Рішення

від 11.04.2024 по справі 420/2947/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2947/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

11 квітня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - адвоката Ситника О.П. про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905, місце знаходження: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1) до Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.

У позовній заяві представник зазначив, що керуючись ст. 143 КАС України, остаточний розрахунок судових витрат буде наданий після ухвалення рішення по справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905, місце знаходження: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1) до Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1) про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900841/2 від 08.08.2023 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA209170/2023/002745 від 08.08.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905, місце знаходження: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1) судовий збір в розмірі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Через підсистему Електронний суду 01.04.2024 року (вхід. № 13044/24) (документ сформований в системі Електронний суд 01.04.2024) надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайської імпортної компанії» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

До заяви представник позивача надає: акт наданих послуг та рішення Чернігівської ради адвокатів щодо рек. розмірів адвокатського гонорару, квитанцію про надсилання заяві стороні - Львівській митниці.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з тим, що рішення суду було ухвалено у порядку письмового провадження та судом не встановлені підстави для розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає розгляду у порядку письмового провадження.

До заяви про ухвалення додаткового рішення надані докази направлення заяви на адресу відповідача.

Через канцелярію суду 05.04.2024 року (вхід. №ЕС/14171/24) від Львівської митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до змісту якого представник відповідача вважає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн не співмірна із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою. Адже, дана категорія справи не є складною.У той же час, у позовній заяві містяться загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку позивача, мають застосовуватись до правовідносин, що склались у даній справі. Тобто наведена адвокатом позивача у позовній заяві позиція є універсальною, висновки щодо застосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин фактично взяті із судової практики Верховного Суду, на яку посилається позивач у позовній заяві, та може бути використана й у інших справах практично без внесення змін до відповідних процесуальних документів. У позові адвокат наводить дві з половиною сторінки обставин, що передували митному оформленню, які не мають відношення до предмета даного спору. Тому сума гонорару у розмірі 5000 грн. за підготовку позовної заяви є завищеною, крім того не вказано, скільки годин витрачено на надання даної послуги.

Безпосередньо щодо засідань, то варто зазначити, що жодного судового засідання не було призначено і проведено, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому така послуга взагалі позбавлена ознак реальної послуги.

З урахуванням фактичних обставин, керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вбачається, що ряд послуг адвоката не є доцільними та реальними, не мали впливу на хід розгляду справи, викладені в акті наданих послуг без конкретизації та деталізації, а тому підлягають зменшенню.

Розглянувши заяву представника позивача, документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд доходить таких висновків.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.01.2023 року між адвокатом Ситником Олегом Петровичем та ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (клієнт) було укладено договір № 0101-23/ЮП про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати юридичні послуги клієнту на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін. (п.2.1 Договору)

Відповідно до п.1.1.4 Договору юридичні послуги це дії або їх сукупність, що спрямовані на захист прав та законних інтересів клієнта, які включають в себе: підготовку аналітичних та експертних висновків з питань застосування законодавства, підготовку позовних заяв та інших процесуальних документів з подальшим їх поданням до судів усіх інстанцій та юрисдикцій, а також інші дії, які на думку сторін доречно здійснити з метою захисту прав та законних інтересів клієнта.

Відповідно до п.5.2 Договору винагорода за надані адвокатом послуги визначається згідно з прасом, що є невід`ємним додатком до даного договору та додатковими угодами до цього договору, що встановлюють окремий порядок сплати винагороди адвокату за певні види послуг.

Винагорода сплачується клієнтом протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту наданих послуг, якщо інше не встановлено окремими домовленостями між клієнтом та адвокатом, які формалізуються у вигляді додаткових угод до даного договору. (п.5.3 Договору).

У разі обрання сторонами такої умови оплати, як «гонорар успіху», про це укладається додаткова угода. Гонорар успіху передбачає сплату винагороди адвокату після ухвалення (прийняття) судом рішення (постанови) на користь клієнта за умова ухвалення (прийняття) такого рішення (постанови) судом. (п. 5.4 Договору)

Судом встановлено, що 16.01.2024 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 119-23UA209170062878U8, відповідно до умов якої сторони вирішили встановити окремий порядок сплати винагороди адвокату за такі послуги:

-Підготовка позовної заяви;

-Представництво в суді першої інстанції під час розгляду судової справи;

-Інші юридичні послуги, що передбачені договором та безпосередньо стосуються судового розгляду позову. (п.1 додаткової угоди)

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторонами погоджено, що винагорода за послуги передбачені цією угодою та договором буде сплачена адвокату відповідно до п. 5.4 договору. Тобто сторонами обрано таку умову оплати винагороди, як гонорар успіху, яка передбачає сплату адвокатського гонорару та за умови ухвалення судом рішення на користь клієнта в судовій справі за вказаним позовом.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди, визначено, що сума винагороди адвоката за підготовку позову складає 5000,00 грн.

П. 4 Додаткової угоди сторонами погоджено, що сума винагороди адвоката за представництво у суді першої інстанції складає 1500,00 грн за одне судове засідання. У випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи вартість представництва в суді першої інстанції складає 1500,00 грн.

Відповідно до п.5 додаткової угоди розмір винагороди за надання інших юридичних послуг що стосуються розгляду справи відкритої за позовом, розраховується відповідно до додатку до договору.

На підтвердження надання юридичних послуг представник позивача додає до заяви Акт наданих послуг № 119-23UA209170062878U8від01.04.2023 року.

Відповідно до вказаного акту, адвокатом за договором було надано такі послуги:

1.Підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови 5000,00 грн;

2.Представництво інтересів клієнта в ООАС в справі № 420/2947/24 (письмове провадження) 1500,00 грн;

3.Підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат 1000,00 грн.

Загальна вартість надання послуг 7500,00 грн.

На підтвердження факту оплати представник позивача докази не надає.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, з урахуванням клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат, оцінюючи наведений у акті наданих послуг з правової (правничої) допомоги перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже існує стала сформована судова практика з розгляду цієї категорій справ, суд доходить висновку, що витрати на представництво інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді в сумі 1500 грн, та на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не є фактичними та необхідними, оскільки розгляд справи здійснений у письмовому провадженні без виклику сторін до суду, та складання заяви про ухвалення додаткового рішення не пов`язано безпосередньо із захистом прав позивача у суді, тому у задоволенні заяви в частині стягнення цих витрат на користь позивача з відповідача, є безпідставними та не належать задоволенню.

Стосовно витрат на підготовку позовної заяви в сумі 5000,00 грн, на переконання суду співмірними витратами на виконання цих робіт, з урахуванням сталої судової практики з розгляду даної категорії справ, є сума 3000 грн, які належать відшкодуванню саме відповідачем. Решта сплати витрат покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеною додатковою угодою до договору про надання правової (правничої) допомоги, перелік наданих послуг, наведений у акті наданих послуг, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, наявність сформованої судової практики з розгляду цієї категорії справ, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача на користь позивача складають 3000 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - адвоката Ситника О.П. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905, місцезнаходження: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко