Рішення

від 29.03.2024 по справі 905/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2024р. Справа №905/65/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю наукового виробничого підприємства «Техсервіс» (49041, м.Дніпро, вул.Панікахи, 5, кімната 5, код ЄДРПОУ 39669647)

до відповідача: Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька область, м.Добропілля(з), пр.Шевченка 2, код ЄДРПОУ 43895975)

про стягнення 186581,27 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю наукове виробниче підприємство «Техсервіс», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», м.Добропілля про стягнення 172800 грн суми основного боргу за поставлену та неоплачену продукцію, 8640 грн пені, 1662,57 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами та 3478,70 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором №956-23ШУД від 07.08.2023р. про закупівлю товару за результатами процедури закупівлі №UA-2023-06-16-007383-а, що зумовило нарахування пені, відсотків річних та інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 29.01.2024р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/65/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №905/65/24 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення №0600084588838.

Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 07.08.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науковим виробничим підприємством «Техсервіс» (постачальник) та Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» (покупець) був укладений договір №956-23ШУД про закупівлю товару за результатами торгів №UA-2023-06-16-007383-а, згідно з п.п.1.1, 1.2 якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення: ДК:021:2015:42140000-2 Зубчасті колеса, зубчасті передачі та приводні елементи (муфта М3-9)», в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід`ємними чистинами до цього договору. Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність.

За умовами п.5.1 вказаного правочину загальна сума договору складає 172800 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 28800 грн. Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

У специфікації без номеру та дати до зазначеного договору сторони узгодили поставку товару на загальну суму 172800 грн з ПДВ, умови поставки: DDP (відповідно до вимог Міжнародних правил «Інкотермс 2010») на склад покупця, місце поставки: Донецька область, м.Добропілля, вул.Київська, 1Г, ш.Добропільська, умови оплати: протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції на склад покупця на підставі видаткової накладної.

Відповідно до п.8.1 договору №956-23ШУД від 07.08.2023р. цей договір скріплюється печатками сторін (за наявності), вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023р., а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами грошових зобов`язань.

Вищезазначений договір та специфікація підписані представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

В силу норм ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У спірних правовідносинах первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару за договором є видаткові накладні, які повинні містити, зокрема, прізвища, особистий підпис осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та, які є відповідальними за їх здійснення.

Як свідчать представлена до матеріалів справи видаткова накладна №21 від 21.08.2023р., позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 172800 грн.

Наведений первинний документ підписаний з боку покупця зав. складом ОСОБА_1 згідно з нарядом на отримання ТМЦ №642 від 08.08.2023р.

В матеріалах справи відсутні докази того, що передана згідно з представленою накладною продукція відповідачем не була прийнята з підстав неналежної якості або порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту продукції, так само в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт застосування відповідачем передбачених законом та договором наслідків порушення продавцем умов договору щодо порядку та строків продажу, кількості, асортименту, якості товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами поставку товару на суму 172800 грн в межах договору №956-23ШУД від 07.08.2023р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №956-23ШУД від 07.08.2023р. обов`язок щодо оплати товару у визначений договором строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено, зокрема, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 172800 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.3 договору №956-23ШУД від 07.08.2023р. розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції на склад покупця на підставі первинної документації. Оплата поставленої продукції здійснюється покупцем виключно за умови надання постачальником оригіналів первинних документів та реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання/реєстрації яких постачальником є обов`язковим в силу договору та законодавства.

Відтак, товар на суму 172800 грн мав бути оплачений відповідачем не пізніше 20.09.2023р. включно.

Наразі, 05.09.2023р. позивачем було зареєстровано податкову накладну №21082023 в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9226171243.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач поставив відповідачу товар згідно з видатковою накладною №21 від 21.08.2023р., а відповідач не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за вищезазначеною видатковою накладною у розмірі 172800 грн підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом п.6.7 договору №956-23ШУД від 07.08.2023р., у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 8640 грн пені за період з 21.09.2023р. по 16.01.2024р.

Розрахунок пені є арифметично вірним.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 1662,57 грн 3% річних за період з 21.09.2023р. по 16.01.2024р. та 3478,70 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року.

Розрахунок інфляційних є арифметично вірним.

Здійснивши перевірку розрахунку 3%, суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму 3% річних у розмірі 1662,57 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних збитків та відсотків річних також підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю наукового виробничого підприємства «Техсервіс» до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2238,98 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваного позову Товариство з обмеженою відповідальністю наукове виробниче підприємство «Техсервіс» сплатило судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, вказана особа не позбавлена права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (183,42 грн з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8 за подання позову в електронній формі) на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., м.Добропілля(з), пр.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю наукового виробничого підприємства «Техсервіс» (49041, м.Дніпро, вул.Панікахи, 5, кімната 5, код ЄДРПОУ 39669647) 172800 грн суми основного боргу за поставлену та неоплачену продукцію, 8640 грн пені, 1662,57 грн 3% річних, 3478,70 грн - інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 2238,98 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частину рішення складено 29.03.2024р.

Повний текст рішення складено 03.04.2024р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця