Ухвала

від 12.04.2024 по справі 400/2798/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 квітня 2024 р. № 400/2798/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., перевіривши матеріали позовної заяви

за адміністративним позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м.Миколаїв, 54005,

до відповідачаТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НТ ТРАНС», вул. Соборна, 86А, с-ще Воскресенське, Миколаївсьий район, Миколаївська область, 57210,

простягнення 17745,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НТ ТРАНС» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

01.04.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного.

09.04.2024 позивач подав до суду заяву про поновлення процесуальних строків, яку обґрунтував тим, що:

відповідно до виписки з рахунку за 27.12.2023 кошти на сплату судового збору надійшли на казначейський рахунок позивача 27.12.2023, про що він завчасно не був попереджений;

він зобов`язаний був подати до Фонду соціального захисту осіб з інвалідності до 01.01.2024 звіт за формою № 3/13 щодо сплаченого судового збору; а тому в нього необхідно було внести всі 59 платіжних інструкцій від 27.12.2023, однак позивач не міг цього зробити внаслідок обмеженого часу для цього;

після надходження 20.03.2024 коштів для сплати судового збору він був доплачений у сумі 344,00 грн, а позовні заяви в найкоротший строк подані до адміністративного суду.

Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд встановив таке.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до першого речення пункту 14 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі Порядок № 228), проекти кошторисів складаються усіма установами на плановий бюджетний період, якщо такі установи функціонували до початку бюджетного періоду, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету. Розпорядники розрахункові обсяги витрат приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками (абзац четвертий пункту 28 Порядку № 228).

Згідно з пунктом 37 Порядку № 228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби.

Одночасно з кошторисом затверджуються план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувачів), помісячний план використання бюджетних коштів і штатний розпис установи, включаючи структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, подаються у двох примірниках, один з яких повертається такій установі, а другий залишається в установі, керівник якої затвердив кошторис.

Таким чином, позивач, як розпорядник бюджетних коштів, який складав проєкт свого кошторису, плани використання бюджетних коштів, достеменно і завчасно володів відомостями про те, які суми коштів і в якому місяці році йому будуть наданні для здійснення його видатків, у тому числі, на сплату судового збору.

Тому його твердження про те, що він не був попереджений завчасно про виділення йому коштів на сплату судового збору, не відповідає дійсності.

Як наслідок, у нього була можливість завчасно підготовити проєкти відповідних позовних заяв, а також скласти проєкти звіти за формою № 3/13.

Крім цього, станом на 01.01.2024 позивач мав 59 платіжних інструкцій про сплату судового збору, а отже у нього була об`єктивна можливість подати значну кількість позовів до суб`єктів господарювання про стягнення з них адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Однак, це ним зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Оскільки позивач не навів ні у позовній заяві, ні у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду належних обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість подання ним позову у строки, встановлені процесуальним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення його заяви поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Суд також звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення позовної заяви.

Таким чином, сплачений судовий збір за подання цієї позовної заяви може бути повернутий позивачу за ухвалою суду в разі подання ним до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідного клопотання.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Водночас суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволені клопотання Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

2. Повернути Миколаївському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю позовну заяву, а також додані до неї матеріали.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г.Ярощук