Постанова

від 03.04.2024 по справі 440/13860/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 р. Справа № 440/13860/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023, суддя Н.Ю. Алєксєєва, повний текст складено 28.11.23) по справі № 440/13860/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Авто"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП-АВТО» звернулось до суду із позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 63350406 від 17.07.2023, податкову вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області № 0004427-1306-1631 від 30.08.2023; рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 1328/16-31-13-06-09 від 30.08.2023 про опис майна у податкову заставу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.07.2023 № 63350406.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.08.2023 № 0004427-1306-1631.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.08.2023 № 1328/16-31-13-06-09 про опис майна у податкову заставу.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з викладенням висновків, що не відповідають обставинам справи, просив скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, що є підставою для застосування штрафних санкцій. Обставини несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних у період липень - грудень 2022 на загальну суму податку на додану вартість 622142,10 грн. встановлені за результатами проведеної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. У зв`язку з несплатою позивачем суми штрафу податковим органом прийнято податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцем Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п. 75.1 ст. 75 у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 розд. II Податкового кодексу України, проведена камеральна перевірка дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «РОСТГРУП-АВТО».

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з ПДВ в ЄРПН ТОВ «РОСТГРУП-АВТО» № 6407/16-31-04-06-03/37965913 від 22.06.2023, яким зафіксовано порушення платником податків термінів реєстрації податкових накладних.

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 63350406 від 17.07.2023, яким до позивача застосовано штраф у сумі 62214,23 грн.

Також, Головним управлінням ДПС у Полтавській області у зв`язку з несплатою платником податків суми штрафу сформовано податкову вимогу № 0004427-1306-1631 від 30.08.2023 та винесено рішення № 1328/16-31-13-06-09 від 30.08.2023 про опис майна у податкову заставу.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими контролюючим органом рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України суперечать п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, а тому їх застосування є порушенням принципу стабільності, передбаченого п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абз. 4 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацем 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, платник податків має обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У свою чергу порушення зазначених строків реєстрації податкових накладних є підставою для настання відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з ПДВ в ЄРПН ТОВ «РОСТГРУП-АВТО» № 6407/16-31-04-06-03/37965913 підставою для притягнення позивача до відповідальності є порушення строків реєстрації податкових накладних, а саме:

- поза межами граничного строку реєстрації в 1 день: від 09.07.2022 № 3, 2, 4, від 10.07.2022 № 5, 3, 6, 4, 2, від 13.07.2022 № 1, 3, 5, 4, 2, від 14.07.2022 № 3, 9, 7, 2, 8, 1, 4, 6, 5, від 15.07.2022 № 4, 5, 7, 6, 3, 2;

- поза межами граничного строку реєстрації в 4 дні: від 06.09.2022 № 1;

- поза межами граничного строку реєстрації в 3 дні: від 12.12.2022 № 2; № 3.

Загальна сума ПДВ за вказаними податковими накладними складає 622142,1 грн.

Позивачем не заперечується факт порушення граничних строків реєстрації наведених вище податкових накладних.

Суд першої інстанції протиправність притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, обґрунтовував тим, що положення пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, згідно з якими у податкового органу є право застосовувати санкції за порушення податкового законодавства у вказаний період незважаючи на визначені п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України обмеження штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у той же період, що є неприпустимим.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX внесено зміни у Податковий кодекс України, зокрема, підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено п. 52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

В подальшому Законом України від 13.05.2020 № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29.05.2020, були внесені зміни в п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме: слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

При цьому, слід враховувати, що правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, та припиняється в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Так, карантин діяв в Україні в період з 12.03.2020 до 30.06.2023, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням змін), та від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

При цьому, у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності відпали.

Відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023) підп. 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

Таким чином, до 03.01.2023 платники податків звільнялись від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, зокрема в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку подання на реєстрацію таких накладних в період з 24.02.2022 до 26.05.2022 (до дня набрання чинності Законом № 2260-IX), а з 03.01.2023 - в період з 01.02.2022 до 31.05.2022 та за умови їх реєстрації до 15.07.2022.

У ході судового розгляду встановлено, що спірні податкові накладні складені ТОВ «РОСТГРУП-АВТО» у період з 31.07.2022 по 31.12.2022, а саме під час дії Закону № 2260-IX, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з податковим законодавством, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовувались.

Отже, висновки контролюючого органу щодо наявності підстав для настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних є обґрунтованими.

Стосовно посилань позивача на лист Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини військову агресію рф проти України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Разом з тим, лист Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається позивач, є загальним офіційним документом, який не можна вважати сертифікатом у розумінні ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Таким чином, лист Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії рф. Кожен суб`єкт господарювання має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Зазначені висновки були сформовані Верховним Судом у постановах від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 07.06.2023 у справі № 912/750/22.

Натомість позивач належного документа, який засвідчує факт настання форс-мажорних обставин для нього з 24.02.2022, не надав.

Отже, настання форс-мажорних обставин, як умови звільнення платника податків від фінансової відповідальності, зокрема на підставі підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, у ході судового розгляду не встановлено.

З огляду викладене, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.07.2023 № 63350406 є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. ст. 88, 89 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Отже, умовою для винесення керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) рішення про опис майна платника податків у податкову заставу та призначення такому платнику податків податкового керуючого є наявність у такого платника податків податкового боргу.

При цьому, п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає податковий борг як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Судовим розглядом встановлено, що визначена податковим органом сума податкового боргу позивача виникла у зв`язку із несплатою суми штрафу, застосованого податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.07.2023 № 63350406.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 25.07.2023.

З огляду на несплату суми штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.07.2023 № 63350406, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 30.08.2023 № 0004427-1306-1631.

При цьому, на момент формування оскаржуваної вимоги грошове зобов`язання (штрафні санкції у розмірі 62214,23 грн.) вважалось узгодженим, оскільки податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.07.2023 № 63350406 не було оскаржене позивачем.

Посилання позивача на лист від 02.08.2023 № 02/08, яким останній інформував Головне управління ДПС у Полтавській області про наміри оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними, оскільки не є підтвердженням факту оскарження спірного рішення.

Натомість, із позовною заявою до суду щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.07.2023 № 63350406 позивач звернувся 19.09.2023.

Отже, у зв`язку із наявною заборгованістю в розмірі 622142,1 грн., контролюючим органом 30.08.2023 прийнято рішення № 1328/16-31-13-06-09 про опис майна у податкову заставу.

За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку щодо правомірності податкової вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.08.2023 № 0004427-1306-1631 та рішення від 30.08.2023 № 1328/16-31-13-06-09 про опис майна у податкову заставу.

Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 по справі № 440/13860/23 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Авто" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 12.04.24.