Рішення

від 12.04.2024 по справі 500/766/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/766/24

12 квітня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-ТЕЧ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-ТЕЧ" до Тернопільської митниці, у якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2024 №UA403030/2024/000001/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.01.2024 позивачем подано митну декларацію типу ІМ 40ДЕ 24UA403030000893U8 в графі 31 якої заявлено для митного оформлення наступний товар: "Електрогенераторна установка з дизельним двигуном внутрішнього згорання потужністю 58 кВт, не військового призначення, без накопичувальної акумуляторної батареї, не являється блоком безперебійного живлення: електрогенераторнаустановка закритого типу GENPOWER GENERATOR GNT60 ОТО SK 231/400V50Hz1500r/тіп-2 комп." Проте митний орган прийняв спірне рішення від 22.01.2024 №UA403030/2024/000001/2, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом.

Позивач з таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

27.02.2024, до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA403030000752U3 від 19.01.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту №42 від 02.10.2023. Відповідно до пункту 2.1. вказаного контракту Продавець поставляє товари на умовах EXW м. Кягитхане/Стамбул, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2020. Однак, до митного оформлення декларантом Специфікації не подані,

2. Згідно поданого до митного оформлення інвойсу №00000025 від 10.01.2024 постачання товару здійснюється на умовах EXW Анкара.

Аналогічні дані вказані у довідці про транспортні витрати №б/н від 17.01.2024 та у Заявці №10/01 від 10.01.2024 на надання послуг доставки вантажу до договору №01/08/22 від 01.08.2022.

Проте, відомості про умови поставки, зазначені в інвойсі №00000025 від 10.01.2024, довідці про транспортні витрати №б/н від 17,01,2024 та Заявці № 10/01 від 10.01.2024, не відповідають умовам поставки визначеним п. 2.1. зовнішньоекономічного контракту №42 від 02.10.2023 та п. 4 (місце завантаження) CMR №1000324 від 12.01.2024 де місцем завантаження вказано м. Стамбул.

3. У Заявці №10/01 від 10.01.2024 наявне посилання на Договір про надання транспортних послуг №01/08/22 від 01.08.2022.

Однак, Договір про надання транспортних послуг №01/08/22 від 01.08.2022 декларантом до митного оформлення надано не було,

4. Відповідно інформації в CMR №1000324 від 12.01.2024 перевізником товару є ТОВ "Норматранс", м. Чернівці, вул. Комунальників, 7.

Проте, договір про надання транспортних послуг, укладеним з даним перевізником до митного оформлення декларантом надано не було.

Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. При цьому, відповідачем зазначено, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 22.01.2024 №UA403030/2024/000001/2 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товару за МД від 04.01.2024 №UA100340/2024/609278 (товар - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання; виробник - Туреччина; умови поставки EXW) на рівні 6,2137 USD/кг.

Тернопільська митниця Держмитслужби вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, є законною та обґрунтованою та не підлягає скасуванню.

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 28.02.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача від 27.02.2024 про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №500/766/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-ТЕЧ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРА ТЕЧ" є суб`єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльністю у сфері роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.32 (основний)).

02.10.2023 між GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUT DIS TICARET LIMITED SERKETI (Туреччина) (Продавець) та TOB "ГІДРА ТЕЧ" (Україна) (Покупець) укладено договір №42 (далі також - Договір №42), на таких умовах:

Продавець продає, а Покупець купує генератори, гідрагідравлічну техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому - Товари) в кількості та за цінами і на умовах викладених в Додатках (Специфікаціях чи Рахунках), які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1.1);

загальна сума Контракту становить 150000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США (п. 1.2);

продавець поставляє Товари на умовах EXW м. Кягитхане/Стамбул, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс - 2020 (п.2.1);

продавець здійснює поставку товару протягом 20 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої сплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.2.2);

продавець зобов`язується надати Покупцю: рахунки - 3 прим., нормативно- технічну документацію (інструкцію з експлуатації), сертифікат походження товару (п.2.3);

сплата будь-яких і всіх мит і/або митних зборів, необхідних для здійснення процедур митного очищення в країні Покупця, покладається на Покупця (п.2.4);

-оплата продукції здійснюється наступним чином: 100% від вартості замовлення проводиться Покупцем в якості попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Продавця (п.3.1);

сторони керуються правилами Інкотермс - 2020 (п.10.1).

