Рішення

від 12.04.2024 по справі 320/8315/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року № 320/8315/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані»

про визнання протиправним та скасуванні висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби, оприлюднений в електронній системі закупівель Prozorro 26.01.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі, інформація щодо якої оприлюднена в електронній системі закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-29-000154-a.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що ним не було допущено правопорушень, зазначених у висновку про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує його права та інтереси.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що Державною аудиторською службою України під час проведення моніторингу закупівлі встановлено порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922, частини четвертої статті 41 Закону №922.

Третя особа свої пояснення суду не направила.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснено моніторинг публічної закупівлі ID:UA-2021-12-29-000154-а, що підтверджується рішенням про такий моніторинг, а саме наказом від 05.01.2023 №1.

Підставою для проведення такого моніторингу слугувало виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону №922).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснило моніторинг ID:UA-2021-12-29-000154-а відповідно до положень статті 8 Закону №922, а саме з 05.01.2023 по 26.01.2023.

За результатами моніторингу закупівлі ID:UA-2021-12-29-000154-а Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області склало висновок про результати моніторингу закупівлі від 26.01.2023, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922 та порушення вимог частини четвертої статті 41 Закону №922, який оприлюднено в електронній системі закупівель 26.01.2023 за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-29-000154-a.

Не погоджуючись із вказаним приписом висновку, позивач звернувся до суду із позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1, 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, в тому числі, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п.1,4,7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого 03.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України №43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідач, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, в тому числі, моніторингу закупівель.

Відповідач здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з ст. 1, 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до положень п. 18, 25, 31, 32 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Згідно з положеннями ст. 16, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються, в тому числі, один або декілька кваліфікаційних критеріїв та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.

VI. Оцінка суду

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що тендерна пропозиція дійсно має відповідати вимогам тендерної документації та переможцем процедури закупівлі може бути тільки учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, яка має містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам, а в разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі замовник має відхилити тендерну пропозицію.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону №922-VIII, а саме:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідачем під час здійснення моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-27-008843-a за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи замовника від 27.10.2022 №23 (далі Тендерна документація), вимогам абзацу першого пункту 44, абзацу третього, четвертого пункту 46, пункту 51 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі постанова № 1178), встановлено порушення замовником вимог постанови №1178.

За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Новий інжиніринг» відповідачем встановлено порушення замовником вимог абзацу другого підпункту 1 пункту 41 та абзацу шостого підпункту 2 пункту 41 постанови №1178.

Окремо суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач фактично не заперечує щодо порушенням ним зазначених норм законодавства у сфері закупівель.

Надаючи оцінку обґрунтованості прийняття відповідачем спірного висновку, суд установив таке.

Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону №922 тендерна документація повинна містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

На виконання зазначеної норми Закону №922 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблено Перелік формальних помилок (далі - Перелік), який затверджено наказом від 15.04.2020 №710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі наказ №710), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за №715/34998.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов?язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов?язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб?єкта нормотворення.

Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а тому є обов?язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб.

Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону №922 тендерна документація повинна містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, а всупереч вказаним нормам Закону №922 в тендерній документації позивача відсутні приклади формальних (несуттєвих) помилок.

За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам законодавства встановлено, що тендерна документація не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, чим порушено вимоги пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922.

Що стосується порушення вимог частини четвертої статті 41 Закону №922, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов?язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено таке.

Відповідно до пункту 4.1 Розділу 4 «Гарантійний строк» проєкту договору поставки замовником передбачено «Гарантійний строк експлуатації для комплектів світлофільтрів-лінз і лінз не менше 60 місяців, для світлофорів карликових та на залізобетонній щоглі - не менше 24 місяців».

При цьому, в пункті 4.1 Розділу 4 «Гарантійний строк» договору поставки від 22.02.2022 №ОД/НХ-22-34НЮ, укладеному між Замовником та ТОВ «ТРЕЙД ІНДЕКС КОМПАНІ», зазначено «Гарантійний строк експлуатації - 24 місяці від дня введення в експлуатацію», чим порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону №922.

Враховуючи викладене, відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 Закону №922 договір поставки від 22.02.2022 №ОД/НХ-22-34НЮ, укладений між позивачем та ТОВ «ТРЕЙД ІНДЕКС КОМПАНІ», є нікчемним.

У ході моніторингу, позивачем 16.01.2023 оприлюднено звіт про виконання договору.

Щодо способів усунення порушення, суд таке зазначає.

Відповідно до положень статті 8 Закону №922 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснено моніторинг закупівлі ID:UA-2021-12-29-000154-а, що підтверджується наказом від 05.01.2023 №1 «Про початок моніторингу процедур закупівель».

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба здійснюе контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівель у порядку, встановленому статтею 8 Закону №922.

Відповідно до частини шостої та сьомої статті 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку зазначається зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі та зобов?язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (п. 4 та п. 5 частини сьомої статті 8 Закону №922).

Крім того, у висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частини дев?ятнадцята статті 8 Закону №922).

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (далі - Порядок №552).

У розділі ІІІ Порядку заповнення констатуючої частини форми висновку визначено, що у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі";

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

-структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб?єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

-найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Таким чином, Порядком №552 визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель.

Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу ІІ має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов?язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов?язання щодо їх усунення.

Отже, висновок від 26.01.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі містить наступні зобов??язання щодо усунення порушень: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов?язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (зокрема, шляхом проведення роз?яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п??яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд звертає увагу, що відповідач застосував до позивача найбільш м?яку міру відповідальності за вчиненні порушення, адже такий висновок не містить вимоги у вигляді розірвання договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, або вчинення будь-яких інших дій, які впливають на взаємовідносини сторін в межах укладеного за результатами процедури закупівлі договору про надання послуг.

Водночас, слід врахувати, що відповідач не міг не вжити жодних заходів в результаті проведення моніторингу процедури закупівлі, виявивши при цьому порушення вимог законодавства, з огляду на те, що норми Закону №922 не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю, адже це б нівелювало функції Держаудитслужби щодо вживання в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Отже, з огляду на вищевикладене, заходи визначені відповідачем у п. 3 констатуючої частини висновку від 26.01.2023 фактично спрямовані на недопущення таких порушень в майбутному та, несуть превентивний характер.

Твердження позивача про те, що на момент винесення наказу №1 від 05.01.2023 були відсутні правові підстави для початку проведення моніторингу процедури закупівлі ID:UA-2021-12-29-000154-а суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Позивачем по процедурі закупівлі 16.01.2023 оприлюднено звіт про виконання договору, тобто після прийняття рішення (наказ від 05.01.2023 №1) про початок моніторингу процедури закупівлі ID:UA-2021-12-29-000154-a.

А тому, у відповідача були наявні правові підстави для початку проведення моніторингу публічної закупівлі ID:UA-2021-12-29-000154-а.

Крім то, суд звертає увагу, що на запит відповідача щодо того, що у звіті про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-29-000154-а, оприлюдненого замовником під час здійснення моніторингу процедури закупівлі, сума фактичного виконання договору становить 0,06 грн, та щодо причин невиконання в повному обсязі умов договору в частині його ціни, що є істотною умовою договору, позивачем повідомлено: «За результатами процедури закупівлі №UA-2021-12-29-000154-а, 22.02.2022 між АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Трейд Індекс Компані» було укладено договір поставки №ОД/НХ-22-34НЮ від 22.02.2022, відповідно п. 6.4 якого загальна сума складає 1 768 637,64 грн.

Пунктом 16.1 договору передбачено, що сторони встановили строк дії договору з моменту його підписання до 31.12.2022.

Відповідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов?язки відповідно до договору.

Звіт про виконання договору про закупівлю замовник оприлюднив 16.01.2023.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Зважаючи на те, що під час дії вказаного договору письмові заявки не направлялись замовником, отже, у постачальника були відсутні підстави щодо поставки товару.

Виходячи з положень ст. 626, 628, 651, 652 ЦК України, договір поставки №ОД/НХ-22-34НЮ від 22.02.2022, не може вважатися виконаним або розірваним, договір поставки №ОД/НХ-22-34НЮ від 22.02.2022, є таким, що закінчив строк своєї дії, а у сторін відсутні зобов?язання, як і відсутні підстави для укладання додаткової угоди, згідно п. 13.1 договору.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» унормовано, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Тобто, згаданою нормою Закону передбачено лише дві підстави для оприлюднення звіту про виконання договору: його виконання або розірвання.

Така підстава як «договір є таким, що закінчив строк своєї дії» не передбачена чинним законодавством.

Також суд звертає увагу, що при оприлюднені інформації на сайті уповноваженого органу, замовник технічно не має можливості, за відсутності такої, зазначити, що договір є таким, що закінчив строк своєї дії, оскільки, як зазначалось вище, електронною системою передбачені лише дві підстави для оприлюднення звіту про виконання договору: виконаний або розірваний.

Таким чином, зважаючи на той факт, що договір поставки №ОД/НХ-22-34Ю від 22.02.2022 не було розірвано, під час оприлюднення звіту про виконання договору, замовник навів формальну суму виконання - 0,06 грн., оскільки системою електронного майданчика передбачено обов?язково зазначення суми, в іншому випадку оприлюднення звіту про виконання договору неможливе».

Отже, враховуючи вищевикладене, дії відповідача щодо проведення моніторингу вже після опублікування звіту про виконання договору про закупівлю не суперечать нормам законодавства на тій підставі, що сам наказ на проведення моніторингу як рішення було прийнято до дати опублікування такого звіту.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення (пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень).

Відтак, позовні вимоги є необгрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 12.04.2024