Рішення

від 30.01.2023 по справі 320/3450/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року № 320/3450/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Ведмежатко» до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Ведмежатко» звернувся до суду з позовом до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами:

-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білоцерківського відділу виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.01.2022р. про відкриття виконавчого провадження № 68233655.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Позов мотивовано протиправністю прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження №68233655 від 19.01.2022, оскільки жодних заходів з примусового виконання виконавчого документу та фактичного стягнення заборгованості державним виконавцем здійснено не було, а виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі його письмової заяви, відтак відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв/клопотань по суті справи відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

22.01.2022р. позивачем отримано рекомендований лист за № 0911311777931, в якому на адресу позивача надійшла постанова від 19.01.2022р. про відкриття виконавчого провадження № 68233655.

У зазначеній постанові державним виконавцем відкрито провадження з примусового виконання постанови державного виконавця від 18.11.2021р. у ВП №67563907.

BП № 67563907 було відкрито 18.11.2021р. і закінчено 19.11.2022р. Дане виконавче провадження стосувалося виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/9122/20, виконавчий лист за яким видано 03.11.2021 р.

Після надходження до позивача постанови державного виконавця від 18.11.2021р. про відкриття виконавчого провадження, з урахуванням того, що фінансування позивача здійснюється за кошти місцевого бюджет у Узинської міської територіальної громади через Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради, державному виконавцю позивачем був направлений лист від 06.12.2021 р. про необхідність закінчення виконавчого провадження у зв?язку з повним виконанням рішення у справі № 320/9122/20.

З матеріалів виконавчого провадження № 67563907 вбачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду у справі № 320/9122/20, а договір про розроблення проекту землеустрою № 227/1 був укладений 20.09.2021р., тобто до відкриття ВП № 67563907 від 18.11.2021.

Вважаючи дії відповідача протиправними, та такими, що не відповідають вимогам ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

На підставі ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Крім того ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір не стягується:

-за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

-у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

-якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

-за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

-у разі виконання рішення приватним виконавцем;

-за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Таким чином у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, після надходження до позивача постанови державного виконавця від 18.11.2021р. про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що фінансування позивача здійснюється за кошти місцевого бюджету Узинської міської територіальної громади через Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради, державному виконавцю позивачем був направлений лист від 06.12.2021 р. про необхідність закінчення виконавчого провадження у зв?язку з повним виконанням рішення у справі № 320/9122/20.

Тобто у даному випадку у виконавчому провадженні № 67563907 державний виконавець не проводив виконавчі дії щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, виданого 03.11.2021 на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/9122/20.

На думку суду обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, адже виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18.

Оскільки стягнення виконавчого збору залежить від фактичного виконання державним виконавцем рішення суду, адже право органу державної виконавчої служби на стягнення виконавчого збору і визначення його розміру виникає лише у разі стягнення з боржника певної суми, що є базою для нарахування розміру виконавчого збору, то спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та постанови про відкриття провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Водночас ч. 4 ст. 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з тим, що виконавчий орган відзиву на позову заяву до суду не направлено, суд приходить до висновку щодо визнання ним позову.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білоцерківського відділу виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.01.2022р. про відкриття виконавчого провадження № 68233655.

Стягнути на користь Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Ведмежатко» судові витрати у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.