Рішення

від 12.04.2024 по справі 520/19643/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

12 квітня 2024 р. справа № 520/19643/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Приватного підприємства "Алхена" про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом владний суб`єкт, контролюючий орган, адміністративний орган, ГУ, Управління), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 656.468,75 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Приватного підприємства "Алхена", податковий номер: 38386032, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати узгоджених податкових зобов`язань. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Приватне підприємство "Алхена", правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча про відкриття провадження по справі повідомлявся судом належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за адресою реєстрації, до суду повернуто конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

04.03.2024р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено про те, що сума податкового боргу є актуальною та не сплаченою.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

До заявленої владним суб`єктом вимоги про стягнення коштів у розмірі 656.468,75 грн. структурно входить платіж за податковим повідомленням - рішенням від 28.08.2018р. №0135941530, з терміном сплати - 18.10.2018р., прийнятим за висновками акту перевірки від 20.12.2017р. №25278/20-40-12-13-19/38386032.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували достовірність узгоджених платником грошових зобов`язань.

Податкове повідомлення - рішення від 28.08.2018р. №0135941530 було направлено за зареєстрованою адресою підприємства, поштовий конверт повернуто з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що вважається одержаним платником за правилами ст.ст. 42 і 45 Податкового кодексу України; в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось.

05.12.2018р. контролюючим органом була складена податкова вимога №141833-17, яка була направлена за адресою реєстрації підприємства, поштовий конверт повернуто з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що вважається одержаним платником за правилами ст.ст. 42 і 45 Податкового кодексу України.

Листом №10327/5/20-40-13-12-18 від 19.06.2023 позивач підтвердив, що податкова вимога №141833-17 від 05.12.2018р. не скасовувалася, не оскаржувалася та на теперішній час є дійсною.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у судовому або позасудовому порядку матеріали справи не містять, вимога є дійсною та залишилась невиконаною.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Суд зазначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згадані строки у спірних правовідносинах збігли, доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Заявлена контролюючим органом до стягнення заборгованість відповідає визначенню податкового боргу згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.72-76 КАС України у даному конкретному випадку є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов`язку.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Відповідно до положень пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Законом України від 17.03.2020р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020р., до Податкового кодексу України було внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п.52-1 та п.52-5.

Відповідно до абзацу 10 п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2000р. по 31.05.2020р. зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 13.05.2020р. №591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни (набрали чинності 29.05.2020р.), якими в абзаці десятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023р. №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, Законом України від 15.03.2022р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 Податкового кодексу України було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

В подальшому пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України було виключено на підставі Закону України від 30.06.2023р. №3219-IX, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.

Отже, в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023р. по справі №240/34220/22.

Відтак, у спірних правовідносинах запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Приєднаними до справи доказами підтверджено обставини існування боржника та боргу, дотримання владним суб`єктом процедури примусового виконання публічного обов`язку, відсутності підстав припинення невиконаного обов`язку.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

В додаткових поясненнях у справі позивачем зазначено, що сума податкового боргу є актуальною та не сплаченою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та інтересів відповідача, а відтак, підлягає до задоволення.

Питання форми існування коштів, котрі підлягають вилученню із власності платника податків у процедурі примусового виконання невиконаного добровільно податкового обов`язку на погашення податкового боргу (як безготівкових коштів із рахунків в установах банків чи готівкових коштів) у даному конкретному випадку з огляду на приписи ст.95 Податкового кодексу України належить до виключної управлінської компетенції контролюючого органу під час організації виконання акту органу судової влади України, є межами свободи адміністративного розсуду, а тому судом не вирішується.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Алхена" (код ЄДРПОУ 38386032) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 656.468,75 (шістсот п`ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 75 коп.) грн.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева