Рішення

від 11.04.2024 по справі 580/11409/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року справа № 580/11409/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Натаніель про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Натаніель", в якій просить стягнути податковий борг у сумі 618 948,39 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку як платник податків та має непогашений податковий борг на загальну суму 618 948,39 грн. Позивач направив відповідачу податкову вимогу №8738-55 від 24.04.2019. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 05.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 05.12.2023 направлено за податковою адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вулиця Енергетиків, будинок 129, офіс 1, місто Канів, Черкаська область, 19001, але було повернуто до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 05.12.2023 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.

З`ясувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю Група компаній "Натаніель" (код ЄДРПОУ 41542439) зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів та має непогашений податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 618 948,39 грн, що виник відповідно до податкового повідомлення-рішення №0088790403 від 22.09.2023 по строку сплати до 11.10.2023 на суму 618 948,39 грн.

Позивач 24.04.2023 сформував податкову вимогу форми «Ю» №8738-55 на суму 35 194, 67 грн, яку отримав 07.05.2019 головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Згідно інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача складає 1 127 860,55 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 56.1 вказаної статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 56.2 вказаної статті у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно пункту 56.3 вказаної статті скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно пункту 56.10 вказаної статті рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно пункту 56.17 вказаної статті процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Згідно пункту 56.18 вказаної статті з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 №0088790403 на суму 618 948,39 грн, яке було надіслано позивачу та повернулося у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Отже, згідно приписів статті 56 ПК України грошові зобов`язання, визначені відповідачу зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, вважаються узгодженими.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем не були сплачені податкові зобов`язання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2023 №0088790403.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач сформував податкову вимогу форми «Ю» від 24.04.2019 №8738-55 на суму 35 194 грн 67 коп, яка була отримана головним бухгалтером 07.05.2019.

Відповідно до пунктів 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 цієї статті передбачено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також згідно пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2019 у справі №808/2916/16, встановлення наявності готівки та її вилучення відбувається на підставі судового рішення працівниками податкового органу за місцем діяльності платника податків.

Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у Черкаській області у разі наявності податкового боргу набуває права відповідно до п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків у банках, що обслуговує такого платника податків, та за рахунок готівки.

З огляду на зазначене, враховуючи, що податковий борг у сумі 618 948 грн 39 коп є узгодженим, проте відповідач його не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки вказані судові витрати у справі відсутні, вони не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Натаніель" (вулиця Енергетиків, буд. 129, офіс 1, м. Канів, Черкаська область 19001, код ЄДРПОУ 41542439) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг у сумі 618 948 (шістсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 39 копійок за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній "Натаніель" в обслуговуючих банках та за рахунок готівки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО