Рішення

від 11.04.2024 по справі 460/27451/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2024 року м. Рівне№460/27451/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сойтекс" (далі ТОВ «Сойтекс», позивач) звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000125/2 від 6 листопада 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000828.

Згідно з позовною заявою, вимоги ТОВ "Сойтекс" ґрунтуються на тому, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, зокрема таких як кава у вигляді зерен, несмажена, з кофеїном зелена кава Арабіка, врожаю 23/24. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. На підтвердження, зазначає обставини, які наведені в оскаржуваному рішенні. Також зауважує, що комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054 виставлений на суму 208320 дол. США, проте заявлена у графі 22 ЕМД фактурна вартість 69440 дол. США. Пакувальний лист від 07.07.2023 №230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 №230707054. У наданому до митного оформлення прайслисті від 07.07.2023 № б/н не зазначено термін його дії. Також прайс-лист містить дві ціни на оцінюваний товар. Копію митної декларації країни відправлення від 15.09.2023 № 23BR001308638-1, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, не може бути взято до уваги, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вказує, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив. Зазначив, що доводи наведені відповідачем у відзиві на позов є необґрунтованими та не спростовують суті позовних вимог.

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то відповідно до вимог ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного ТОВ «СОЙТЕКС» зовнішньоекономічного контракту №UA-230412 від 12.04.2023 з продавцем «PROCAFE EXPORTACAO E IMPORTACAO LTDA» (Бразилія) на митну територію України надійшов, придбаний ТОВ «СОЙТЕКС» товар Кава у вигляді зерен, несмажена, з кофеїном - зелена кава Арабіка, врожаю 23/24, регіон вирощування: Santos (всього 960 мішків по 60 кг) які транспортувались морем, в трьох контейнерах (MSDU1368342, TGBU3060312, CAIU3006494), відповідно до коносаменту MEDUUO008830.

Після прибуття товару до порту розвантаження Гданськ (Польща) товар з кожного контейнеру було перевантажено партіями на автомобільний транспорт, для подальшого транспортування на адресу Покупця (Україна).

Загальна вартість товару (320 мішків по 60 кг), який був перевантажений з контейнеру MSDU1368342 на автомобільний транспорт, становила 69440,00 доларів США.

З метою митного оформлення товарів, які транспортувалися до м. Гданськ (Польща) в контейнері CAIU3006494, а в подальшому були перевантажені на автомобільний транспорт, та випуску їх у вільний обіг та у відповідності до ч. 2 статті 53 МК України, Позивачем 06.11.2023 року було подано електронну митну декларацію №23UA204020043988U9, разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості ввезеного товару, з вказаною митною декларацією ТОВ «СОЙТЕКС» через митного брокера подано наступні документи:

- пакувальний лист (Packaging list) 230707054 від 07.07.2023 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 230707054 від 07.07.2023 р.;

- коносамент MEDUUO008830 від 11.09.2023 р.;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 230707054_3 від 31.10.2023 р.;

- сертифікат про походження товару ( Certificate of origin) №025316 від 12.09.2023 р.;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) 230707054 від 07.07.2023 ;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №4 від 14.07.2023 р.,

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №6 від 12.09.2023 р.,

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №342 від 31.10.2023 р.;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0001545 від 20.10.2023 р.;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг № 302 від 01.11.2023 р.;

- документ, що підтверджує вартість страхування № 0000015414.900557/2014-61 від 07.09.2023 р.;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.07.2023 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 2 від 07.07.2023 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №PRCSTX-UA-230412 від 12.04.2023 р.;

- договір про надання послуг митного брокера №2310 від 01.07.2023 р.;

- договір (контракт) про перевезення №230929/UA-1 від 29.09.2023 р.;

- договір (контракт) про перевезення №231019.T.03 від 30.10.2023 р.;

- інші некласифіковані документи акт виконаних робіт OУ-1545 від 20.10.2023 р.;

- інші некласифіковані документи лист продавця № PC-2310-20-1 від 20.10.2023 р.;

- інші некласифіковані документи сертифікат ваги №4836/23-EXP від 11.09.2023 р.;

- копія митної декларації країни відправлення № 23BR001308638-1 від 15.09.2023 р.;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA204020043988U9 від 06.11.2023 р.;

Фактурна митна вартість товару визначена на рівні 69440,00 USD. Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 2633742,09 грн. (з урахуванням витрат на транспортування). При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод - за ціною договору.

За результатами розгляду поданих документів Відповідач своїм електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

-комерціний рахунок від 07.07.2023 № 230707054 виставлений на суму 208320 дол. США, проте заявлена у графі 22 ЕМД фактурна вартість 69440 дол. США. 2) Пакувальний лист від 07.07.2023 №230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054;

-у наданому до митного оформлення прайс листі від 07.07.2023 № б/н не зазначено термін його дії. Також прайс лист містить дві ціни на оцінюваний товар;

-копію митної декларації країни відправлення від 15.09.2023 № 23DE575612969181E4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, не може бути взято до уваги , оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт .

Також, Митницею вказаним електронним повідомленням зобов`язано позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

4) прейскуранти (прайс листи) виробника товару із зазначеним терміном дії;

5) розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідь на вищезазначене повідомлення відповідача, листом №06/11-5 від 06.11.2023 р., декларант звернувся до митного органу з проханням про продовження оформлення митної декларації. Та повідомив, що інші додаткові документи в рамках строку, передбаченого ч.3 ст.53 Митного кодексу України, надаватись не будуть, оскільки всі наявні документи відповідно до ст.53 МК на підтвердження митної вартості товарів були надані.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204020/2023/000828 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000125/2 від 06.11.2023, відповідно до якого загальна сума митної вартості товару становить 89280,00 USD (вартість за кг. 4,65 USD). Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом 6.

В обґрунтування вказаного рішення №UA204020/2023/000119/2 від 24.10.2023 (графа 33) зазначено, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а також, що подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності та неточності, а саме:

-комерціний рахунок від 07.07.2023 № 230707054 виставлений на суму 208320 дол. США, проте заявлена у графі 22 ЕМД фактурна вартість 69440 дол. США. 2) Пакувальний лист від 07.07.2023 №230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054;

-у наданому до митного оформлення прайс листі від 07.07.2023 № б/н не зазначено термін його дії. Також прайс лист містить дві ціни на оцінюваний товар;

-копію митної декларації країни відправлення від 15.09.2023 № 23DE575612969181E4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, не може бути взято до уваги , оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт .

Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.06.2023 №23UA100190557490U3 4,65 дол. США/кг.

Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:

1)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2)виписку з бухгалтерської документації продавця;

3)довідкову інформацію щодо у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

4) прейскуранти (прайс листи) виробника товару із зазначеним терміном дії;

5) розрахунок ціни (калькулація).

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Митну вартість товарів визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено по МД від 12.06.2023 №23UA100190557490U3 4,65 USD. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 89280 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3229302,2400 грн.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 07.11.2023 №23UA204020044087U8. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 118604,53 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, у митній декларації вказано вантажоодержувача ТОВ «Сойтекс», відправника Procafe Exportacao e Importacao LTDA. Умови поставки товару з Бразилії в Україну через Польщу - CIF PL Gdansk, в кількості 320 мішків вагою нетто 19200 кг, вагою брутто 19360 кг, найменування товару Зелена кава Арабіка, урожай 23/24, загальна вартість товару 69440,00 доларів США, що узгоджується усіма даними, зазначеними у наданих до митної декларації документах згідно частини 1-2 статті 53 Митного кодексу України. Зазначено інформацію про понесені Позивачем транспортні витрати по доставці товару до кордону України та надані копії відповідних документів, що підтверджують ці витрати.

У своїй сукупності уся інформація, яка міститься у поданих документах, підтверджує заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Жодних розбіжностей, які б впливали на визначення митної вартості товару, подані документи не містили, навпаки вони підтверджували заявлену митну вартість товару.

Також, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не вказано ні про те, що надані декларантом документи містять розбіжності, ні про наявність ознак підробки, ні про те, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Що стосується посилання митного органу на те, що «комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054 виставлений на суму 208320 дол. США, проте заявлена у графі 22 ЕМД фактурна вартість 69440 дол. США. Пакувальний лист від 07.07.2023 №230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054», то суду слід зазначити наступне.

Дана підстава неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару спростовується тим, що позивачем було надано митному органу документи та пояснення, які підтверджували те, що до митного оформлення була подана лише частина загальної партії придбаного позивачем відповідно до комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054 товару , а саме:

Згідно комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054 позивачем придбано товар - зелена кава Арабіка, врожаю 23/24, всього 960 мішків по 60 кг, загальною вартістю 208 320 дол. США. Згідно змісту МД 23UA204020043988U9 вбачається що відбувалось митне оформлення товару - зелена кава Арабіка, врожаю 23/24, у кількості 320 мішків по 60 кг (графа 31), вартість якого 69 440 дол. США (графа 22).

З наведеного вбачається, що загальна кількість товару митне оформлення якого відбувалось складала 320 мішків по 60 кг, тобто 1/3 загальної кількості товару придбаного позивачем відповідно до комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054.

Таким чином вартість товару, митне оформлення якого відбувалась, повинна дорівнювати 1/3 загальної вартості товару придбаного позивачем відповідно до комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054, а саме: 208 320 дол. США / 3 = 69 440 дол.США.

Зважаючи на те, що графа 22 МД 23UA204020043988U9 містить інформацію про вартість товару, митне оформлення якого відбувалось, у розмірі 69 440 дол.США, у відповідача відсутні будь-які підстави для неприйняття заявленої митної вартості товару.

