Постанова

від 12.04.2024 по справі 440/1908/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 р. Справа № 440/1908/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, по справі № 440/1908/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрбілд"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД" (далі - позивач, ТОВ "ЮКРБІЛД") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), у якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2022 №7676762/43787061;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію податкову накладну №1 від 31.10.2022 датою її подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №440/1908/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.11.2022 №7676762/43787061 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 31.10.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.10.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД", датою її первинного подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №440/1908/23 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРБІЛД» зареєстровано як юридична особа 09.02.2020 та є платником ПДВ. Основним видом діяльності товариства згідно довідника КВЕД-2010 є клас 42.11-«Будівництво доріг і автострад».

24.10.2022 ТОВ «ЮКРБІЛД» було укладено договір з СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» за №21102022-п. Предметом цього договору було виконання робіт по влаштуванню асфальтної площадки. Загальна вартість робіт встановлена у 300 000.00 грн. ( у тому числі ПДВ 50 000.00 грн.). Термін виконання робіт: до 31.10.2022 включно. Визначено порядок оплати товару: розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

З метою виконання вказаного договору, позивачем:

1)придбано асфальтобетонну суміш у кількості 50 т. у ПП «Чорнобаївський асфальтний завод», що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.10.2022 №27/10-22, видатковою накладною від 31.10.2022 №61, рахунком на оплату від 31.10.2023 №42, платіжною інструкцією від 04.11.2022 №157;

2)укладено договір від 24.10.2022 №24/10 про перевезення вантажу та експедиторські послуги для перевезення вантажу за маршрутом м.Кременчук с.Броварки, що підтверджується актами наданих послуг від 24.10.2022 №100, №101, від 28.10.2022 №107, платіжними інструкціями від 25.10.2022 №144,, №145, від 29.10.2022 №148.

3)для виконання робіт з улаштування дорожніх покриттів укладено договір про надання послуг спецтехніки (котком дорожнім) з ФОП ОСОБА_1 від 21.10.2022 №21/10/22, отримання послуг за яким підтверджується актом надання послуг від 31.10.2022 №13, рахунком на оплату від 01.11.2022, платіжною інструкцією від 11.11.2022 №169.

31.10.2022 представниками ТОВ «ЮКРБІЛД» та СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» було узгоджено і підписано акт виконаних робіт 31.10.2022. За фактом виконання робіт ТОВ «Юкрбілд» склало податкову накладну за №1 від 31.10.2022. Оплата за виконані роботи підтверджується заключною випискою, згідно якої 03.11.2022 встановлено оплату у розмірі 300 000,00 грн.від СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ".

14.11.2022 ТОВ «ЮКРБІЛД» отримано квитанцію №9242186545, якою повідомлено, що документ доставлено до ДПС України, ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.10.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.11, , відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, щодо зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ «ЮКРБІЛД» направлено до ГУ ДПС у Полтавській області: таблицю даних платника ПДВ із вказанням Коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.11; пояснення із додатковими документами щодо підтвердження інформації зазначеної в накладній.

За результатами розгляду таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення про її врахування від 15.11.2022 №7639843/43787061.

21.11.2022 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №7676762/43787061, яким ТОВ «УКРБІЛД» відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 з підстав: не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

На вище вказане рішення було подано скаргу до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 07.12.2022 № 69761/43787061/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін. У якості підстави такого рішення вказано: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Позивач, вважаючи рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 21.11.2022 №7676762/43787061 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цих податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Водночас, пунктом 201.16. ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020 року діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165).

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 року № 520 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 7 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між ТОВ «ЮКРБІЛД» (підрядник) та СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» (замовник) було укладено договір підряду №21102022-п від 24.10.2022.

Згідно п.2.1 вказаного Договору сторони домовились, що загальна сума договору орієнтовано становить 300000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.1 вказаного Договору підрядник зобов?язаний виконати належним чином Роботи та здати їх Замовнику протягом трьох календарних днів з дати підписання Підрядником та замовником цього Договору, але не пізніше 31 жовтня 2022 року. Строки виконання робіт можуть бути подовженими. Подовження строків оформлюється Сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього Договору.

14.11.2022 року контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної №1 від 31.10.2022 року складеної ТОВ «ЮКРБІЛД» на користь СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ».

Згідно зі змісту вказаної квитанції підставою для зупинення вказаної податкової накладної став висновок контролюючого органу, відповідно до якого коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Проте, конкретного переліку документів, які позивач мав надати вказані квитанції не містять.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 визначено перелік Критеріїв ризиковості здійснення операцій згідно з пунктом 1 якого до вказаного переліку віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, якщо господарська операція відповідає умовам наведеним у цьому критерію, то така операція відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Зі змісту залученої до матеріалів справи копії квитанції від 19.10.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної слідує, що вона не містить вимог до позивача в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Що стосується посилання у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12 Порядку № 1165, передбачено право, а не обов`язок платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку, а тому висновок відповідача про те, що Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, є безпідставним, та за умови надання платником достатнього пакету документів на підтвердження вчинення правочину та наявності підстав для реєстрації податкової накладної, не може слугувати підставою для зупинення її реєстрації.

Крім того, вищевказана квитанція також не містить і розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення податкової накладної №1 від 31.10.2022 р..

Також, контролюючим органом запропоновано в зазначених квитанціях надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Разом з тим, у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації.

З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не міг передбачити, що відсутність саме цих документів стане підставою для відмови в реєстрації відповідної податкової накладної, оскільки конкретного переліку документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у квитанції не зазначено.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 року в справі №140/14282/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Згідно до матеріалів справи позивачем 17.11.2022 р. на виконання вимог квитанції щодо зупинення податкової накладної №1 від 31.10.2022 р. подано в електронному вигляді до контролюючого органу повідомлення з поясненнями разом з копіями документів.

Також в матеріалах справи міститься: договір №24/10 від 24.10.2022 р.; акт надання послуг №100 від 24.10.2022 р.; акт надання послуг №101 від 24.10.2022 р.; акт надання послуг №107 від 28.10.2022 р.; платіжна інструкція №144 від 25.10.2022; платіжна інструкція №145 від 25.10.2022; платіжна інструкція №148 від 29.10.2022; договір купівлі-продажу №27/10-22 від 27.10.2022; видаткова накладна №61 від 31.10.2022 р.; рахунок на оплату №42 від 31.10.2022 р.; платіжна інструкція №157 від 04.11.2022; договір про надання послуг спецтехніки №21/10/22 від 21.10.2022; акт надання послуг №13 від 31.10.2022; рахунок на оплату №69 від 01.11.2022 р.; платіжна інструкція №169 від 11.11.2022; договір підряду №21102022-п від 24.10.2022; акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 р. від 31.10.2022 р.; платіжна інструкція №16551 від 03.11.2022.

Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №7676762/43787061 від 21.11.2022 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків.

Додатково відповідач у рішенні зазначив, що позивачем не надано документів, що підтверджують факт оплати за надану послугу, що передбачено п.2.3. договору від 24.10.2022 №21102022-п.

При цьому, щодо посилань відповідачем на вищезазначені недоліки у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у реєстрації, податкової накладної, колегія суддів зазначає, що зі змісту квитанції взагалі відсутні вимоги щодо надання конкретних документів.

Між тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 р. від 31.10.2022 р. ТОВ «ЮКРБІЛД» виконало будівельні роботи, а саме ремонт асфальтобетонного покриття. Ціна за актом складає 300000 грн.

Враховуючи те, що згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, датою виникнення у позивача податкового зобов`язання вважається день настання відповідної події, тобто 31.10.2022, факт надання послуг, що підтверджується акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 р. від 31.10.2022 р..

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

31.10.2022 р. позивачем виконано встановлені вищезазначеною нормою обов`язки складено податкову накладну №1 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, щодо посилань в рішенні контролюючого органу на не надання документів, що підтверджують факт оплати за надану послугу, що передбачено п.2.3. договору від 24.10.2022 №21102022-п, колегія суддів зазначає, що податкова накладна позивачем складена за правилом першої події, а саме надання послуги.

