Рішення

від 12.04.2024 по справі 420/4871/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4871/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 30.01.2024 року №10803 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК», пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» з переліку платників податків, які відповідають критерієм ризиковості

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від від 30.01.2024 року №10803 товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» було визнано таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Водночас, за твердженням позивача у позові, зазначене рішення податковим органом не обґрунтоване, а містить виключно посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що є додатком до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.

За твердженням позивача, контролюючий орган не зазначив, яка саме податкова інформація в нього наявна та якими документами, що мають доказове значення, підтверджується вказана інформація, та під час яких процесів господарської діяльності товариства така інформація стала відома.

На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості, та в ньому відсутні будь-які посилання на документи, які, на думку податкового органу, необхідно надати товариству для спростування підстав вважати його таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» до Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

05.03.2024 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржуване рішення від 30.01.2024 року №10803 відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо співпраці позивача з контрагентами, яких включено до переліку ризикових платників податків, податковий орган посилався на викладену правову позицію у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 року по справі №826/16627/21, відповідно до якої платникам важливо дотримуватись принципу «належної обачності».

11.03.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку до суду не надходило.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд у справі встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та основним видом діяльності господарства за наступним кодом - 45090864, основними видами економічної діяльності якого є: 46.41 оптова торгівля текстильними товарами.

30.01.2024 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийняла оскаржуване рішення №10803, яким товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні №10803 від 30.01.2024 року зазначено коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництв товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, що якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції з постачання у період з 03.08.2023 року по 30.01.2024 року із наступним платником податку, заподіяного в ризикових операціях: 41024509 (дата включення вказаного контрагенту позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 17.01.2024 року).

На підтвердження фактів здійснення власної господарської діяльності підприємством позивача було надано первинну документацію, зокрема:

документацію, що свідчить про наявність у позивача орендованого приміщення для здійснення господарської операції, а саме: договір оренди нежитлового приміщення №5 від 21.09.2023 року, укладений між ТОВ «СТЕЙЛОК» (як орендарем) та ФОП ОСОБА_1 (як орендодавцем), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 10 кв.м, розташоване за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 16, оф.1П. (згідно п.2.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2024 року); договір оренди №09/10-23 від 09.10.2023 року, укладений між ТОВ «СТЕЙЛОК» (як орендарем) та ТОВ «Завод «Полімер»», згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування на умовах оренди наступне майно: складське приміщення загальною площею 300 кв.м, із місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Просьолочна, 10-а, ТОВ «Завод «Полімер»»; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми №20-ОПП;

документацію, що свідчить про здійснення позивачем господарської діяльності, а саме: договір поставки №2612/23 від 26.12.2023 року, укладений між ТОВ «СТЕЙЛОК» (як постачальником) та ТОВ «АСТОН ЛЮКС», згідно якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця одяг в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених цим договором; видаткові накладні №Ст-00088 від 29.12.2023 року, №Ст-000092 від 29.12.2023 року, №Ст-000093 від 29.12.2023 року, №Ст-000094 від 29.12.2023 року, №Ст-000095 від 29.12.2023 року, №Ст-0000103 від 29.12.2023 року та податкові накладні (із квитанціями, про їх реєстрацію) №59 від 29.12.2023 року, №63 від 29.12.2023 року, №64 від 29.12.2023 року, №65 від 29.12.2023 року, №72 від 29.12.2023 року, №80 від 29.12.2023 року;

документацію, що свідчить про наявність трудового ресурсу під час здійснення господарської діяльності, а саме: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2023 року.

При цьому, вважаючи прийняте відповідачем рішення від 30.01.2024 року №10803 необґрунтованими, безпідставними, а тому протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом у справі №420/4871/24.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст адміністративного позову та доданих до нього письмових доказів у справі, відзив, відповідь на відзив, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року (далі Порядок №1165) (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період, всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Також пунктом 6 Порядку №1165 зазначено, що у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Приписами пункту 26 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що зміст наведених приписів Порядку №1165 та, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду Комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного з визначених Порядком №1165 рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Після того, Комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. При цьому, відповідно до положень Порядку №1165, такі рішення приймаються Комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття таких рішень фіксуються у протоколах.

Разом з тим, для того, щоб встановити відповідність платника податку на додану вартість певному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.

Як було встановлено судом вище, оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 30.01.2024 року №10803 було прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Разом з тим суд зауважує, що винесенню вищевказаного рішення має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої платником податку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, комісією регіонального рівня було прийнято оскаржуване рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за посиланням на конкретну господарську операцію, зазначену у поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а за результатами проведеного моніторингу реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних інформаційних ресурсів та на основі баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що ставить позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості.

Вищевказане також знаходить своє підтвердження у тому, що податковим органом в оскаржуваному рішенні №10803 від 30.01.2024 року зазначено коди податкової інформації, які стали підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме - 03, 07, 11 та 12, які свідчать про відсутність необхідної матеріальної, технічної та трудової бази для здійснення товариством господарської діяльності. Разом з тим, згідно вищевказаних кодів, така податкова інформація, що отримана контролюючим органом у процесі поточної діяльності, повинна базуватись на інформації з поданих на реєстрацію платником податку податкових накладних/розрахунках коригування, на яку (які) взагалі відсутні посилання в оскаржуваному рішенні податкового органу.

В оскаржуваному рішенні відповідачем також зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку через здійснення операцій з постачання у період з 03.08.2023 року по 30.01.2024 року з контрагентом позивача (код ЄДРПОУ 41024509), який 17.01.2024 року був внесений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд вважає слушним посилання позивача в адміністративному позові про те, що податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено (окрім типу операції, коду УКТЗЕД, податкового номеру та дати включення контрагента позивача до переліку ризикових), конкретних обставин здійснення господарської операції та конкретної інформації для віднесення позивача до платників податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості. Також відповідачем не наведено, які документи могли бути необхідними та достатніми для прийняття рішення на користь позивача про невідповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку.

З цього приводу суд зазначає, що лише сам факт проведення господарської операції підприємства із контрагентом, стосовно якого існує рішення податкового органу про відповідність його критерію ризиковості, не може бути єдиною та самостійною підставою для віднесення конкретної господарської операції до ризикових, та відповідно віднесення платника податків, задіяного у такій операції, до ризикових.

Крім того відповідачем не спростовано твердження позивача про реєстрацію податковим органом податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» №59 від 29.12.2023 року, №63 від 29.12.2023 року, №64 від 29.12.2023 року, №65 від 29.12.2023 року, №72 від 29.12.2023 року, №80 від 29.12.2023 року, виписаних та поданих позивачем на реєстрацію за результатами господарських операцій із контрагентом - ТОВ «АСТОН ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 41024509) в зазначений календарний період.

При цьому оскаржуване рішення не містить зазначення конкретних обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за цими господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про нереальність чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Також суд зауважує, що згідно сформованої правової позиції Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав відповідності підприємства пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язку податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України, таких обставин під час розгляду адміністративної справи.

За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачем не було надано до суду конкретної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції товариства, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд з цього приводу також не враховує посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивачем не надано таблиці даних платника податку на додану вартість, оскільки в оскаржуваному рішенні від 30.01.2024 року №10803 Головне управління ДПС в Одеській області не зазначило про відсутність такого документу, або про необхідність його надання до податкового органу.

Отже, рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.01.2024 року №10803 не містить конкретних підстав та належних обґрунтувань причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних фактів та волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №140/2160/18.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Натомість, оскаржуване у справі №420/4871/24 рішення податкового органу від 30.01.2024 року №10803 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає, в свою чергу, на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що за час розгляду даної справи відповідачем не було наведено належних доказів на підтвердження того, що позивач є ризиковим платником податку. Оспорюване рішення прийнято виходячи виключно з факту віднесення контрагента позивача до переліку ризикових платників податку.

При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що відповідачем у справі №420/4871/24 не доведено існування підстав для застосування до позивача положень п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2024 року №10803 є необґрунтованим, непідтвердженим доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Для відновлення прав та інтересів позивача суд також вважає необхідним зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви, як за подання двох позовних вимог немайнового характеру.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №21-3944а16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

При цьому, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії судом вважаються похідними, оскільки визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» (65029, м. Одеса, вул. Ніщинського композитора, 16) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2024 року №10803 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький