Постанова

від 12.04.2024 по справі 160/6768/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 160/6768/20

касаційне провадження № К/990/323/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сафронова С.В.; судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В.)

у справі № 160/6768/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод біодобрив «Тривко»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод біодобрив «Тривко» (далі - ТОВ «Завод біодобрив «Тривко»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2019 року № 0010850511, від 27 січня 2020 року № 0002560511, від 27 січня 2020 року № 0002550511.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16 листопада 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку про фіктивний характер оспорюваних господарських операцій.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову, зазначивши, що платником під час розгляду справи надано докази, які в повній мірі підтверджують його доводи щодо товарності спірних поставок.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безтоварному характері господарських операцій платника з Приватним підприємством «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ».

Верховний Суд ухвалою від 21 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при взаємовідносинах із Приватним підприємством «МОДЕНА-М» за період з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕР-ШРОТ» за період з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОМЛИН» за період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року, Приватним підприємством «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року.

У зв`язку з наданням не в повному обсязі документів на запит від 12 грудня 2019 року № 42744/10/04-36-05-11 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 20 грудня 2019 року № 52024/04-36-05-11/31370953, в якому зафіксовано порушення платником вимог підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, статті 44, пунктів 85.2, 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на непредставлення документів та пояснень щодо взаємовідносин із Приватним підприємством «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року щодо придбання транспортних засобів та їх подальшої реалізації.

26 грудня 2019 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт № 18758/04-36-05-11/31370953, в якому зазначено про порушення ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні транспортних засобів у Приватного підприємства «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.

Зокрема, з`ясовано, що за результатами аналітичного пошуку транспортних засобів у Національній автоматизованій інформаційній системі Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України реєстрація транспортних засобів Приватним підприємством «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» у 2019 році не проводилася.

Також під час перевірки встановлено, що Приватне підприємство «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» не має власних та орендованих майданчиків для відстоювання (зберігання) транспортних засобів, достатньої кількості співробітників для здійснення перевезення транспортних засобів у такій кількості, що фізично унеможливлює виконання договірних умов у задекларованих обсягах.

При цьому всупереч правил пункту 201.1 статті 201 ПК України в податкових накладних, виписаних Приватним підприємством «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» на адресу позивача, не міститься інформація про VIN-коди транспортних засобів та не вказуються номерні знаки, що унеможливлює встановлення походження даних транспортних засобів та фактичного переходу права власності на них.

Крім того, контролюючий орган зазначив про те, що Приватне підприємство «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» та ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» є фігурантами в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2016 року за № 42016000000000866, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 26 грудня 2019 року № 0010850511, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн; від 27 січня 2020 року № 0002560511, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 15926276,00 грн за основним платежем та 7963138,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 27 січня 2020 року № 0002550511, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 10035339,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Дніпропетровській області названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Реальність потребує, зокрема, з`ясування того факту, чи справді відповідні транспортні засоби отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Не перевірено судом апеляційної інстанції й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим.

Не досліджено судом і технічну можливість контрагента платника виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів, понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Не враховано судом й те, що надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Утім, суд апеляційної інстанції не перевірив обставини щодо ненадання позивачем під час здійснення перевірки первинних документів, якими опосередковувалися господарські операції щодо придбання транспортних засобів у Приватного підприємства «ІНТЕР-СПЕЦПРОМ» за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова