Ухвала

від 12.04.2024 по справі 320/47244/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 квітня 2024 року Справа № 320/47244/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алків-С" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алків-С" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір. Надано строк десять днів на усунення виявлених недоліків.

09.04.2024 від апелянта надійшли клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на те, що первинну апеляційну скаргу було подано ним у строки, визначені законодавством та запровадження воєнного стану на території України.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши відповідні матеріали цієї справи, колегія суддів вважає, що в цьому випадку відсутні достатні правові підстави для задоволення його клопотань, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд встановив, що оскаржуване рішення ухвалено судом 05.02.2024, а дана апеляційна скарга зареєстрована судом 03.04.2024, тобто з пропуском тридцятиденного строку, визначеного КАС України.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що апелянтом вже подавалася апеляційна скарга на вказане рішення суду в межах строків на апеляційне оскарження. Втім, вона була йому повернута з огляду на неусунення ним її недоліків зі сплати судового збору протягом строку, встановленого судом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, згідно з яким строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

За цих умов, апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Втім, апелянтом не доведено, що ним вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги зі сплати судового збору, що стало підставою для повернення первинної апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, оскільки, як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, апелянт досі не надав суду докази сплати ним судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Разом з тим, доводи апелянта про те, що він не міг своєчасно звернутися з цією апеляційною скаргою через введення в Україні воєнного стану колегія суддів відхиляє, оскільки, апелянтом не надано доказів перебування ГУ ДПС у м. Києві на простої ані станом на момент прийняття ришення суду першої інстанції, ані на момент подання апеляційної скари.

Крім того, судова колегія зазначає, що що починаючи з 25.04.2022 перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) визначається Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у наказі від 25.04.2022 № 75.

Згідно з вказаним нормативно-правовим актом м. Київ з 25.04.2022 року не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Отже, апелянтом не доведено наявність поважних причин пропуску ним строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскаржування рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у даному випадку суду не надано.

Втім, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Керуючись ст.ст. 133, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев