Рішення

від 19.03.2024 по справі 160/29705/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокуСправа №160/29705/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Бенефіт" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Бенефіт" до Львівської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 №UA209000/2023/900941/2 прийняте відносно ТОВ «ТД БЕНЕФІТ»;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002974 прийняте відносно ТОВ «ТД БЕНЕФІТ».

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення №UA209000/2023/900941/2 від 29.08.2023, про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом. На думку позивача, надані ним до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Проте, відповідачем не надано належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості за основним методом, порушено порядок черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст. 59-63 МК України. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900941/2 від 29.08.2023 є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам МК України, а сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002974 є незаконною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповіда до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. Львівською митницею зазначено, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці , що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 Митного кодексу. Митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зауважено, що документи, подані на вимогу митного органу, не усувають невідповідності, інших документів на вимогу не надано. У зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, Львівською митницею не визнано заявлену митну вартість.

Окрім цього, відповідачем звернуто увагу на те, що у позивача наявні всі банківські виписки, що підтверджують факт оплати за поставлену партію товару, проте їх не було подано до митного оформлення.

Відповідач вважає, що посадові особи Львівської митниці при здійснення контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ» з 14.12.2022 зареєстроване за адресою: Україна, 49000, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 4 оф. 302 (до 14.12.2022 було зареєстроване за адресою: 54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Мала Морська, будинок 108, офіс 707).

Товариство перебуває на податковому обліку з 01.01.2023 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ, як відокремленому підрозділі ДПС України (до 31.12.2022 року перебувало на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області (ДПІ у м. Миколаєві), як відокремленому підрозділі ДПС України.

З 01.05.2014 ТОВ "ТД БЕНЕФІТ" зареєстрований як платник податку на додану вартість ІПН 391398604634.

Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90), який включає оптову торгівлю різним асортиментом товарів без будь-якої визначеної спеціалізації. В рамках цього виду діяльності, позивач здійснює діяльність щодо оптової торгівлі підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення (надалі Товар).

ТОВ "ТД БЕНЕФІТ" здійснює діяльність щодо оптової торгівлі: підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення; ергопласту, смоли ПВХ (полімер вінілхлориду); алюмінієвого профілю, радіаторів та інших товарів санітарно-технічного призначення; імпорт.

Між ТОВ «ДТ Бенефіт» (Україна) (Покупець) та фірмою «NINGBO HUAYI IMPORT AND EXPORT CO., LTD КИТАЙ» (Продавець) 27.03.2023 укладено контракт №1-270323-Ch-Ukr (далі - Контракт).

Відповідно до умов, визначених п. 1.1. Контракту, продавець зобов`язується продати та поставити Покупцеві підшипники, відповідно до виставлених інвойсів (проформ-інвойсів). Покупець зобовязується прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим Контрактом. Ціна, кількість, асортимент товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості |сторін, що має бути відображено у проформа-інвойсах та інвойсах «Продавця».

Відповідно до умов Контракту та з урахуванням Комерційного інвойсу та технічної специфікації продавцем здійснювалась поставка товару, а саме:

Товар 1: Підшипники кулькові: - підшипник кочення кульковий радіальний дворядний сферичний основне конструктив не виконання, АРТ. 1309, діаметр внутрішнього кільця d 45 мм, діаметр зовнішнього кільця d 100 мм; ширина 25 мм, матеріал хромова сталь CGR15, твердість 59-63НR С, якість V-1 - 40 шт, марка -BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з ущільненням з двох сторін. та сферичною посадковою поверхнею зовнішнього кільця, АРТ.К6207- 2В5, діаметр внутрішнього кільця д 35 мм, діаметр зовнішнього кільця d 72 мм; ширина 20 мм, матеріал Хромова сталь CGR16, твердість 58-6 3HRC, якість V-1 50 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом та ущільненням з гуми або пластмаси, АРТ. 6206-2RS, діаметр внутрішнього кільця d 30 мм, діаметр зовнішнього кільця d 62 мм; ширина 16 мм, матеріал Хромова сталь CGR16, твердість 58-6З HRC, якість V-1 - 30000 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом та ущільненням з гуми або пластмаси, АРТ. 6206-2К5, діаметр внутрішнього кільця d 30 мм, діаметр зовнішнього кільця d 62 мм; ширина 16 мм, матеріал Хромова сталь CGR16, твердість 58-63З HRC, якість V-1 - 29700 шт, марка - РКL; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом та ущільненням з гуми або пластмаси, АРТ. 6301-2R5, діаметр внутрішнього кільця d 12 мм, діаметр зовнішнього кільця d 37 мм; ширина 12 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-6З HRC, якість V-1 - 19800 шт, марка - ; BENEFIT - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом та ущільненням з гуми або пластмаси, АРТ. 6307-2RS, діаметр внутрішнього кільця d 35 мм, діаметр зовнішнього кільця d 80 мм; ширина 21 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63HRC, якість V-1 - 9540 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом та ущільненням з гуми або пластмаси, АРТ. 6302-2RS, діаметр внутрішнього кільця d 16 мм, діаметр зовнішнього кільця d 35 мм; ширина 14 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 290 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двома захисними шайбами, АРТ. 6204-77, діаметр внутрішнього кільця d 20 мм, діаметр зовнішнього кільця d 47 мм; ширина 14 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-6З HRC, якість У-1 - 1000 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий упорний однорядний основне конструктивне виконання , АРТ. 51107, діаметр внутрішнього кільця d 35 мм, діаметр зовнішнього кільця d 52 мм; ширина 12 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-6З HRC, якість V-1 - 50 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий упорний однорядний основне конструктивне виконання , АРТ. 51206, діаметр внутрішнього кільця d 30 мм, діаметр зовнішнього кільця d 52 мм; ширина 16 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 28-6З HRC, якість V1 - 50 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий упорний однорядний основне конструктивне виконання , АРТ. 51222, діаметр внутрішнього кільця d 110 мм, діаметр зовнішнього кільця d 160 мм; ширина 38 мм,: матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V -1 - 4 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий упорний однорядний основне конструктивне виконання , АРТ. 51307, діаметр внутрішнього кільця d 35 мм, діаметр зовнішнього кільця d 68 мм; ширина 24 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V1 - 50 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий упорний однорядний основне конструктивне виконання , АРТ. 51309, діаметр внутрішнього кільця d 45 мм, діаметр зовнішнього кільця d 5 мм; ширина 28 мм, матеріал Хромова сталь GCRІ6, твердість 58-63 HRC, якість V1 - 50 шт, марка - BENEFIT; Запаковано в картонні коробки на дерев`яних палетах. Виробник: «NINGBO HUAYI IMPORT AND EXPORT CO., LTD КИТАЙ». Країна виробництва - СМ.

Товар 2: Підшипники кулькові: - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом та ущільненням з гуми або пластмаси, АРТ. 62 00-2RS, діаметр внутрішнього кільця d 10 мм, діаметр зовнішнього кільця d 30 мм; ширина 9 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 10000 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двома захисними шайбами, АРТ. 607-77,діаметр внутрішнього кільця d 7 мм, діаметр зовнішнього кільця d 19 мм; ширина 6 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 28-63 HRC, якість V-1 - 500 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двома захисними шайбами, АРТ. 608-ZZ, діаметр внутрішнього кільця d 8 мм, діаметр зовнішнього кільця d 22 мм; ширина 7 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 8 000 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двома захисними шайбами, АРТ. 624-ZZ, діаметр внутрішнього кільця d 4 мм, діаметр зовнішнього кільця d 13 мм; ширина 5 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-6З HRC, якість V-1 - 500 шт, марка - BENEFIT ; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двома захисними шайбами, АРТ. 6000-ZZ, діаметр внутрішнього коїній d 10 мм, діаметр зовнішнього кільця d 26 мм; ширина 8 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 1000 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двома захисними шайбами, АРТ. 6001- ZZ, діаметр внутрішнього кільця d 12 мм, діаметр зовнішнього кільця d 28 мм; ширина і 8 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-6З HRC, якість V-1 - 2000 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення кульковий упорний однорядний основне конструктивне виконання , АРТ. 51103, діаметр внутрішнього кільця d 17 мм, діаметр зовнішнього кільця d 30 мм; ширина 9 мм, матеріал Хромова сталь GCR І6, твердість 58-6З HRC, якість V-1 - 500 шт, марка - BENEFIT; Запаковано в картонні коробки на дерев`яних палетах. Виробник: «NINGBO HUAYI IMPORT AND EXPORT CO., LTD КИТАЙ». Країна виробництва - СN.

