Постанова

від 09.04.2024 по справі 380/14476/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14476/23 пров. № А/857/21376/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХ АВТО» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень та карток відмови,

суддя у І інстанціїБратичак У.В.,

час ухвалення судового рішення 16 год 07 хв,

місце ухвалення судового рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 17 жовтня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №380/14476/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХ АВТО» (далі ТОВ) до Львівської митниці (далі Митниця) задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості №UA209000/2022/900233/2 від 23.12.2022 та №UA209000/2022/900242/2 від 29.12.2022. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Митниці від 23.12.2022 №UA209170/2022/002781 та від 29.12.2022 №UA209170/2022/002865. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Митниці судовий збір у сумі 14983 грн 82 коп.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року заяву представника позивача задоволено частково та стягнуто на користь ТОВ за рахунок бюджетних асигнувань Митниці витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

У апеляційній скарзі Митниця просила скасувати зазначене додаткове рішення суду першої інстанції у частині задоволених вимог ТОВ та відмовити у їх задоволенні.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що стягнута судом сума відшкодування є завищеною щодо такої категорії справ, позовна заява містить виклад норм законодавства без опису сутті та змісту спірних правовідносин. Тому просить відмовити у задоволенні заяви повністю у зв`язку із завищенням вимог та їх невідповідністю критеріям співмірності.

Представник Митниці у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні заяви ТОВ відмовити.

Представник ТОВ, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому апеляційний суд на підставі приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернув увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 821/440/17, відповідно до якої на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції ТОВ подано договір про надання правової допомоги №22/24 від 23.12.2022; додаткову угоду №6 від 05.05.2023 до договору про надання правової допомоги №22/24 від 23.12.2022; акт приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2023 на суму 8052,00 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги №22/24 від 23.12.2022, укладеного між ТОВ (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЛЮРЦ» (Адвокатське об`єднання), Адвокатське об`єднання зобов`язувалося надавати на підставі звернення Клієнта правову допомогу, зокрема: представляти інтереси Клієнта та вести від імені Клієнта справи, у тому числі судові спори, у судах усіх інстанцій, передбачених законодавством України, зокрема але не виключно у місцевих (районні, районні у містах, міських, міськрайонних, господарських судах, адміністративних судах, а також інших судах) апеляційних (апеляційних судах областей, господарських судах АРК та областей, адміністративних апеляційних судах, а також інших судах), Верховному Суді, в усіх державних органах України, в т. ч. органах Державної податкової служби, органах Державної митної служби, прокуратури, поліції, інших правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, державної виконавчої служби, приватними виконавцями, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями, органами влади, іншими суб`єктами. Клієнт оплачує послуги Адвокатського об`єднання у розмірі, визначеному окремою угодою або актах приймання-передачі наданих послуг, чи іншому аналогічному документі.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 05.05.2023 до договору про надання правової допомоги №22/24 від 23.12.2022 вартість послуг за ведення справи у судових органах становить 10000 грн. Остаточна вартість послуг визначається сторонами у акті приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг), чи іншому аналогічному документі.

Згідно із актом приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2023 на виконання договору про надання правової допомоги №22/24 від 23.12.2022 Адвокатське об`єднання надало Клієнту такі послуги:

- зібрання в клієнта документів та їх аналіз 1342,00 грн (1 год);

- підготовка позовної заяви 4026,00 грн (3 год);

- участь у судових засіданнях 05.09.2023 та 18.09.2023 2684,00 грн (2 год).

Разом об`єднанням витрачено 6 годин, а вартість послуг склала 8052,00 грн.

Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції виходив із того, що такі послуги, як зібрання у клієнта документів та їх аналіз (1 год) фактично охоплюється такими діями, як підготовка позовної заяви, яка зайняла 3 год.

Окрім цього, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд дійшов висновку, що така справа є справою незначної складності і сума, зазначена у договорі та акті наданих послуг, є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на нажання відповідних послуг.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що зазначені докази про підстави надання адвокатом правничої допомоги позивачу у адміністративній справі № 380/14476/23 у сукупності із фактичними обставинами, встановленими у ході апеляційного розгляду, дають належні підстави для висновку про правомірність часткового задоволення судом першої інстанції заяви позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки такий розмір витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи вказане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив за наслідками вирішення клопотання представника позивача судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 243, 252, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 380/14476/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 12 квітня 2024 року.