Ухвала від 12.04.2024 по справі 360/255/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 квітня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/255/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яким просила:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача за період з 20.11.2016 по 28.02.2018;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 03.03.2023;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 20.11.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 03.03.2023 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку Позивачу грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016 року до 2023 року;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016 року до 2023 року;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХП «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивача виплаченої у період з 2016 року до 2023 року допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої у період з 2016 року до 2023 року грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку грошової компенсації, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року аозовну заяву ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Запропоновано позивачеві протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Копію зазначеної ухвали направлено на поштову адресу позивача та отримано ним 01.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням строку усунення недоліків позовної заяви, встановлені судом в ухвалі від 13.03.2024, строк усунення недоліків сплив 11 квітня 2024 року.

Від позивача на виконання ухвали суду надійшла заява про поновленя строку звернення до суду, у якій зазначив, що позивач відповідно до наказу від 20.11.2016 №336 проходила військову службу за контрактом у період з 20.11.2016 по 03.03.2023 у військовій частині НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_2 ), яка є підрозділом Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (розпорядник коштів) (далі - Відповідач). Позивач звільнилась тому, що іншим шляхом було не можливо перевестися в іншу військову частину куди пропонували з подальшим підвищенням на посаді та відповідно у званні.

08 березня 2023 року Позивач вже була зарахована до Військової академії.

Різниця між звільненням 03.08.2023 та зарахуванням на службу 08.03.2023 склала чотири дні, за період яких Позивач: доїхала до нового місця служби, стала на військовий облік, пройшла військово-лікарську комісію та займалась оформленням документів на прийом на службу до Військової академії.

У подальшому Позивач 14.07.2023 звільнилась з Військової академії та 19.07.2023р. була зарахована на службу до військової частини НОМЕР_3 , де і зараз остання проходить службу до теперішнього часу.

Про Закон України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ), який набрав чинності з 19.07.2022, Позивач дізналася тільки у лютому 2024 року і почала вчиняти дії направлені на отримання від Відповідача відомостей щодо нарахування та виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період служби, так як остання (індексація) якийсь період взагалі не нараховувалась, а десь не у повному обсязі.

Далі в заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач послалась на главу XIX КЗпП України, якою визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду хз позовом зазначає. що звернувся до суду з позовом про стягнення вказаних складових грошового забезпечення 01.03.2024, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, що вірно зазначено судом першої інстанції.

Але Позивач просить врахувати, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.

Враховуючи, що Позивач на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення до суду з даним позовом проходив службу у Збройних силах України під час дії воєнного стану, введеного в Україні у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, та приймала безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що у сукупністю з іншими, наведеними у заяві обставинами, ускладнило їй своєчасне звернення до адміністративного суду з позовом, Позивач просить за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Розглянув заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, врахував надані позивачем докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку щодо необгрунтованості заяви з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Отже, згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов`язані з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу.

Так, позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду надано відповідні накази про проходження служи у відповідача та у Військовій академії.Також, позивачем надано довідку про проходження служби з 19.07.2023 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_3 .

Але, з урахуванням вищенаведенних критеріїв визнання причин пропуску строку звернення до суду, позивачем не надано беззаперечних доказів, що у період з 04.06.2023 по день звернення до суду приймала безпосередню участь у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та безпосередньої участі у відсічі військової агресії рф, а тому причини пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначені позивачем в заяві, суд визначє не поважними.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, позивач не усунув недоліки позовної заяви.

За вимогами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на зазначені норми, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Ірметова