Також, згідно до вказаного п.2.3 договору від 24.10.2022 №21102022-п розрахунок за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, зазначений в цьому Договорі, на протязі 5-ти (п?яти) банківських днів у розмірі 100 % загальної вартості виконаних робіт з дня підписання Акту виконаних робіт представниками обох Сторін.

Оплата була здійснена 03.11.2022 у розмірі 300000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16551 від 03.11.2022.

Таким чином, надання таких документів про оплату за надану послугу на стадії реєстрації податкових накладних є неможливим. При цьому зауважень до будь-яких інших документів, наданих позивачем, чи їх недостатності спірні рішення не містять.

Крім того, колегія суддів зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен урахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення податкового органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постанові від 17.05.2023 року в справі №140/14282/20.

Таким чином, оскільки квитанція про зупинення реєстрації не містить обґрунтованих причин зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу, а тому зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 відбулося незаконно.

Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 , колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення комісії про відмову у її реєстрації, а отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 є незаконними.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2022 №7676762/43787061.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію податкову накладну №1 від 31.10.2022 датою її подання, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту, ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2022 , є недостатність наданих позивачем копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.10.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД", датою її первинного подання.

Щодо стягнення витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-5 ст. 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано ст. 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частини 3, 5 ст. 143 КАС України передбачають, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи ч. 9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1, 2, 4 ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04, п. 269).

З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №5 від 23.02.2023; платіжною інструкцією №150 від 13.04.2023 про оплату послуг у розмірі 5000 грн.; акт приймання-передачі послуг №1 від 27.03.2023, ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД" та адвокатом Пасюком В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги №5 від 23.02.2023, відповідно до якого адвокат зобов?язується надати Клієнтові правову допомогу з оскарження у Полтавському окружному адміністративному суді рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 листопада 2022 року 7676762/43787061 та зобов?язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 31 жовтня 2022 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКРБІЛД».

Згідно до п.2 акт приймання-передачі послуг №1 від 27.03.2023 адвокатом виконано/надано наступні послуги: проведено юридичний аналіз відмови у реєстрації ПН на предмет обґрунтованості та здійснена оцінка перспектив виграшу справи в суді; проведено юридичний аналіз наявних доказів, метою формування правової позиції у справі; здійснено юридичний аналіз актуальної судової практики щодо аналогічних спорів та формування правової позиції у справі; проведено погодження правової позиції з клієнтом; складено позовну заяву та подано до суду. За наслідками розгляду позову ПОАС та 06.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №410/1908/23 (суддя Шевяков I.С.). Станом на 27.03.2023 вартість наданих послуг становить 5000 грн.

Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що оцінені сторонами договору про правничу допомогу послуги на суму 5000 грн, є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та складністю справи.

Дослідивши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №5 від 23.02.2023, в аспекті складності та якості складених документів, колегія суддів дійшла висновку про завищення позивачем понесених ним судових витрат на правничу допомогу та вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат не є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності, оскільки справа є незначної складності, розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, по вказаній категорії справ з аналогічним предметом позову є стала судова практика, яка підтверджується висновками Верховного Суду.

Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача, оскільки юридичний аналіз відмови у реєстрації ПН на предмет обґрунтованості та здійснена оцінка перспектив виграшу справи в суді, проведення юридичного аналізу наявних доказів, метою формування правової позиції у справі та здійснення юридичного аналізу актуальної судової практики щодо аналогічних спорів та формування правової позиції у справі, проведення погодження правової позиції з клієнтом включає в себе процес складання адміністративного позову.

Оцінивши всі аспекти даної справи, те що цей спір виник у справі незначної складності, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, по вказаній категорії справ з аналогічним предметом позову є стала судова практика, яка підтверджується висновками Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір судових витрат до суми 3 000 грн., яка вочевидь яка є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та виконану адвокатом роботу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат по оплаті правової допомоги в сумі 2 000 грн..

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині визначення суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийняв рішення, неповно з`ясувавши обставини справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на загальну суду 2000 грн..

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі № 440/1908/23 - скасувати в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРБІЛД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №440/1908/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич