Рішення

від 12.04.2024 по справі 380/2777/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 рокусправа № 380/2777/24Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить зобов`язати виплатити одноразову грошову допомогу у чотирирічному грошовому забезпеченні на дату встановлення інвалідності 2-ї групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує довічну пенсію по інвалідності. Вказує, що звертався до відповідача із проханням призначити йому одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції", однак отримав відмову. Стверджує, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні та виплаті згаданої допомоги, а тому для ефективного захисту його права відповідача слід зобов`язати її виплатити.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-5203-8/147036 від 11.10.2023 року позивач перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області по лінії МВС України. До пенсії встановлено підвищення як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 1 категорії.

16.11.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу чотирирічного грошового забезпечення як інваліду другої групи внаслідок війни.

Відповідач листом №М-199/31/01-2023 від 11.12.2023 року повідомив його, що працівник міліції, у разі загибелі (смерті) члени його сім`ї, а в разі їх відсутності його батьки та утриманці можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги. Подія, яка дає право на отримання допомоги у випадку позивача (встановлення другої групи інвалідності та 60 відсотків втрати працездатності визначені Обласною МСЕК №1), настала 28.01.2011 року, що перевищує встановлені три роки на звернення за допомогою. Оскільки відсутні підстави для формування висновку та скерування матеріалів до МВС України для прийняття рішення щодо проведення виплати, подана заява з додатками повертаються позивачу.

Не погодившись із такою відповіддю позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у чотирирічному грошовому забезпеченні на дату встановлення інвалідності 2-ї групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції".

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із довідки до акта огляду МСЕК Міністерства охорони здоров`я №487023 серії 10ААА позивачу встановлено другу групу захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по життєво (дата огляду 28.01.2011 року 03.02.2011 року).

Суд звертає увагу, що законом України від 03.11.2006 року №328-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», який набрав чинності з 01.01.2007 року, було внесено зміни до ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII, зокрема, частину шосту.

Так, у згаданій нормі (в редакції чинній станом на виникнення у позивача права отримання одноразової грошової допомоги встановлення йому другої групи інвалідності) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання цих положень Кабінетом Міністрів України 12.05.2007 року було прийнято постанову №707, якою затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №707).

Пунктом 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Згідно із підпунктом другим п.1 Порядку №707 одноразова грошова допомога виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством (абзаци перший та другий п.3 Порядку № 707).

В подальшому 07.11.2015 року Закон №565-XII втратив чинність та, як наслідок, набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Пунктом 15 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання ст.23 Закону №565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Пунктом 2 зазначеної постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" (12.03.2015 року) мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 (тобто Порядком №707).

Враховуючи зазначені норми та встановлені обставини, суд вважає, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись саме Порядок №707, оскільки, як уже згадувалось, позивачу встановлено другу групу захворювання 03.02.2011 року.

Положеннями п.5 Порядку №707 передбачено, що для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов`язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату (п.6 Порядку №707).

Як зазначено в абзаці першому п.7 Порядку №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

Відповідно до абзацу другого п.7 Порядку №707 МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі (абзац четвертий п.7 Порядку №707).

Як передбачено абзацом п`ятим цієї ж норми працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім`ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред`явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Наведені норми дозволяють суду дійти висновку, що обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України.

При цьому, на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції (у даному випадку ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області), покладено обов`язок щодо проведення відповідних процедур з метою вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС України).

Іншими словами, у відповідності до п.7 Порядку №707, відповідач після надходження заяви позивача щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги зобов`язаний був підготувати та подати Міністерству внутрішніх справ України відповідний висновок щодо можливості проведення грошової допомоги позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17, від 21 квітня 2021 року у справі №640/6031/19, від 08 липня 2020 у справі №725/4155/16-а, від 11.08.2021 року у справі №809/1608/16.

Натомість, як вбачається із листа №М-199/31/01-2023 від 11.12.2023 року, відповідач фактично перебрав на себе повноваження Міністерства внутрішніх справ України як головного розпорядника коштів та повернув подані позивачем документи у зв`язку із пропуском ним строку на звернення за цією допомогою.

Врахувавши вищезазначені висновки, суд вважає, що дії відповідача щодо повернення без подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення позивачу грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.п.1,2,3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо вимоги про прийняття рішення про зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, як просить позивач, то суд зазначає таке.

У даному випадку відповідач ще не подавав до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення позивачу грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому II групи інвалідності.

Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.

Окрім того, варто наголосити на тому, що вчинення зазначених функцій щодо прийняття рішення про призначення одноразової допомоги належить до компетенції саме Міністерства внутрішніх справ України.

Відтак, у цій частині у задоволенні позову належить відмовити.

При цьому, суд з метою захисту порушеного права позивача, у відповідності до вимог ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України підготувати та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції" разом із зазначеними у п.5 цього порядку документами.

Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не алежить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково і вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення ОСОБА_1 грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому II групи інвалідності разом із документами передбаченими пунктом п`ятим Порядку та умовах виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (адреса: м.Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 08592247) підготувати та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності разом із документами передбаченими пунктом п`ятим Порядку та умовах виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мартинюк Віталій Ярославович