Більш того вказана в графі 31 митної декларації кількість товару, митне оформлення якого відбувалось, відповідає кількості зазначеної в автотранспортної накладної (CMR) №230707054_3 від 31.10.2023 р., а саме 320 мішків по 60 кг.

Що стосується посилання відповідача на той факт, що «пакувальний лист від 07.07.2023 №230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054», слід звернути увагу на те, що пакувальний лист має номер тотожній номеру комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054. Також пакувальний лист № 230707054 має інформацію про тип, кількість та вагу товару, яка в повному обсязі співпадає з інформацією про тип, кількість та вагу товару, наведеною у комерційному рахунку від 07.07.2023 № 230707054, таким чином у митного органу було достатньо інформації для ідентифікації вказаного документу з партією товару митне оформлення якого відбувалось.

Крім того відповідно до змісту карти відмови митному органу надавались інвойс № 230707054 від 07.07.2023р., та банківські платіжні документи, що стосуються товару №4 від 14.07.2023 р. та №6 від 12.09.2023 р., та рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 342 від 31.10.2023 р., рахунок-фактура СФ-0001545 від 20.10.2023 р., автотранспортна накладна (CMR) №230707054_3 від 31.10.2023 р., банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 302 від 01.11.2023 р., які є достатніми доказами для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару митне оформлення якого відбувалось.

Стосовно зауваження митного органу, про те, що «У наданому до митного оформлення прайс листі від 07.07.2023 № б/н не зазначено термін його дії. Також прайс лист містить дві ціни на оцінюваний товар», як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, слід зазначити наступне:

Наданий до митного оформлення прайс-лист від 07.07.2023 № б/н має інформацію, про те що він є дійсним на дату 07.07.2023 (термін дії), тобто на дату виставлення рахунка (інвойсу) Покупцю.

Інформація про те, що прайс лист містить дві ціни на оцінюваний товар не відповідає дійсності.

Відповідно до змісту комерційного рахунку № 230707054 від 07.07.2023 та пакувального листа №230707054 позивачем придбавався товар - «Arabica green coffe Croup 2023/24 Scr. 17/18 NY2/3 Fine Cup Packaging 60 kg jute bags», регіон вирощування Santos, одиниця пакування якого - «60 kg jute bags» та вартість одиниці пакування якого дорівнює 217 дол.США.

Відповідно до змісту прайс-листа від 07.07.2023 № б/н вартість товару - «Arabica green coffee Croup 2023/24 Santos NY2/3 Fine Cup scr. 17/18» у випадку пакування «60 kg jute bags» складає 217 дол.США.

Тобто посилання митного органу на той факт що прайс-лист від 07.07.2023 року не містить строку його дії та містить дві ціни на оцінюваний товар спростовується змістом самого прайс-листа та документів наданих Позивачем разом із митною декларацією на підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару митне оформлення якого відбувалось.

Крім того, суду слід зазначити, що прайс-лист є документом продавця, відповідно Позивач не має змоги впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформацію, а вимоги до змісту прайс-листу не встановлені жодним положенням чинного законодавства України, та в розумінні ч.3.ст.53 МКУ прайс-лист є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в ч.1.ст 53 МКУ.

Відповідно до зауваження митного органу, про те, що «Копія митної декларації країни відправлення від 15.09.2023 № 23DE575612969181E4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, не може бути взято до уваги , оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт» як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, слід зазначити наступне:

Митна декларація країни відправлення, відповідно до ст.53 МК України не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару, цей документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару.

Крім того даний документ, є документом продавця, та складений відповідно до вимог країни відправлення, та покупець, жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.

Таким чином, відповідачем фактично не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Разом з тим, виявлені митним органом розбіжності, ніяким чином не стосуються числового значення оцінюваного товару.

Суд наголошує, що витребовувати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені ст. 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними та не бере до уваги.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунок-фактура (інвойс) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Більше того, дані про ціну імпортованих товарів повністю підтверджено митною декларацією країни-експортера № 23BR001308638-1 від 15.09.2023.

Також, судом встановлено, що декларантом позивача до складу митної вартості імпортованих товарів додано витрати на транспортування до митного кордону України в силу положень частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Належні документи щодо транспортних витрат, долучалися до митного оформлення, узгоджуються між собою та не місять жодних розбіжностей.

Тож, позивачем надано усю належну документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.

Окремо слід зауважити на тому, що в основу оскаржуваного рішення покладено обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо визнаної митними органами заявленої декларантами митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією МД від 12.06.2023 №UA100190557490U3 4,65 дол. США/кг.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Крім того, суду слід зазначити, що всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач, жодних митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЙТЕКС" до Рівненської митниці - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2023/000828 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА204020/2023/000125/2 від 06.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЙТЕКС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» (вул. Прорізна, буд. 4, кв. 33,м. Київ,01001, ЄДРПОУ/РНОКПП 42802790)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя У.М. Нор