Товар 3: Підшипники роликові конічні: - підшипник кочення роликовий радіальний з короткими циліндричними роликами однорядний основного конструктивного виконання з бортами на внутрішньому кільці та без бортів на зовнішньому, АРТ №313, діаметр внутрішнього кільця d 65 мм, діаметр зовнішнього кільця d 140 мм, ширина 33 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 20 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 30215, діаметр внутрішнього кільця d 75 мм, діаметр зо внішнього кільця d 130 мм; ширина 27,25 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 10 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 30311, діаметр внутрішнього кільця d 55 мм, діаметр зовнішнього кільця d 120 мм; ширина 31,5 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 10 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 32215, діаметр внутрішнього кільця 4 75 мм, діаметр зовнішнього кільця d 130 мм; ширина 33,25 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-6З HRC, якість V-1 100 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовиq радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 32224 , ціаметр внутрішнього кільця d 120 мм, діаметр зовнішнього кільця d 215 ширина 61,5 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 4 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 32309, діаметр внутрішнього кільця d 45 мм, діаметр зовнішнього кільця d 100 мм; ширина 38,25 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 40 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 32311, діаметр внутрішнього кільця d 55 мм, діаметр зовнішнього кільця d 120 мм; ширина 45,5 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 80 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликовий радіально-супорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 32318, діаметр внутрішнього кільця d 90 мм, діаметр зо внішнього кільця d 190 мм; ширина 67,5 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 10 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кочення роликок радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання, АРТ. 32324, діаметр внутрішнього кільця d 120 мм, діаметр зовнішнього кільця d 260 мм, ширина 90,5 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V- 1 20 шт, марка - BENEFIT; Запаковано в картонні коробки на дерев`яних палет: Виробник: «NINGBO HUAYI IMPORT AND EXPORT CO., LTD КИТАЙ». Країна виробництва - СN.

Товар 4: Інші підшипники з циліндричними роликами, включаючи вироби, складені з сепаратора та роликів: - підшипниковий вузол UCP , АРТ. UCP 203, діаметр внутрішнього кільця d 17 мм, діаметр зовнішнього кільця d 125 мм; ширина 38 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 300 шт, марка - BENEFIT; - підшипниковий вузол UCТ, АРТ. UCТ 209 , діаметр внутрішнього кільця d 45 мм, діаметр зовнішнього кільця d 144 мм; ширина 49,2 мм, матеріал Хромова сталь GCR 16 , твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 200 шт, марка - BENEFIT; - підшипниковий вузол UСТ , АРТ. UСТ 210, діаметр внутрішнього кільця d 50 мм, діаметр зовнішнього кільця d 149 мм; ширина 51,6 мм, матеріал Хромова сталь GCR І6 , твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 200 шт, марка - BENEFIT; - підшипниковий вузол UCFА , АРТ. UCFА 209, діаметр внутрішнього кільця d 45 мм, діаметр. 44 зовнішнього кільця 4 179 мм; ширина 49.2 мм, матеріал Хромова сталь GCR16, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 200 шт, марка - BENEFIT; - підшипниковий вузол UCFА , АРТ. UCFA 210, діаметр внутрішнього кільця d 50 мм, діаметр зовнішнього кільця d 189 мм; ширина 51.6 мм, матеріал Хромова сталь GCR 17, твердість 58-63 HRC, якість V-1 - 200 шт, марка - BENEFIT; Запаковано в картонні коробки на дерев`яних палетах. Виробник: «NINGBO HUAYI IMPORT AND EXPORT CO., LTD КИТАЙ». Країна виробництва - СN.

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію 23UА20917006810807.

До декларації додано наступний перелік документів:

Сертифікат якості №223N42000017054001 від 26.06.2023;

Пакувальний лист № 23ТD-01 від 15.06.2023;

Рахунок-фактура (інвойс) №23TD-01 від 15.06.2023,

Коносамент СОSU506358860800 від 22.06.2023;

Автотранспортна накладна - СSLU1935897 від 22.08.2023;

Сертифікат про походження товару - 23С330243971/00379 від 21.06.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару - б/н від 01.05.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару - б/н від 16.08.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - 22/08-1 від 22.08.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - 22/08-3 від 22.08.2023;

Страховий поліс PUIЕ202337020000042591 від 21.06.2023;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - №1-270323-СН-UKR від 27.03.2023;

Договір про надання послуг митного брокера №5 від 16.03.2023;

Договір (контракт) про перевезення №09052023 від 09.05.2023;

Копія митної декларації країни відправлення М425820230000596737 від 21.06.2023.

