Постанова

від 11.04.2024 по справі 761/14591/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 761/14591/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6703/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на рішення Шевченківського районного суду міста Києва 09 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Пономаренка Н.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павленко А.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 298 495,41 грн., судовий збір у розмірі 2 984,95 грн. та витрати на послуги оцінювача у розмірі 4 500,00 грн. (а.с. 2-6).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на автомобіль, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 марки AUDI А6, р.н. НОМЕР_1 , 28 березня 2023 року, приблизно о 20 годині 35 хвилин, поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1, впало дерево. Падіння дерева пошкодило автомобіль, а отже заподіяло матеріальну шкоду позивачу на суму 298 495,41 грн., що підтверджується звітом № 2563 від 11 квітня 2023 року про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, вказана сума це вартість ремонту пошкодженого автомобіля.

Вказував, що на місце події були викликані співробітники поліції, які зафіксували факт падіння дерева на автомобіль AUDI А6, р.н. НОМЕР_1 , про що була видана довідка.

Зазначав, що причиною заподіяння шкоди стало дерево, яке знаходилось в неналежному стані, від Комунального об`єднання Київзеленбуд позивач надав копію акту № 982-А від 02 грудня 2022 року «Про обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню», яким вказано, що при обстеженні дерев, в тому числі, і поблизу будинку по АДРЕСА_1 виявлено 13 дерев, які підлягають зрізанню.

Звертав увагу, що на автомобіль впала тополя, а серед переліку дерев, що визнані такими, що підлягають зрізанню наявні дві тополі (пункти 8, 3 в переліку) і обидві тополі перебували в аварійному стані. Вказував, що хоч дерева і були визнані аварійними, проте, зрізані вони не були і така бездіяльність відповідно стала причиною заподіяння шкоди позивачеві.

Окрім того, зазначав, що згідно з листа Українського гідрометеорологічного центру від 14 квітня 2023 року, 28 березня 2023 року у Києві був поривистий вітер 15-25 метрів за секунду, що означає найнижчий перший рівень небезпечності, отже падіння дерева сталось не в наслідок природного стихійного лиха, що згідно настанов з метеорологічного прогнозування є третім рівнем небезпечності.

Посилався на те, що листом від 06 квітня 2023 року позивач попередив відповідача про те, що 11 квітня 2023 року буде проведений огляд автомобіля, що пошкоджений внаслідок падіння дерева 28 березня 2023 року поблизу будинку по АДРЕСА_1 . Представник відповідача був присутній при огляді пошкодженого автомобіля і підписав без зауважень акт огляду транспортного засобу № 2563, де були зазначені пошкодження автомобіля, усунення яких і стало базою для визначення вартості ремонту.

Стверджував, що саме на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва покладено обов`язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вважав, що позовна заява підлягає задоволенню (а.с. 2-6).

30 травня 2023 року до суду надійшов відзив на позову заяву від директора Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва Цимбалюка В., у якому останній просив відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.71-77).

На обґрунтування відзиву зазначав, що автомобіль був припаркований з порушенням правил дорожнього руху, а саме позивач порушив ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки автомобіль, який зазнав пошкоджень, зберігався у житловій зоні.

Звертав увагу, що з матеріалів позову вбачається, що автомобіль позивача 28 березня 2023 року був припаркований поблизу будинку АДРЕСА_1 , тобто під час стоянки на автомобіль спало дерево. Проте, зі звіту оцінювача « 2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, який складно 11 квітня 2023 року пошкодження у автомобіля позивача спричинені внаслідок ДТП. Таким чином, вбачається явна невідповідність обставинам, про які йдеться у позові та у висновку оцінювача, оскільки автомобіль позивача був оглянутий 11 квітня 2023 року оцінювачем після іншої події, що трапилася під час руху автомобіля, а не після падіння дерева на автомобіль 28 березня 2023 року, що був припаркований, оскільки така подія не може кваліфікуватися, як подія, що сталася під час руху транспортного засобу, тобто дорожньо-транспортною пригодою, як про вказану у звіті № 2563 від 11 квітня 2023 року про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП.

Зазначав, що за твердженням позивача, причиною заподіяння шкоди стало дерево, яке знаходилося в неналежному стані. При цьому до матеріалів позову не додано доказів, які б вказували, що позивач або його представник є фахівцями з дендрології, тому їх твердження про неналежний стан дерева є лише суб`єктивною думкою зацікавлених осіб, що не є фахівцями у питаннях визначення стану дерев, а згідно акту позачергового часткового огляду зеленого господарства від 29 березня 2023 року, дерево що 28 березня 2023 впало у проміжок часу з 20 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. на АДРЕСА_1 , є липою дрібнолистою, дендрометричні показники дерева: липа дрібнолиста вік приблизно 45 років та діаметром 40 см., яке не мало зовнішніх ознак аварійності: без ознак ушкоджень стовбура, хвороб і шкідливих ран, гілля кроноване, рівномірно розміщене, коренева система розвинута добре та не містить ознак враження хворобами, шкідниками чи гниллю. Комісія встановила, що ймовірною причиною падіння 28 березня 2023 року дерева Липи дрібнолистої на АДРЕСА_1 є несприятливі погодні умови.

Окрім того, вказував, що як видно з Акту № 982-А (п. 6), аварійної Тополі або ж іншого дерева зі схожими дендрометричними параметрами по АДРЕСА_1 комісією не виявлено, що доводить - дерево, яке впало на автомобіль позивача, не було в аварійному стані, отже шкоду позивачу завдано не з вини відповідача, доказів якої немає в матеріалах справи.

Також, зазначав, що в даному випадку є всі об`єктивні докази того, що причина падіння дерева Липи дрібнолистої на автомобіль позивача є небезпечні та стихійні метеорологічні явища, що мали місце 28 березня 2023 року у м. Києві та Київській області, а будь-яка вина відповідача у цій події відсутня. Стверджував, що позивач самостійно вибрав не установлене місце для паркування свого автомобіля.

Разом з тим, посилався на те, що згідно Звіту № 2563 встановлено, що автомобіль позивач експлуатується більше 21-го року, отже суттєвий коефіцієнт зносу (0,7), що вказує про те, що реальний матеріальний збиток, який нанесений позивачу у даному випадку не може перевищувати розміру відшкодування у 134 242,59 грн. (а.с. 71-77).

06 липня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Павленко А.В., в якій підтримував вимоги позовної заяви (а.с. 97-99).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди - задоволено частково. Стягнуто із Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 заподіяну шкоду в розмірі 206 497,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 064,98 грн. та витрати, пов`язані із залученням спеціаліста в розмірі 3 113,10 грн. (а.с. 125-133).

Не погодившись з рішенням районного суду, 04 січня 2024 року директор Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва Цимбалюк В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 136-143).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, за невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також з порушення і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Так, в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції вказує, що в судовому засіданні 09 жовтня 2023 року свідок ОСОБА_3 зазначала, що є водієм пошкодженого автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_2 . Свідок пояснила, що 28 березня 2023 року їй зателефонували, що на вказаний автомобіль впало дерево, вона повернулась та побачила, що на авто впало дерево з коренем, після чого вона викликала поліцію та ДСНС. ДСНС обрізали дерево та при поліції повідомили, що дерево було трухлявим. ОСОБА_3 вказала, що вона сама бачила, що дерево було трухляве, вона також зробила фото та відео. Свідок вказала, що на наступний ранок працівники Зеленбуду , ДСНС евакуатором прибрали дерево з машини, в цей момент ОСОБА_3 побачила, що знизу дерево по стовбуру повністю просвічувалось.

В судовому засіданні 09 жовтня 2023 року допитано свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що вона почула тріск та стала безпосереднім свідком падіння дерева на автомобіль AUDI A6, р.н. НОМЕР_2 , 28 березня 2023 року, яке впало з корінням. Свідок вказала, що в той день вітру не було та вона із власних спостережень зрозуміла, що дерево було трухляве, так як воно впало із корінням та знизу посипалась стружка. Окрім того, свідок ОСОБА_5 зазначила, що на наступний день по АДРЕСА_1 навпроти дитячого садочка викорчували 6 дерев. Свідок вказала, що приїхали ДСНС, порізали дерево, а працівники Зеленбуду їх складали. Зазначила, що вона на власні очі бачила трухлявість дерева, що пошкодило автомобіль позивача, а також те, що коріння було сухе і воно все осипалось, більшість гілок були сухі і вони відвалились, саме дерево упало ціле з корінням. Працівники ДСНС також сказали, що більшість гілок на дереві були сухі. При цьому, свідок вказала, що літом дерево, яке впало, було із зеленим листям.

Апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції, що з таких суперечливих показів свідків суд першої інстанції не зробив критичних висновків щодо таких доказів, адже яким чином трухляве дерево, що просвічується з сухим корінням може давати зелене листя та яким чином трухлявий стовбур, що просвічується, зміг при падінні викорчувати коріння, адже корчування дерев вимагає неабияких зусиль.

Далі, в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції вказує, що в судовому засіданні 09 жовтня 2023 року допитано свідка ОСОБА_2. , яка є головним агрономом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та зазначила, що не була безпосереднім свідком падіння дерева та з фотографій вона зробила висновок, що дерево не було аварійним, зовнішньо на дереві не було ознак трухлявості, воно було живе. Свідок зазначила, що на її думку, причиною падіння дерева були погодні умови. Також, свідок ОСОБА_2. , повідомила, що після того, як розрізали дерево, було видно ознаки трухлявості дерева від кореня стовбура, що і могло бути причиною повалення дерева.

Проте, суд першої інстанції бере до уваги лише ту частину показів свідка, де вказується про припущення наявності ознак трухлявості дерева, що також могла бути причиною повалення дерева, однак, трухлявість могла бути причиною зламу стовбура дерева, а повалення з корінням всього дерева є ознакою його вітровальності, тим більш, що трухлявість стовбура, що просвічується, і наявність ознак трухлявості в середині стовбура дерева є різними поняттями. Таким чином, за невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, суд першої інстанції помилково вважав спростованими доводи відповідача, що дерево, яке впало на транспортний засіб позивача, не було аварійним, оскільки покази свідків та відеозапис підтверджують, що коріння дерева та стовбур біля коріння очевидно трухляві.

Крім того, суд першої інстанції помилково критично віднісся до доводів відповідача щодо вітровальності дерева, яке впало на автомобіль позивача вважаючи, що згідно з листом Українського гідрометеорологічного центру від 14 квітня 2023 року, № 01-18/469, 28 березня 2023 року за оперативними даними метеорологічної станції м. Київ (проспект Науки, 37) вночі невеликий дощ, кількість опадів становила 3 мм, вдень помірний дощ, кількість опадів 14 мм.; мінімальна температура 7,3 градусів тепла, максимальна температура 9,1 градус тепла, вітер південно-східний з переходом на північно-західний, 2-6 м/с, 18 год. 28 хв. до 21 год. 13 хв. та пориви вітру 12 м/с, що згідно «Настанови з метрологічного прогнозування» вітер швидкістю 15-24 м/с - вважається небезпечним метрологічним явищем (І-рівень небезпечності), тобто найнижчий рівень небезпечності, таким чином, падіння дерева сталось не внаслідок природного стихійного лиха, чи погодних умов.

Однак, звертав увагу, що в даному випадку суд першої інстанції застосував лише чистину даних, які викладені у листі Українського гідрометеорологічного центру від 14 квітня 2023 року, № 01-18/469, де крім вище згаданого вказується, що з 21 год. 13 хв. 28 березня 2023 року до 09 год. 28 хв. 29 березня 2023 року пориви штормового вітру 15 м/с. А у передостанньому абзаці цього листа зазначено, що «враховуючи синоптичну ситуацію та з урахуванням рельєфу та забудови швидкість вітру в окремих районах м. Києва могла бути більшою». Приймаючи до уваги, що адреса місця падіння дерева АДРЕСА_1 , який розташований на горі, де вітер завжди сильніше, що, в свою чергу, вказує на правильність доводів відповідача про падіння дерева з вириванням кореню унаслідок небезпечного метеорологічного явища у вигляді штормового вітру 15 м/с та більше. Наявність різких поривів вітру і снігової бурі видно і на відеодоказах, зроблених у день падіння дерева, які долучені до справи. При цьому, час падіння дерева у рішенні визначений судом першої інстанції, як приблизний, о 20 год. 35 хв., хоча могло бути і 21 год. 35 хв.

Також, апелянт вважав, що суд першої інстанції безпідставно не застосував норму ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», вважаючи, що вчинення такого порушення позивачем не знайшло свого підтвердження, оскільки матеріали справи не містять доказів, зокрема постанови про притягнення позивача до відповідальності за вказане правопорушення. Однак, в той же час матеріали справи не містять постанови притягнення відповідача за начебто порушення правил утримання зелених насаджень, але відсутність такої постанови не стала перешкодою для покладання на відповідача обов?язку відшкодування позивачу шкоди, хоча відповідач цю шкоду не завдавав.

Звертав увагу, що у м. Києві балансоутримувач може здійснювати (зрізання) видалення дерев лише з дотримання встановленого порядку. Так, відповідно до п. 4. Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, який затверджено рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (надалі - Порядок), видалення зелених насаджень на території міста Києва здійснюється за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі ордера на видалення зелених насаджень (крім випадків, передбачених пунктом 15 цього Порядку). Відповідно до підпункту 15.5. пункту 15 Порядку, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень, складеного та погодженого в установленому порядку. Відповідно до п. 6 Порядку, обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, здійснюється постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва (далі - комісія) на підставі звернення, що подається заявником до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд». Робочий орган, який забезпечує діяльність комісії в частині надання послуг із обстеження зелених насаджень, нарахування відновної вартості, оформлення акта обстеження, визначається Київським комунальним об?єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд». Відповідно до п. 7 Порядку, комісія у п`ятиденний строк з моменту надходження заяви, визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. При цьому, обстежується весь або частина об`єкту благоустрою, а у акт обстеження вносяться лише ті зелені насадження, які підлягають видаленню, як це і зроблено у акті № 982-А. В Акті № 982-А (п. б), аварійної Тополі або ж іншого дерева зі схожими дендрометричними параметрами по АДРЕСА_1 комісією не виявлено, що ще раз доводить - дерево, яке впало на автомобіль позивача, не було в аварійному стані, отже шкоду позивачу завдано не з вини апелянта, доказів якої немає в матеріалах справи. З урахуванням вищевикладеного відповідач не мав права здійснювати видалення жодного дерева без визнання комісією такого дерева аварійними чи хворими.

Суд першої інстанції не вказав, у чому полягає протиправність поведінки саме відповідача і в чому вбачається наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та результатом - шкодою. На думку апелянта, суд першої інстанції у даному спорі неправильно застосував норму ч. 1 ст. 1166 ЦК України, поклавши відповідальність на відповідача за наслідки падіння дерева лише тому, що він є балансоутримувачем цього дерева. З положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 вбачається, що балансоутримання не є деліктом, а отже не є і деліктною відповідальністю, що вказує на безпідставне застосування судом першої інстанції у даному випадку ч. 1 ст. 1166 ЦК України. Вважав, що суд першої інстанції мав застосувати, але не застосував норми: ч. 2 ст. 1166 та норму ч. 5 ст. 1187 ЦК України, оскільки відповідач довів належними доказами, що шкоди завдано не з вини відповідача.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належної оцінки тим обставинам, що позивач порушив вимоги припису ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», де встановлено, що власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками. Оскільки автомобіль, яким користується позивач, зберігався поза спеціально відведеним для цього майданчиком біля місць розташування зелених насаджень, що не призначені для відстою та зберігання транспортних засобів. Апелянт вважав, що у даному випадку є всі ознаки умислу позивача на порушення ПДР та вимог ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», що і призвело до виникнення шкоди, тому вважаємо, що суд першої інстанції у даному випадку мав застосувати приписи: ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст. 1193 ЦК України.

Звертав увагу суду апеляційної інстанції на необґрунтований і безпідставний розмір відшкодування матеріального збитку в сумі 298 495,41 грн., який позивач вимагає стягнути з відповідача, та розмір відшкодування 206 497,00 грн., який визначено у рішенні судом першої інстанції на підставі інформації про ринкову вартість схожого автомобіля.

Згідно Акту № OУ-0001606 здачі-прийняття робіт від 11.04.2023 позивач прийняв у оцінювача Звіт № 2563 з визначення вартості матеріального збитку власнику колісного транспортного засобу. Однак, у матеріалах справи наявний Звіт № 2563 від 11.04.2023 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП. Розмір матеріального збитку, за умови доцільності відновлення пошкодженого КТЗ, визначається, як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу запасних частин і втрати товарної вартості. У даному випадку у п. 4.2. висновку, оцінювач зазначає, що розмір реальних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля позивача з урахуванням фізичного зносу складає - 134 242,59 грн. Розмір відновлювального ремонту у сумі 298 495,41 грн. визначений оцінювачем, як розмір відновлюваного ремонту без урахування зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження, тобто за цінами нових вузлів та деталей. Згідно цього ж висновку встановлено, що автомобіль позивача експлуатується більше 21-го року, отже має суттєвий коефіцієнт зносу (0,7), що вказує про реальний матеріальний збиток, який нанесений позивачу, що у даному випадку не може перевищувати розмір відшкодування - у 134 242,59 грн. Враховуючи викладене, судом першої інстанції в порушення норм ч. 4 ст. 265 ЦПК України не здійснено мотивованої оцінки вищенаведених аргументів відповідача, що обґрунтовано викладені у відзиві на позов, а також мотивовано не зазначив про незастосування норм права, на які посилався апелянт (а.с. 136-143).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Павленко А.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с. 165-166).

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Боженко Д.Є. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник позивача - адвокат Павленко А.В. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Позивач ОСОБА_1 до суду не прибув, був повідомлений належним чином про що у справі є докази. Факт належного повідомлення позивача підтвердив в суді його представник - адвокат Павленко А.В. про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 162-164).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Згідно ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеннючастково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «АUDI А6», р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 7).

На вказаний автомобіль AUDI А6, р.н. НОМЕР_1 , 28 березня 2023 року приблизно о 20 годині 35 хвилин, поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1, впало дерево.

Про зазначену подію 29 серпня 2021 рок було повідомлено Шевченківське управління поліції ГУ НП у м. Києві, що підтверджується довідкою по повідомленню по спецлінії «102» ДОП Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 29 березня 2023 року (а.с. 52).

Згідно вказаної довідки вбачається, що до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, на авто заявниці впало дерев, р.н. НОМЕР_4 . На місце події, черговим чергової частини Шевченківського УП було направлено наряд УПП «Рубін-1002», який електронним рапортом доповів наступне: «Прибувши на місце виклику було виявлено, що на авто марки «Ауді А6» ДНЗ НОМЕР_1 впало дерево, по даному факту від заявниці ОСОБА_3 отримано заяву, яку в подальшому доставлено до ВП Шевченківському районі. На місці також працювала бригада АРЗСП ОСОБА_7 камера 473787».

У вказаній довідці також зазначено, що в разі встановлення фатів протиправних діянь будуть прийняті заходи відповідно до вимог чинного законодавства, матеріали списати до справи районного управління (а.с. 52).

Для визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу внаслідок падінням дерева, позивач звернувся до оцінювача ОСОБА_8 , яким виготовлено Звіт № 2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП від 11 квітня 2023 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту КТЗ AUDI А6, р.н. НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає 298 495,41 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 134 242,59 грн. Ринкова вартість КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за порівняльним підходом може складати: 206 947 грн. У звіті зазначено, що на підставі проведених досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість КТЗ власника після аварійного пошкодження AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 11 квітня 2023 дорівнює 72 704,41 грн. (а.с. 11-51).

За складання вказаного Звіту позивачем було сплачено 4 500, 00 грн.

Згідно Акту позачергового часткового огляду зеленого господарства від 29 березня 2023 року складеного комісією, призначеною Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва відповідно до наказу від 17 квітня 2015 року №88 у складі: голови комісії - головного агронома КП УНЗ Шевченківського району ОСОБА_2., членів комісії: керуючого відділенням № 2 КП УЗН Шевченківського району Коротинського П.А. та майстра дільниці № 5 КП УЗН Шевченківського району Сікорської Г.І., 29 березня 2023 року було проведено позачерговий частковий огляд дерева липи дрібнолистової за адресою: АДРЕСА_1, де 28 березня 2023 року у проміжок часу з 20 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. відбулось падіння дерева. Внаслідок падіння вказаного дерева було пошкоджено транспортний засіб «Audi» держаний номерний знак НОМЕР_1 .

У вказаному акті зазначено, що дендрометричні показники дерева: липа дрібнолиста вік ~ 45 років та діаметр 40 см. Також зазначено, що під час проведення позачергового огляду було встановлено, що дерево липи дрібнолистої не мало зовнішніх ознак аварійності: без ознак ушкоджень стовбура, хвороб і шкідливих ран, гілля кроноване, рівномірно розміщене, коренева система розвинута добре та не містить ознак враження хворобами, шкідниками чи гниллю. У цілому якісний стан вказаного дерева за наявними зовнішніми ознаками відповідно до критеріїв, визначених пунктом 2.3.10 «Методики визначення відновної вартості зелених насаджень», затвердженої наказом Міністерства з витань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127, визначається як задовільний.

Комісія встановила, що ймовірною причиною падіння 28 березня 2023 року дерева липи дрібнолистої на АДРЕСА_1 є несприятливі погодні умови. Відповідно до попередження про небезпечні метеоролігчні явища в м. Києві від 27.03.2023 виданого Українським гідрометрологічним центром, на території міста Києва 28.03.2023 вдень значні опади у вигляді дощу та мокрого снігу, пориви вітру 17-22 м/с (І рівень небезпечності) (а.с. 78-79).

Позивач зазначав, що обов`язок з належного утримання, своєчасного виявлення та видалення аварійних дерев, які знаходяться по АДРЕСА_1 покладено на КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, як балансоутримувача, вважав, що КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва зобов`язане відшкодувати спричинену йому майнову шкоду.

Відповідач заперечував обставини неналежного виконання останнім своїх обов`язків щодо утримання і належного догляду за зеленими насадженнями та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку із завданою позивачу шкодою.

Зазначав, що дерево було вирвано під час несприятливих погодних умов. Посилався інформацію Українського гідрометеорологічного центру (лист № 01-18/469 від 14 квітня 2023 року) з якого видно, що через територію м. Києва та Київської області 28 березня 2023 року проходив атмосферний фронт, який зумовив несприятливі погодні умови. Пориви вітру у той день фіксувалися а станціях спостереження в м. Києві з 18 год. 28 хв. по 21 год. 13 хв. - 12 м/с; з 21 год. 13 хв. 28.03.2023 до 09 год. 28 хв. 29.03.2023 пориви штормового вітру - 15 м/с. Згідно примітки у вказаному листі гідрометеорологічного центру вбачається, що враховуючи синоптичну ситуацію та з урахуванням особливостей рельєфу та забудови швидкість вітру в окремих районах могла бути більшою (а.с. 83-84).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

У справі, яка переглядається, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, свідчать про те, що факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку із цим транспортному засобу механічних пошкоджень підтверджуються довідкою по повідомленню по спецлінії «102» ДОП Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 29 березня 2023 року та фотознімками. Дана подія 28 березня 2023 року була зареєстрована до Журналу єдиного обліку за № 15926.

За таких обставин, оскільки пошкодження автомобіля позивача сталось внаслідок падіння дерева, яке розташоване по АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, то відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на балансоутримувача зелених насаджень об`єкту благоустрою - відповідача Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, є відповідальною особою за стан зелених насаджень на АДРЕСА_3 .

Згідно з розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Покладаючи на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив з наявності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

На підставі наданих сторонами доказів та у відповідності із встановленими фактичними обставинами справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що причиною падіння дерева (липи дрібнолистної), що мало місце в 28 березня 2023 року на балансовій території Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва сталося через бездіяльність виконавця надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності (балансоутримувачем) - Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

Твердження відповідача про те, що шкода, завдана у результаті несприятливих погодних умов, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевчеківського району м. Києва матеріальної шкоди внаслідок падіння дерева, колегія суддів відхиляє, оскільки посилання на інформацію Українського гідрометеорологічного центру про небезпечні метеорологічні явища 28 березня 2023 року не є належним та достатнім доказом для звільнення Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва від відповідальності. Інформація Українського гідрометеорологічного центру про небезпечні метеорологічні явища 28 березня 2023 року має загально інформативний характер та не може вважатися належним та достатнім доказом на підтвердження того, що падіння дерева по АДРЕСА_1 на транспортний засіб AUDI A6, р.н. НОМЕР_2 , 28 березня 2023 року сталося внаслідок непереборної сили.

Так, з листа Українського гідрометеорологічного центру від 14.04.2023 року, № 01-18/469, вбачається, що 28 березня 2023 року за оперативними даними метеорологічної станції м. Київ (проспект Науки, 37) вночі невеликий дощ, кількість опадів становила 3 мм, вдень помірний дощ, кількість опадів 14мм.; мінімальна температура 7,3 градусів тепла, максимальна температура 9, 1 градус тепла, вітер південно-східний з переходом на північно-західний, 2-6 м/с, 18 год. 28 хв. до 21 год. 13 хв. та пориви вітру 12 м/с, що згідно «Настанови з метрологічного прогнозування» вітер швидкість 15-24 м/с - вважається небезпечним метрологічним явищем (І-рівень небезпечності), тобто найнижчий рівень небезпечності. При цьому, в даній інформації міститься повідомлення, що швидкість вітру в окремих районах Києва могла бути більшою, проте, відповідачем не надано доказів, що саме такі пориви вітру були в Шевченківському районі м. Києва, а також того, що саме такі пориви вітру могли спричини падіння здорового дерева (за твердженням відповідача).

Також, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, на думку колегії суддів, і доводи апеляційної скарги щодо того, що позивач порушив вимоги припису ч. 2 ст.21 Закону України «Про автомобільний транспорт», де встановлено, що власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками, що вказує на протиправність дій самого позивача та унеможливлює отримання відшкодування збитків, оскільки, працівниками поліції, які прибули на місце пригоди таких порушень виявлено не було та протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався.

Показання допитаних районним судом свідків не суперечать іншим наявним у справі доказам, тому колегія суддів відхилила відповідні доводи апелянта.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва відсутності своєї вини у завданні шкоди транспортному засобу, що належить позивачу, який зазнав пошкоджень в результаті падіння дерева.

Проте, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції при не було враховано, що при стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва матеріальної шкоди не враховано, що за наданим позивачем висновком автотоварознавчого дослідження Звіт № 2563 від 11 квітня 2023 року, ринкова вартість автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_2 до його пошкодження визначена в сумі 206 947 грн., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля становить 134 242,59 грн., а вартість пошкодженого автомобіля (залишків) має певну цінність та експертом визначена в розмірі 72 704,41 грн. (а.с. 11-51).

Так, відповідно до звіту № 2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок падіння дерева, становить 134 242,59 коп.

Розмір відновлювального ремонту у сумі 298 495,41 грн. визначений оцінювачем, як розмір відновлювального ремонту без урахування зносу вузлів та деталей. Поряд з цим, автомобіль AUDI A6, р.н. НОМЕР_2 був в експлуатації більше 21 року та коефіцієнт фізичного зносу визначений товарознавцем складає 0,7.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва матеріального збитку у розмірі 206 97,98 грн. (134 242,59 коп. відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу + 72 704,41 грн. вартість пошкодженого автомобіля (залишків)), при цьому, залишив автомобіль вартість якого після пошкодження має певну цінність (72 704.41 грн.) в розпорядженні позивача.

Колегія суддів обговорила питання можливості передачі залишків автомобіля особі, яка відповідальна за шкоду, проте в суді першої інстанції позивач ОСОБА_1 заявляв про необхідність відновлення належного йому автомобіля, а до суду не надано об`єктивних даних можливості передачі відповідачу, після відшкодування ним шкоди, залишків пошкодженого автомобіля.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення розміру стягнення на відшкодування завданої позивачеві матеріальної шкоди з 206 97,98 грн. до 134 242,59 коп. відповідно до наданого позивачем Звіту № 2563 від 11 квітня 2023 року.

В частині відмови в задоволенні інших позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

На підставі ст. 141 ЦПК України, пропорційно до частини задоволених позовних вимог (44,97%), слід зменшити розмір стягнення: судового збору за розгляд справи районним судом з 2 064 грн. 98 коп. до 1 342 грн. 33 коп. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження з 3113 грн. 10 коп. до 2023 грн. 65 коп.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва 09 жовтня 2023 року- змінити, зменшити розмір стягнення із Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 31753249) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) матеріальної шкоди із 206 497,00 грн. до 134 242 грн. 59 коп., судового збору за розгляд справи районним судом з 2 064 грн. 98 коп. до 1 342 грн. 33 коп. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження з 3113 грн. 10 коп. до 2023 грн. 65 коп.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 12 квітня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова