Справа № 560/1537/24
РІШЕННЯ
іменем України
11 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним,скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
ТОВ "КЛАСТ" та компанія DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI уклали контракт від 03.07.2023 №3072023 на поставку килимових виробів. Поставка товару продавцем здійснюється на умовах EXW згідно правил ІНКОТЕРМС-2020. Валюта контракту - долар США. Оплата товару здійснюється покупцем протягом 180 днів з дати відвантаження товару, яка вказана в інвойсі.
Відповідно до умов Контракту 29.12.2023 продавець передав партію товару перевізнику GUZBEY ERDOGAN відповідно до CMR №00164 для доставки з міста Газіантеп, Туреччина в місто Хмельницький, Україна. Для оплати вартості доставки партії товару перевізник GUZBEY ERDOGAN надав TOB "КЛАСТ" інвойс від 29.12.2023 на суму 1600,00 доларів США.
Разом з партією товару продавець надав пакувальний лист від 28.12.2023 та інвойс від 28.12.2023 DKP2023000000481 на загальну суму 51742,52 доларів США.
Відповідно до пакувального листа від 28.12.2023 продавець поставив килими машинного виробництва в кількості 2491 штук, загальною площею 9596,01 кв.м.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію від 03.01.2024 №23UA400040000188U6, в якій визначена митна вартість товару, що імпортується за основним методом, за ціною Контракту в сумі 51742,52 доларів США.
До митної декларації №23UA400040000188U6 позивач подав наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.07.2023 №3072023; рахунок-фактура (інвойс) від 28.12.2023 DKP2023000000481 на загальну суму 51742,52 доларів США; пакувальний лист від 28.12.2023; інвойс від 29.12.202, автотранспортна накладна від 29.12.2023 CMR 00164; сертифікат походження товару від 29.12.2023 №1492370; книжка від 29.12.2023 МДП (TIR CARNET) МХ84770210; копія митної декларації країни відправлення від 29.12.2023 №23270100ЕХ00100352.
03.01.2024 позивач додатково надав Хмельницькій митниці акт звірки розрахунків за період з липня по грудень 2023 року між ТОВ "КЛАСТ" та компанією DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI за Контрактом від 03.07.2023 та копію платіжного доручення від 20.12.2023.
Митний орган також відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.01.2024 №UA400040/2024/000003, а також прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2024 №UA400000/2024/000001/2, відповідно до якого:
- митну вартість товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові, різних розмірів та кольорів. Колекції VERSAY, 8077,56 м.кв, 1920 шт. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA Hali" збільшив до 63055,29 доларів США;
- митну вартість товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, поліпропілену, ткані, нетафтингові, нефлоковані, неворсові, різних розмірів та кольорів. Колекції NATURA, 13.96 м.кв, 2 шт. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA Hali" збільшив до 141,09 долара США;
- митну вартість товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із текстильних матеріалів з бавовни, ткані, нетафтингові, нефлоковані, неворсові, різних розмірів та кольорів. Колекції CASA COTTON, 1479,34 м.кв, 562 шт. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA Hali" збільшив до 10090,28 долара США.
Позивач оскаржив вказані рішення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Приписами статті 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Відповідно до частини першої та другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.
Суд враховує, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.
Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості за однією поставкою товару визначив те, що документи подані згідно з частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів в частині застосування умов поставки та завантаження товару.
Водночас доводи відповідача про ненадання позивачем документа на підтвердження складової митної вартості - транспортування суперечить наданому митному органу інвойсу від 28.12.2023 на оплату вартості послуг перевезення з Газіантеп, Туреччина до Хмельницький, Україна, номер транспортного засобу 27AAG337-27AEV042, вартість перевезення 1600 доларів США.
Окрім того, відсутність, на думку відповідача, документа на підтвердження складової митної вартості - транспортування також суперечить проведеному оцінюванню інвойсу та порівнянню вартості перевезення з іншими пропозиціями перевезення товарів з Туреччини. В той же час, проведене відповідачем порівняння вартості перевезення не спростовує ні факт наявності документа на підтвердження складової митної вартості транспортування, ані інформацію викладену в ньому.
Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.
Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМитним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Крім цього, 04.01.2024 експерт Хмельницької товарно-промислової палати склав висновок про визначення вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до контракту від 03.07.2023 №3072023 та інвойсу від 28.12.2023 DKP2023000000481. В результаті проведеного аналізу документів, отриманих від замовника та виробника та моніторингу комерційних сайтів встановлено, що ціни на аналогічну продукцію коливаються від 3,00 до 5,00 доларів США за 1 кв.м, що відповідає заявленій декларантом ціні на товар.
Суд враховує, що під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З урахуванням наведеного, рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними, а позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 04.01.2024 №UA400000/2024/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.01.2024 №UA400040/2024/000003.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" (вул. Північна, 99,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29025 , код ЄДРПОУ - 21345080) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118331528 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Польовий О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні