Постанова

від 09.04.2024 по справі 460/24392/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/24392/23 пров. № А/857/2862/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїДудар О.М.,

час ухвалення судового рішення 11 год 11 хв,

місце ухвалення судового рішенням. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 08 січня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області (далі Рада) щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його заяви про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 5622684600:02:004:0176 площею 42,0000 га, яка розташована на території Новосільківської сільської ради Рівненського району Рівненської області за межами населеного пункту, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки;

зобов`язати Раду повторно розглянути заяву позивача про продаж вказаної земельної ділянки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 460/24392/23 позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що Радою допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про продаж земельної ділянки. Оскільки відповідачем всупереч приписам Земельного кодексу України (далі ЗК) за результатами розгляду заяви позивача не прийнято жодного з можливих рішень, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та за наслідками її розгляду прийняти рішення по суті порушеного питання.

У поданій апеляційній скарзі Рада просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що у заяві ОСОБА_1 від 27 травня 2022 року відсутні розміри земельної ділянки, яку позивач бажає придбати, а також відсутня згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Окрім цього, судом першої інстанції проігноровано твердження відповідача про те, що неприйняття жодного мотивованого рішення не є аргументацією того, що вказане є бездіяльністю органу місцевого самоврядування. Заява позивача була розглянута на черговій сесії Ради та прийнято рішення від 10 серпня 2022 року №1283 про перенесення розгляду звернення ОСОБА_1 щодо продажу земельної ділянки до закриття кримінального провадження №120221861300000814.

29 червня 2023 року на адресу Ради надійшов лист ОСОБА_1 , яким він інформував про закриття кримінального провадження №12022186130000081 12 червня 2023 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, на підтвердження чого додав копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розгляд питання щодо продажу зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 було винесено на засідання чергової сесії Ради 04 серпня 2023 року, однак за відсутності кворуму засідання Ради не відбулося. Питання сесії, що мала відбутися 04 серпня 2023 року, були перенесені на розгляд засідання Ради 09 серпня 2023 року. У зв`язку із тим, що сесійну залу залишили окремі депутати, за відсутністю кворуму було оголошено перерву.

15 серпня 2023 року засідання Ради продовжилося та секретарем міської ради ОСОБА_2 внесено пропозицію виключити з порядку денного проект рішення під №25 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 » з метою повернення цього питання для повторного розгляду та додаткового вивчення на засідання профільної комісії (протокол засідання сесії від 09 серпня 2023 року).

На засіданні профільної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Ради 04 вересня 2023 року розглядався проект рішення «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 », у ході голосування за яке утрималися 6 депутатів із числа 6 присутніх депутатів, що входять до складу даної комісії.

Розгляд вказаного питання було повторного винесено на чергове засідання Ради 06 вересня 2023 року. Розгляд проекту рішення «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 » було винесено під №20. За те, щоб прийняти цей проект рішення в цілому голосували: «за» - 4, «проти» - 4, «утримались» - 11, «не приймали участі» - 5 (протокол засідання сесії від 06 вересня 2023 року). Таким чином, рішення «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 » не було прийнято.

Те, що за результатами чергового засідання Ради відповідне рішення не набрало голосів, на переконання апелянта, не може свідчити про бездіяльність відповідача, оскільки факт утримання від голосування окремих депутатів є волевиявленням депутата, а Радою було вжито всіх відповідних заходів для прийняття відповідного рішення.

Представники Ради у судовому засіданні апеляційного суду у режимі відеоконференції підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Представник ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії РВ №00046 від 01 березня 2001 року ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 42,00 га, яка розташована на території Новосілківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

30 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Ради із заявою від 27 травня 2022 року, у якій просив продати земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 5622684600:02:004:0176, площею 42,0000 га, що розташована на території Новосільківської сільської ради Рівненського (колишній Здолбунівський) району Рівненської області за межами населеного пункту, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

Листом від 01 липня 2022 року №0-811/03-23/22 Рада повідомила ОСОБА_1 про те, що його заяву від 27 травня 2022 року щодо продажу земельної ділянки буде розглянуто на черговій сесії Ради.

При цьому жодного рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 травня 2022 року Радою не було прийнято.

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається, вважаючи протиправною бездіяльність Ради щодо розгляду його заяви від 27 травня 2022 року щодо продажу земельної ділянки, наданої йому у постійне користування.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

За приписами пункту 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до приписів частини 1 статті 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Згідно із частиною 3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

У відповідності до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини 1 статті 12 ЗК до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу

За приписами частин 1-2 статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 127 ЗК передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 статті 128 ЗК продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 3 статті 128 ЗК визначено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

У силу частини 5-6 статті 128 ЗК України, підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вирішення питання продажу земельної ділянки комунальної власності, на яку претендує позивач, є виключною компетенцією Ради, яка за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 травня 2022 року щодо продажу земельної ділянки, наданої йому у постійне користування, в силу прямої вказівки закону мала прийняти одне із можливих рішень, а саме:

1) рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;

2) рішення про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується самим відповідачем, за наслідком розгляду заяви позивача від 27 травня 2022 року Радою фактично не було прийнято ані позитивного, ані негативного рішення із обґрунтуванням причин відмови.

На переконання суду першої інстанції, в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд першої інстанції слушно врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №454/160/17, відповідно до яких результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акта органу місцевого самоврядування.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №800/304/17 зазначено, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що заява позивача про продаж земельної ділянки не була вирішення відповідачем належним чином, що свідчить про протиправну бездіяльність Ради, яка не може утриматися від прийняття рішення, що входить до виключної компетенції цього органу місцевого самоврядування.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 460/24392/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 12 квітня 2024 року.