Ухвала

від 12.04.2024 по справі 903/887/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

12 квітня 2024 року Справа № 903/887/19 Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В.,

старшого державного виконавця ВДВС у місті Луцьку Гой О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку

у справі №903/887/19

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби України,

Управління освіти Луцької міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бояновського Олександра Васильовича

про стягнення 577560грн. 75коп.,

встановив: 11.04.2024 старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до господарського суду в порядку ч.10, 11 ст.336 ГПК України із поданням (вх.№01-74/628/24 від 11.04.2024) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі №903/887/19, в якому просить: задовольнити подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції Гой О.А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в с. Боратин Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:01:001:4557, що належить ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 11.04.2024 подання прийнято до розгляду та призначено його розгляд 12.04.2024 з повідомленням державного виконавця.

Відповідно до частини 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

12.04.2024 у судовому засіданні старший державний виконавець ВДВС у місті Луцьку підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Розглянувши подання та додані до нього докази, заслухавши пояснення державного виконавця, суд встановив наступне.

24.11.2020 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №903/887/19 судом було видано наказ №903/887/19-1 про стягнення з фізичної особи-підприємця Бояновського Олександра Васильовича на користь Управління освіти Луцької міської ради 577560грн. 75коп. сплачених бюджетних коштів.

06.01.2021 за заявою Луцької місцевої прокуратури, головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду №903/887/19-1 від 24.11.2020 (ВП №64034671).

Також, 06.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.

02.02.2021 виконавче провадження №64034671 об`єднано у зведене виконавче провадження №64352975 (постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження).

09.03.2021 боржник ОСОБА_2 на виклик державного виконавця від 23.02.2021 №8158 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надіслав лист, в якому повідомив, що у нього відсутнє майно, в т.ч, яке належить на праві спільної власності або майнові права, на які може бути звернено стягнення, боржник не працює, доходи відсутні. На банківських рахунках відсутні кошти, за рахунок яких можливо сплатити заборгованість.

13.05.2021, 24.05.2021, 25.06.2021 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) було складено акти державного виконавця про те, що при виході до помешкання за адресою, яка зазначена у виконавчому документі, ніхто не відчинив, тому перевірити майновий стан боржника неможливо. На виклик до державного виконавця боржник не прибув.

25.06.2021 державний виконавець надіслав ОСОБА_2 виклик державного виконавця, яким зобов`язав боржника з`явитися до виконавця щодо сплати боргу або надання підтверджуючих документів про сплату.

19.08.2021 ОСОБА_2 надав державному виконавцю Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) письмові пояснення, згідно яких зазначив, що він вживає заходів для погашення заборгованості, в тому числі звернувся до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості у розмірі 606000грн з його боржника, усі сплачені кошти будуть перераховуватися в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 . Також вказав, що він боржник не працевлаштований, квартира в якій проживає належить його синові.

28.10.2022 органом ДВС винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно актів державного виконавця, складених 05.12.2022, 04.05.2023 при виході за адресою, яка зазначена у виконавчому документі, двері до помешкання ніхто не відчинив, тому перевірити майновий стан боржника не вдалося.

На виклик державного виконавця, адресованого ОСОБА_2 , 24.05.2023 боржник надав пояснення про відсутність у нього доходів, майна та коштів на рахунках, за рахунок яких можливо погасити заборгованість.

19.06.2023, 02.10.2023 органом ДВС винесено постанови про арешт коштів боржника.

Державний виконавець зазначає, що в ході виконання наказу Господарського суду Волинської області встановлено, що у боржника відсутнє зареєстроване за ним рухоме та нерухоме майно.

Водночас, як вбачається з рішення Луцького міськрайонного суду від 27.09.2023 у справі №161/8571/23 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти Луцької міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійним договору дарування та скасування державної реєстрації, судом було встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.01.2023 відповідно до договору дарування, укладеного 17.07.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області О.В. Розпутняк, зареєстрованого в реєстрі за №712, ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_3 частину, належної йому на праві спільної сумісної власності подружжя земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в селі Боратин Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:01:001:4557. Спірний договір дарування було укладено 17 липня 2020 року, тобто в той час, коли справа N 903/887/19 перебувала на розгляді в суді першої інстанції. Таким чином, з метою запобігання можливому зверненню стягнення на вищезазначене нерухоме майно ОСОБА_2 відчужив іншому відповідачу ОСОБА_3 належну йому на праві спільної власності подружжя частку земельної ділянки шляхом укладення оспорюваного договору дарування.

Луцький міськрайонний суд звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, укладаючи спірний договір дарування 17 липня 2020 року, достовірно знав про те, що позов про стягнення з нього безпідставно набутих коштів перебувавє на розгляді в Господарському суді Волинської області. Зазначені обставини свідчать про те, що оспорюваний договір дарування було укладено виключно з метою уникнення ОСОБА_2 (боржником) можливості задовольнити вимоги кредитора до дарувальника про стягнення коштів у спосіб звернення стягнення на наявне в нього нерухоме майно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.09.2023 у справі №161/8571/23 визнано недійсним договір дарування частки земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в с. Боратин Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:01:001:4557, укладений 17 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області О.В. Розпутняк , зареєстрований в реєстрі за №712; скасовано державну реєстрацію права власності на частку земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в с. Боратин Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:01:001:4557, за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, укладеного 17 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області О.В. Розпутняк , зареєстрований в реєстрі за №712.

Частиною 4 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 25.01.2024 скасовано/анульовано державну реєстрацію права власності (дата державної реєстрації 19.01.2024) на частку земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в с.Боратин Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:01:001:4557 за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17.07.2020 №712, видавник: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області. ОСОБА_4 .

Як вбачається з відповіді Державної податкової служби України від 08.02.2024 на запит ВДВС у м.Луцьку ЗМУМЮ, про джерела та суми доходів за фізичною особою відсутня інформація.

Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_2 відсутня інформація.

Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників надано інформацію про рахунки боржника ОСОБА_2 .

Також, згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України від 09.02.2024 на запит щодо ОСОБА_2 , відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Таким чином, під час проведення виконавчих дій, державним виконавцем було встановлено, що у боржника - ОСОБА_2 відсутнє рухоме та нерухоме майно. Наказ суду від 24.11.2020 №903/887/19-1 не виконано.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За приписами ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Відповідно до ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Частиною 10 ст.336 ГПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За приписами ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом у порядку, передбаченому ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 10 ст. 336 ГПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

При цьому під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З огляду на здійснення державним виконавцем усіх передбачених законодавством заходів для належного виконання судового рішення, відсутність у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача; встановивши, що боржник у добровільному порядку рішення суду не виконав, борг на день постановлення судом ухвали не повернув; враховуючи докази, які підтверджують факт наявності нерухомого майна незареєстрованого в установленому законом порядку за боржником як за володільцем майна, суд дійшов висновку, що подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у справі №903/887/19, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (вх.№01-74/628/24 від 11.04.2024), у справі №903/887/19, задовольнити.

2. Звернути стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в селі Боратин Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:01:001:4557, з метою виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/887/19-1 від 24.11.2020 у справі №903/887/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана та набрала законної сили 12.04.2024.

Суддя О. Г. Слободян