Ухвала

від 12.04.2024 по справі 460/3133/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі

12 квітня 2024 року м. Рівне№460/3133/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до 4-го Державного пожежно-рятувального загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (за весь період його пропуску), із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

08.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду представник позивача зазначає, що на момент звільнення позивачу ненадавалось жодних повідомлень про розміри та складові грошового забезпечення, а отримання грошового забезпечення не є показником обізнаності щодо порушення своїх прав, оскільки таке порущення стосується однієї з багатьох складових грошового забезпечення. Зауважує, що позивач вперше отримав письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені за час проходження служби та при звільненні разом із листом відповідача № 62331-159/6233/1 від 19.03.2024. Серед іншого, представник позивача зазначає, що у період з 28.10.2020 по 27.10.2023 проходив службу на посадах Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України в місті Києві та постійно залучався до рятувальних заходів після обстрілів. Відтак, про порушення своїх прав та інтересів дізнався лише 19.03.2024, тому просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.

Відповідно до статті 233 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-ІХ) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Так, з матеріалів справи вбачається, що саме листом № 62331-159/6233/21 від 19.03.2024 відповідач повідомив позивачу про суми всіх складових нарахованих та виплачених позивачу у спірний період.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи вищенаведене, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку звернення до суду, суд враховує ту обставину, що позивач з моменту звільнення і до моменту отримання листа від 19.03.2024 не був письмово повідомлений відповідачем про всі нараховані та виплачені йому суми при звільненні.

Приймаючи до уваги обставини спору, що виник між учасниками справи, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) встановлено:

1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);

2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);

3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;

4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);

5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);

6) позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);

7) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Суд, на підставі частини третьої статті 257 та частини п`ятої статті 262 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою до 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій та поновити такий строк.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( абон. скр. АДРЕСА_1 ) до 4-го Державного пожежно-рятувального загогу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області ( вул. Михайла Грушевського, 119,м. Дубно,Рівненська обл., Дубенський р-н,35602 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Поліщук О.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, в строки визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Поліщук