29.12.2023 Сторони уклали додаткову угоду до Договору №42 - Додаток №01

За змістом додаткової угоди, Сторони домовились внести зміни до діючого контракту і зокрема доповнити його пунктом 1.4 наступного змісту: "1.4 Ціна товару включає вартість пакування, маркування та завантаження на автотранспорт".

На виконання зовнішньоекономічного контракту №42 від 02.10.2023, укладеного між компанією GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUT DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) та ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ" (Україна) згідно із рахунком-проформою №GPT000959 від 02.11.2023, рахунком-фактурою (інвойсом) №00000025 від 01.01.2024 позивачем на митну територію України ввезено товар "електрогенераторна установка ...".

19.01.2024 уповноваженим представником позивача подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №24UA403030000752U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Електрогенераторна установка з дизельним двигуном внутрішнього згорання потужністю 58 кВт, не військового призначення, без накопичувальної акумуляторної батареї, не являється блоком безперебійного живлення:Електрогенераторна установка закритого типу GENPOWER GENERATOR GNT 60 OTO SK 231/400V 50Hz 1500r/min - 2 комп, новий, коротка технічна характеристика: тип генератора GNP, номінальна потужність в режимі очікування -60kVA(48kW), основна номінальна потужність -54.5kVA(43.6kW), тип двигуна M74TD, дизельний турбодвигун однорядний чотирьохциліндровий, чотиритактний, з водяним охолодженням, повна потужність двигуна в режимі очікування 58kW, основна номінальна потужність двигуна -54kW. витрата палива 12.39 l/hr при 100% навантаженні, електрична система запуску 12V DC із пусковими батареями та двигуном, панель керування, призначення для підтримки безперервної робити підприємства. Торговельна марка GENPOWER GENERATOR. Виробник GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUTDIS TICARETLIMITED SIRKETI/TR".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист №б/н від 10.01.2024;

- рахунок-проформа №GPT000959 від 02.11.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №00000025 від 10.01.2024;

- автотранспортна накладна №А 100324 від 12.01.2024;

- сертифікат про походження товару №А 1004721 від 11.01.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжка передоплати №57 від 13.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №9/15 від 17.01.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 17.01.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №01 від 29.12.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №42 від 02.10.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №01/01/2024-1 від 01.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення - заявка на перевезення № 10/01 від 01.01.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24341300ЕХ00023196 від 11.01.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів";

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";

"107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД".

Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"Товар(и) №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)

Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".

Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.".

Митницею 03.08.2023 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Початок консультації з митним органом.

Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- копію митної декларації країни відправлення;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації.".

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: характеристики товарів; лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 18.01.2024 №117; комерційну пропозицію; електронний інвойс від 11.01.2024 №GEN2024000000001.

Інших документів декларантом додатково не було надано.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2024 №UA403030/2024/000001/2, у гр. 33 якого зазначено: " Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках виконання положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору №42 від 02.10.2023. Відповідно до пункту 2,1, вказаного договору Продавець поставляє товари на умовах EXW м, Кягитхане/Стамбул, що вказується у Специфікаціях та рахунках відповідно до Інкотермс-2020, однак до митного оформлення Специфікації не подані, Згідно поданого до митного оформлення інвойсу № 00000025 від 10.01,2024 постачання товару здійснюється на умовах EXW Анкара, такі ж дані вказані у довідці про транспортні витрати № б/н від 17,01,2024, а також у Заявці №10/01 від 10.01.2024 на надання послуг доставки вантажу до договору №01/08/22 від 01.08.2022, проте такі відомості не відповідають відомостям, вказаним у п. 2,1, зовнішньоекономічного договору №42 від 02,10,2023 та п. 4 (місце завантаження) CMR №1000324 від 12,01,2024, де місцем завантаження вказано м. Стамбул. Договір про надання транспортних послуг №01/08/22 від 01.08.2022, на яку посилається Заявка №10/01 від 10.01.2024, до митного оформлення надано не було. Перевізником відповідно до CMR №1000324 від 12.01.2024 є ТОВ "Норматранс", м. Чернівці, вул. Комунальників, 7, проте договору на надання транспортних послуг, укладеним з даним перевізником до митного оформлення надано не було. Отже, Тернопільською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до частин 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту направлена вимога стосовно надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Додатково декларантом було надано до митного оформлення Заявку №10/01 від 10.01.2024 на надання послуг доставки вантажу до договору №01/08/22 від 01.08.2022; Лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №117 від 18.01.2024, довідковий документ №GEN2024000000001 від 11.01.2024; експортну декларацію №24341300EX00023196 від 11.01.2024 та комерційну пропозицію б/н від 02.11.2023. Інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації декларантом надано не було. Декларантом надіслано лист від 22.01.2024 б/н та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткових документів. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами подібних (аналогічних) товарів є значно вищою. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 04.01.2024 №UA100340/2024/609278 (товар - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання; виробник - Туреччина; умови поставки EXW) на рівні 6,2137 USD/кг.".

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що єдиною підставою для коригування митної вартості товару за резервним методом згідно оскарженого рішення є виключно є вища вартість аналогічного товару, щодо поставок які оформлено в попередніх періодах.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Для підтвердження придбаного позивачем у компанії GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUT DIS TICARET LIMITED SERKETI товару позивачем надано:

Договір №42 (зовнішньоекономічний контракт), умови якого аналізовано вище; додаткову угоду до Договору №42 - Додаток №01; інвойс від 10.01.2024 № 00000025, який підтверджує виконання умов Договору №42, в частині поставки генератора GNT 60 ОТО SK (дизельний генератор) (2 шт.) за ціною 4415 дол. США за 1 шт. (загальна вартість 8830 дол. США). Як видно з інвойсу, сторони обумовили спосіб поставки EXW, спосіб оплати - передоплата, назва банку одержувача - Т. GARANTI BANKASI; електронний рахунок фактуру від 11.01.2024 №GEN2024000000001, який містить відомості аналогічні тим, що вказані в інвойсі від 10.01.2024 №00000025, а також відомості про звільнення сплати податку; пакувальний лист від 10.01.2024, містить інформацію про те, що поставці підлягає товар "ГЕНЕРАТОР GNT 60 ОТО SK (ДИЗЕЛЬНИЙ ГЕНЕРАТОР)" розмірами 1000 х 2700 х 1190 мм у 2-х пакуваннях, на умовах поставки EXW, відповідно до замовлення сформованого в рахунку-фактурі GEN2024000000001; міжнародна товарно-транспортна накладна А №100324, яка підтверджує факт відправлення GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUT DIS TICARET LIMITED SERKETI (Туреччина) (Відправник) на адресу ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ" (Одержувач) двох генераторів вагою 2200 кг; свідоцтво про походження товару №А1004721, згідно з яким країною походження товару є Туреччина; цінову пропозицію разом з характеристикою товару, що містить вартісні та експлуатаційні характеристики генераторів; митну декларацію країни відправлення серії 2024/000038, що підтверджує факт відправлення GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUT DIS TICARET LIMITED SERKETI (Туреччина) (Відправник) з Турецької республіки 2 генераторних установок вагою 2 200 кг (брутто), на умовах поставки EXW (Анкара) до України (країни призначення); заявку від 10.01.2024 № 10/01 про надання послуг з доставки вантажу, з якої вбачається, що ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ" (Замовник) замовник в ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) з перевезення двох генераторів вагою 2,2 т; рахунок на оплату від 17.01.2024 №9/15, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надає ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ" наступні види послуг: (1) транспортно- експедиційні послуги м. Анкара (Туреччина) - м/п Порубне; (2) транспортно експедиційні послуги п/п Порубне - м. Тернопіль; довідку про транспортно-експедиційні витрати від 17.01.2024 №б/н, для пред`явлення митним органам, за змістом якої транспортно-експедиційні витрати міжнародному перевезенню вантажу по маршруту: м. Анкара (Туреччина) - м. Тернопіль (Україна) складають 26 547 грн: 1) транспортно-експедиційні послуги від м. Анкара (Туреччина) до п/п Порубне (Україна) складають 21 000 грн; 2) транспортно-експедиційні послуги від п/п Порубне (Україна) до м. Тернопіль (Україна) складають 5 547 грн; висновок Державного підприємства "УКРПРОМЗОВНШІЕКСПЕРТИЗА" від 18.01.2024 № 117, з якого слідує, що відповідно до інвойсу №00000025 від 10.01.2024, Е-фактури № GEN2024000000001 від 11.01.2024 до контракту №42 від 02.10.2023 предметом імпорту є дизельний генератор GNT 60 ОТО SK, країна походження Туреччина, за ціною 4415,00 дол. США/шт., на умовах поставки EXW - Анкара, Туреччина. Згідно з ціновою інформацією, отриманою у відповідь на запит компанії виробника відповідної продукції GENPOWER ENDUSTRI VE TAAHHUT DIS TICARET LIMITED SERKETI (Туреччина), а також враховуючи аналіз цін реалізації на внутрішньому ринку України, можна вважати, що рівень ціни на дизельний генератор GNT 60 ОТО SK, а саме 4415,00 дол. США/шт., що імпортується згідно з інвойсом №00000025 від 10.01.2024, Е-фактури №GEN2024000000001 від 11.01.2024 до контракту №42 від 02.10.2023, на умовах поставки EXW - Анкара, Туреччина відповідає поточній кон`юктурі ринку; платіжну інструкцію в іноземній валюті (SWIFT розрахунок), відповідно до якої ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ" 13.11.2023 сплатило 8830 доларів СІЛА на виконання умов контракту №42.

Так, дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, з їх змісту можна встановити відправника товару, отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки з врахування перевантаження.

Згідно з Інкотермс-2020, EXW ("Франко завод", Ex Works) - міжнародний торговельний термін, який зобов`язує продавця відкрити доступ до товару для покупця на заводі, складі, фірмі чи в офісі.

Так, товар, який є предметом контракту №42 знаходився у м. Анкара. Проте процедура оформлення товару на експорт ("замитнення" вантажу для експорту) здійснювалась в Управлінні митниці Муратбей (м. Стамбул, Турецька Республіка). За наслідками "замитнення" вантажу для експорту в Україну складено експорту декларацію серії 2024/000038. Причому, процедура "замитнення" товару, передбачає його огляд, подальше упакування та сплату нарахованих податкових платежів. Останнє, підтверджується пакувальним листом від 10.01.2024 та е-фактурою GEN №2024000000001.

Вказані обставини повністю кореспондують даним експортної декларації серії 2024/000038, в якій вказано, що завантаження товару здійснювалось в Муратбей (м. Стамбул, Турецька Республіка), а умовами поставки є EXW Анкара.

Крім того, п.1.1 договору №42 обумовлено, що істотні умови контракту, такі, як "кількість товару", "ціна товару", "умови поставки", визначаються в додатках до угоди - "Специфікаціях чи Рахунках". У зв`язку із чим, сторонами складено рахунок-фактуру від №00000025 від 10.01.2024, умови якої аналізовано вище. Додатково, сторонами складено е-фактуру GEN №2024000000001 (електронний інвойс). Вказані документи міжнародної комерційної торгівлі містять кількісні, вартісні та якісні характеристики товару, що підлягає поставці, а також порядок та умови поставки і розрахунків між сторонами.

Пунктом 3.1 договору №42 обумовлено здійснення оплати вартості товару на умовах "попередньої оплати". Тож ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ", відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (SWIFT розрахунок) від 13.11.2023 перерахувало грошові кошти на рахунок продавця. Вказану платіжну інструкцію подано Тернопільській митниці разом із митною декларацією.

Поставка на умовах EXW надає покупцю доступ до вантажу на складі постачальника, але водночас покладає на нього (покупця) тягар витрат із організації перевезення товару. ТОВ "ГІДРА-ТЕЧ" на підтвердження понесених витрат за надання транспортно-експедиційних послуг надано заявку від 10.01.2024 №10/01, рахунок на оплату від 17.01.2024 №9/15 та довідку про транспортно-експедиційні витрати.

Оскільки на виконання умов контракту позивачем сплачено повну його вартість у встановлений строк, що підтверджується відповідним банківським документом, який подано митному органу, то вимога про подання "за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні ідентифікації ввезеного товару" є необґрунтованою, а відтак - протиправною.

Також, за умовами аналізованих контрактів страхування товару не здійснювалось.

Згідно з пункту 8 частини другої статті 53 цього Кодексу, документами, які підтверджують митну вартість товару є, "якщо" здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З огляду на те, що договірні правовідносини не охоплювали обов`язку будь-якої із сторін застрахувати товар, той обов`язок подання страхових документів у декларанта відсутній.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зауважив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО Інспектор та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України, не зазначив щодо якого з двох товарів стосується коригування митної вартості.

Слід відмітити, що спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий правовий висновок зроблений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 05.07.2022 у справі №804/150/16 та від 30.06.2022 у справі №280/1824/19. Суд вважає його релевантним з обставинами даної справи та враховує під час вирішення спору.

З огляду на що, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Твердження декларанта про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Неподання декларантом документів, які передбачені частиною другою статті 53 МК України може викликати в митного органу обґрунтований сумнів, який обов`язково повинен випливати із обставин, які, передбачені частиною третьою статті 53 цього Кодексу. Це означає, що в кожному конкретному випадку виникненню сумніву передує встановлення таких обставин. Для підтвердження (спростування) обставин митний орган вправі витребувати в декларанта конкретний документ (документи). В свою чергу, декларант повинен чітко усвідомлювати, яку обставину він повинен усунути, це дасть змогу останньому найбільш точно виконати вимогу митного органу. Абстрактний перелік документів, які повинен надати декларант, з однієї сторони, свідчить про те, що митний орган не встановив обставин, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України та обґрунтований сумнів у нього не виник. З іншої сторони, це свідчить про те, що декларант ніколи не зможе спростувати сумніви в митного органу, тільки тому, що вони відсутні. Не встановлення вказаних обставин, відсутність обґрунтованого сумніву не дає право витребувати документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, а в подальшому приймати рішення про коригування митної вартості товару.

Висновки суду у даній справі узгоджуються із правозастосовною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеною в постановах: від 31.01.2024 у справі № 821/189/18, від 21.12.2023 у справі № 804/131/17, від 20.12.2023 у справі № 816/2215/18, від 20.12.2023 у справі № 820/4357/18, від 07.12.2023 у справі № 380/23618/21, від 01.12.2023 у справі № 810/3766/16.

Таким чином, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2024 №UA403030/2024/000001/2, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №913 від 05.02.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.01.2024 №UA403030/2024/000001/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-ТЕЧ" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 12 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-ТЕЧ" (місцезнаходження: вул. Торговиця, 11Б/90, м. Тернопіль, Тернопільська область, Тернопільський район, 46006, код ЄДРПОУ: 43175076);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, Тернопільський район, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМартиць О.І.