Митна вартість товару визначена декларантом за ціною контракту (основним методом).

Митним органом виявлені наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) відповідно до інвойсу № 23TD-01 від 15.06.2023 продавець поставляє товар на умовах CIF Gdansk Польща». Відповідно до Incoterms 2020 термін CIF Cost, Snsurance and Freight (Вартість Страхування і Фрахт (назва порту призначення)) за яким продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які інші додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на (наприклад: розвантаження, обслуговування в порту, портові збори, зберігання та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Зважаючи на викладене та відповідно до коносаменту від 22.06.2023 №COSU6358860800 вказано, що вантаж прибув в порт Gdansk, який знаходиться за межами митної території України, отже всі вище перераховані витрати відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (МКУ) повинні включатися до митної вартості товарів. Декларантом ці витрати (розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення) не включені до митної вартості та не надано жодного документа який містить інформацію про ці витрати, чим порушено ч. 10 та 21 ст.58 МКУ.

2) відповідно до рахунку №23TD-01 від 15.06.2023 оплата за отриманий товар здійснюється на умовах 100 % передоплати. Декларантом подано платіжні документи, проте один з них здійснений після відправки вантажу. Таким чином, було порушено умови оплати.

3) Всі подані платіжні документи містять посилання на проформу-інвойс, яка до митного оформлення не подана.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За результатами опрацювання поданих ТОВ «Торговий дім «Бенефіт» документів, Митниця склала картку відмови в митному оформленні товарів від 29.08.2023 №UA209170/2023/002974.

Одночасно, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 UA209000/2023/900941/2, за яким митну вартість товарів, збільшено, внаслідок чого збільшено митні платежі.

Позивачем було розраховано та сплачено митних платежів на суму 8 253, 90 грн. та 352 210,36 грн.

У вказаному рішенні відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 та 3 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

-надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

-під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

1.Відповідно до інвойсу № 23TD-01 від 15.06.2023 продавець поставляє товар на умовах CIF Gdansk Польща». Відповідно до Incoterms 2020 термін CIF Cost, Snsurance and Freight (Вартість Страхування і Фрахт (назва порту призначення)) за яким продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які інші додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на (наприклад: розвантаження, обслуговування в порту, портові збори, зберігання та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця. Зважаючи на викладене та відповідно до коносаменту від 22.06.2023 №COSU6358860800 вказано, що вантаж прибув в порт Gdansk, який знаходиться за межами митної території України, отже всі вище перераховані витрати відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (МКУ) повинні включатися до митної вартості товарів. Декларантом ці витрати (розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення) не включені до митної вартості та не надано жодного документа який містить інформацію про ці витрати, чим порушено ч. 10 та 21 ст.58 МКУ.

2.Зовнішньоекономічний договір від 27.03.2023 №1-270323-CH-Ukr наявний в графі 44 МД, проте до митного оформлення не поданий. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ він є обов`язковим документом що підтверджує митну вартість.

3.Відповідно до рахунку № 23TD-01 від 15.06.2023 оплата за отриманий товар здійснюється на умовах 100 % передоплати. Декларантом подано платіжні документи, проте один з них здійснений після відправки вантажу. Таким чином, було порушено умови оплати.

Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Разом з спірним рішенням про коригування митної вартості відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуск чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у якій позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією з огляду на неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 435, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) та запропоновано подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів у повному обсязі.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та у порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини 10 цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

В даному випадку, відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення №UA209000/2023/900941/2 від 29.08.2023 про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.

Поряд з цим, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Щодо правомірності обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17, від 08.02.2019 у справі №825/648/17, зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеним відповідачем рішеннями -т.4 МД, №UА204060/2023/5016 від 06.06.2023, №UА100390/2023/710016 від 26.07.2023, №UА500500/2023/20162 від 13.06.2023 року, що слугували джерелом коригування митної вартості.

В рішенні також відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача, що свідчить про не проведення відповідачем детального дослідження митних декларацій за рішеннями - МД, №UА204060/2023/5016 від 06.06.2023, №UА100390/2023/710016 від 26.07.2023, №UА500500/2023/20162 від 13.06.2023, що слугували джерелом коригування митної вартості, і на підставі яких обрано метод для визначення вартості.

За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.

Щодо позиції митного органу про відсутність доказів понесення позивачем транспортних витрат, суд зазначити наступне.

За умовами п. 4.3 контракту №1-270323-Ch-Ukr покупець організує фрахт контейнера і надсилає контактні дані свого експедитора продавцю.

Позивачем було надано митному акт виконаних робіт ТОВ «IMPERIO LIMITED» (Експедитор) №363 від 22.08.2023 про транспортні витрати, відповідно до якої транспортно-експедиційні витрати за межами митної території України (Експедитор виконав наступні послуги з організації транспортування контейнеру/Транспортно-експедиційні послуги: номер коносаменту COSU6358860800/номер контейнеру CSLU1935897/ Портове експедирування, транзитні документи, HPP в Гданьск зберігання контейнера, перевантаження в Гданьску, Польща.

З огляду на це, надані позивачем вищевказані документи у свої сукупності підтверджують вартість транспортування товару та є достатніми для підтвердже цих витрат. Окрім того, відповідачем не зазначено конкретних обставин, викликали відповідні сумніви щодо транспортних витрат у вище зазначені документах, які були надані позивачем, неточності або помилки, причини, неможливості їх перевірки.

Щодо тверджень митниці відносно ненадання: специфікації, слід зазначити, що вони також є необгрунтованими, оскільки у позивача наявна технічна специфікація OTE20221117/1-Ukraine 09/01/23 і вона надавалась до митного оформлення.

Щодо тверджень митниці відносно відсутності повної передплати за товар, слід зазначити, що вони також є необгрунтованими, оскільки у позивача наявна окрім, банківської виписки б/н 01/05/23 (банківський платіжний документ, що стосуєть товару) на суму 13 776,40 дол. США на оплату товару, б/н 16/08/23 (банківський платіжний документ, що стосується товару) на суму 32 043,43 дол. США на оплату товару, що в своїй сукупності в повному обсязі підтверджує оплату товару на загальну суму 45 819,83 дол. США.

Окрім того, на підтвердження вартості товару було надано інвойс та технічну специфікаціцю.

Суд вважає, що надані позивачем вказані документи у свої сукупності підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару та є достатніми для підтвердження вартості товару.

За змістом п. 4.5. зовнішньоекономічного контракту, Продавець готує оригінали наступних документів на кожне відвантаження, підписує та штампує належним чином: рахунок-фактуру (інвойс) Продаваця; морський коносамент, пакувальний лист, технічну специфікацію, сертифікат якості виробника, сертифікат походження, експортну декларацію.

Позивачем до митної декларації були також надані сертифікат якості, специфікація виробника товару, копія митної декларації країни відправлення.

Інші додатково витребувані документи не передбачені умовами договору і можуть бути відсутні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Бенефіт».

Надання їх відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим, митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 звернув увагу на те, що основними документами які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Тобто, з наведеного вбачається, що відповідач не виконав обов`язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15 звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд виклав у ряді постанов, зокрема, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, постанова від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, постанова від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, постанова від 17.01.2022 у справі №520/2000/19.

Також неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2 4 статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків.

Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У своєму висновку суд звертається до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2020 у справі №480/4423/18 (провадження №К/9901/19899/19).

Суд вважає, що резервний метод визначення митної вартості застосовано відповідачем без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України. В рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеним відповідачем рішенням від №UA209000/2023/900941/2 від 29.08.2023.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900941/2 від 29.08.2023 обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини 2 статті 55 МК України.

У зв`язку з наведеним вище, суд доходить висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Відтак, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900941/2 від 29.08.2023 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки на час прийняття оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені ч.6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд також звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20.10.2011 заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у Конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При цьому, суд враховує, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

В рішенні «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.03.2006 №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Бенефіт" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 №UA209000/2023/900941/2 прийняте відносно ТОВ «ТД БЕНЕФІТ».

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002974 прийняте відносно ТОВ «ТД БЕНЕФІТ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ «ТД БЕНЕФІТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська