3) надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Споживчого товариства Локачі до Управління містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального будівництва, комунального господарства та комунального майна Локачинської селищної ради про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу - Споживчому товариству Локачі строк для усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві - Споживчому товариству Локачі, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Мачульський