Рішення

від 12.04.2024 по справі 520/20855/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

12 квітня 2024 р. справа № 520/20855/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕЛТРАНССНАБ" про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом владний суб`єкт, контролюючий орган, адміністративний орган, ГУ, Управління), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 36.270,00 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕЛТРАНССНАБ", податковий номер: 38000122, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати узгоджених податкових зобов`язань. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕЛТРАНССНАБ", правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча про відкриття провадження по справі повідомлявся судом належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за адресою реєстрації, до суду повернуто конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

04.03.2024р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено про те, що сума податкового боргу є актуальною та не сплаченою.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕЛТРАНССНАБ", податковий номер: 38000122.

До заявленої владним суб`єктом вимоги про стягнення коштів у розмірі 36.270,00 грн. структурно входить платіж за податковими повідомленнями - рішеннями від 22.12.2022р. №00079730707 та №00079680707, прийнятими за висновками акту перевірки від 04.11.2022р. №468/20-40-07-07-03/38000122.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували достовірність узгоджених платником грошових зобов`язань.

Податкові повідомлення - рішення від 22.12.2022р. №00079730707 та №00079680707 були направлені за зареєстрованою адресою підприємства, поштовий конверт повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що вважається одержаним платником за правилами ст.ст. 42 і 45 Податкового кодексу України; в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.

Податкові повідомлення - рішення від 22.12.2022р. №00079730707 та №00079680707 в адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

24.04.2023р. контролюючим органом була складена податкова вимога №0001931-1314-2040, яка була направлена за адресою реєстрації підприємства, поштовий конверт повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що вважається одержаним платником за правилами ст.ст. 42 і 45 Податкового кодексу України.

Листом №11027/5/20-40-13-14-18 від 27.06.2023 позивач підтвердив, що податкова вимога №0001931-1314-2040 від 24.04.2023р. не скасовувалася, не оскаржувалася та на теперішній час є дійсною.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у судовому або позасудовому порядку матеріали справи не містять, вимога є дійсною та залишилась невиконаною.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Суд зазначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згадані строки у спірних правовідносинах збігли, доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Заявлена контролюючим органом до стягнення заборгованість відповідає визначенню податкового боргу згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.72-76 КАС України у даному конкретному випадку є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов`язку.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Приєднаними до справи доказами підтверджено обставини існування боржника та боргу, дотримання владним суб`єктом процедури примусового виконання публічного обов`язку, відсутності підстав припинення невиконаного обов`язку.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

В додаткових поясненнях у справі позивачем зазначено, що сума податкового боргу є актуальною та не сплаченою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та інтересів відповідача, а відтак, підлягає до задоволення.

Питання форми існування коштів, котрі підлягають вилученню із власності платника податків у процедурі примусового виконання невиконаного добровільно податкового обов`язку на погашення податкового боргу (як безготівкових коштів із рахунків в установах банків чи готівкових коштів) у даному конкретному випадку з огляду на приписи ст.95 Податкового кодексу України належить до виключної управлінської компетенції контролюючого органу під час організації виконання акту органу судової влади України, є межами свободи адміністративного розсуду, а тому судом не вирішується.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕЛТРАНССНАБ" (код ЄДРПОУ 38000122) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 36.270,00 (тридцять шість тисяч двісті сімдесят грн. 00 коп.) грн.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева