Рішення

від 02.04.2024 по справі 922/4674/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024м. ХарківСправа № 922/4674/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Ізюмської міської ради (64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, буд. 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок міста Ізюм" (64300, Харківська обл., м. Ізюм, в`їзд Ринковий, буд. 3) про розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 173594,13 грн. за участю представників:

позивача - Бєлєвцова О.О.;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Ізюмської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок міста Ізюм", згідно вимог якої позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок міста Ізюм" на користь Ізюмської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 18.08.2015 р., який посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №3687 у розмірі 173594,13 грн.

- розірвати договір оренди землі від 18.09.2015 року, укладений між територіальною громадою міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, код ЄДРПОУ 26201641 від імені якої на підставі рішення 1 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради за №0001 від 10 листопада 2010 року діє міський голова Божков О.А. та Кооперативним підприємством "Центральний ринок", код 01563320, в особі директора Тимофеєвої Валентини Іванівни, який посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №3687.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок міста Ізюм", код ЄДРПОУ 01563320, повернути земельну ділянку площею 0,5869 гектара, яка розташована за адресою: місто Ізюм, в`їзд Ринковий, 3-Е (кадастровий номер 6310400000:21:001:0052), привівши земельну ділянку в стан, не гірший порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8052,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги пункту 2, 8, 9, 10 частини 3 статті 162 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення недоліків позовної заяви.

20.11.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №31777), яку досліджено та долучено судом разом із доданими до неї документами до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.12.2023 об 11:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 відкладено підготовче засідання на 23.01.2024 об 11:40 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

16.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №1348), в якій просить суд забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, що призначено на 23.01.2024 об 11:40 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 заяву Ізюмської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №1348 від 16.01.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого судового засідання на 23.01.2024 об 11:40 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2024 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 06.02.2024 об 11:45 на підставі статті 177, 183, 232, 233 ГПК України.

29.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву про вступ у справу як представника (вх. №2497), в якій просить суд залучити у справу в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи в підсистемі "Електронний суд", яку задоволено та надано доступ до підсистеми "Електронний суд".

06.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано додаткові пояснення (вх. №3313), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2024 відкладено підготовче засідання на 27.02.2024 о 12:30 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2024 об 11:30 на підставі статті 177, 185, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 відкладено судове засідання на 02.04.2024 об 11:15 на підставі статті 201, 216, 232 ГПК України.

Позивач у призначене судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України, на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Втім, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином шляхом направлення судових повідомлень на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які було повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв`язку, в якій вказано причину повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то слід вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/4674/23 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом додатково розміщено на офіційному веб-сайті "Судової влади України" відповідні оголошення із визначеними у них датою, часом та місцем проведення судових засідань, які долучено судом до матеріалів справи.

Окрім того, наявна в матеріалах справи заява про вступ у справу як представника (вх. №2497 від 29.01.2024) свідчить про обізнаність відповідача про розгляд судом даної справи.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи та проведення судових засідань.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутнього у судовому засіданні позивача, суд установив наступне.

Рішенням 95 сесії Ізюмської міської ради 6 скликання від 11.09.2015 №3173 "Про розгляд звернення кооперативного підприємства "Центральний ринок" щодо відведення в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Ізюм, в`їзд Ринковий, 3-Е" Ізюмською міською радою надано Комунальному підприємству "Центральний ринок" в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,5869 гектара, яка розташована за адресою: м. Ізюм, в`їзд Ринковий, 3-Е (кадастровий номер - 6310400000:21:001:0052) для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (вид використання для будівництва, обслуговування і експлуатації інфраструктури ринку, нежитлової будівлі та ведення інших видів комерційної діяльності).

18.09.2015 між територіальною громадою міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, від імені якої на підставі рішення 1 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради за №0001 від 10 листопада 2010 року діє міський голова Божков О.А. (далі - позивач, орендодавець) та Кооперативним підприємством "Центральний ринок" в особі директора Тимофеєвої Валентини Іванівни (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), який посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №3687.

Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, категорія земель - землі житлової та громадської забудови (вид використання: для будівництва, обслуговування і експлуатації інфраструктури ринку, нежитлової будівлі та ведення інших видів комерційної діяльності), кадастровий номер якої - 6310400000:21:001:0052, що знаходиться: Харківська область, місто Ізюм, Ринковий в`їзд, 3-Е (три-Е).

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,5869 гектара, що становить 5869,0 кв.м.

Пунктом 4 договору передбачено, що земельна ділянка надається для будівництва, обслуговування і експлуатації інфраструктури ринку, нежитлової будівлі та ведення інших видів комерційної діяльності.

Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 23 червня 2015 року становить 3397740,17 грн.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено строком на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати за право оренди земельної ділянки визначено в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься в строки передбачені Податковим кодексом України на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Пунктом 15 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Умовами пункту 16 договору передбачено, що забороняється самовільна забудова земельної ділянки, використання не за цільовим призначенням.

Відповідно до умов пункту 17 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішень Ізюмської міської ради, зазначених в преамбулі договору.

Пунктом 19 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.09.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,5869 га, кадастровий номер якої 6310400000:21:001:0052, що знаходиться: Харківська область, місто Ізюм, Ринковий в`їзд, 3-Е, згідно з планом земельної ділянки. Претензій щодо стану земельної ділянки з боку орендаря немає. При цьому зазначено, що з моменту підписання сторонами акту вважається, що орендодавець виконав свої зобов`язання зазначені в пункті 19 договору у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 17.12.2018 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Кооперативне підприємство "Центральний ринок", код ЄДРПОУ 01563320 в результаті її реорганізації. При цьому Товариство з обмеженою відповідальність "Центральний ринок міста Ізюм", код ЄДРПОУ 01563320 є правонаступником Комунального підприємства "Центральний ринок".

Згідно інформації, наданої Головним управлінням ДПС у Харківській області у листі №19331/5/20-40-13-06-18 від 02.10.2023, відповідно до ІКС "Податковий блок" станом на 26.09.2023 в інтегрованій картці платника ТОВ "Центральний ринок міста Ізюм", код ЄДРПОУ 01563320 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010400) обліковується податковий борг у сумі 13123,46 грн., який виник за рахунок несплати податкових зобов`язань за 1-4 квартал 2022, визначених у податковій декларації №9017843024 від 04.02.2022; по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600) обліковується податковий борг у сумі 173594,13 грн., який виник за рахунок не сплати податкових зобов`язань за березень-грудень 2022, визначених у податковій декларації №9016633231 від 03.02.2022.

26.09.2023 на адресу орендаря було направлено лист за вих. №1785-ВС, в якому з викладенням фактичних підстав звернення зазначено про необхідність надання пояснень щодо наявної заборгованості з орендної плати терміном до 10 жовтня 2023 р. Однак зазначений лист залишився без відповіді та задоволення.

Також, орендарю було скеровано лист вих. №1271-ВС від 09.08.2023 щодо надання паспортів прив`язки тимчасових споруд, павільйонів або планувальної документації території. При цьому засобами поштового зв`язку на адресу орендаря було повторно направлено лист за вих. №1798-ВС від 27.09.2023. Зазначені листи залишилися з боку орендаря без відповіді.

Із обставин справи також слідує, що 16.08.2023 начальником відділу контролю м. Ізюм виконавчого комітету Ізюмської міської ради Андрушком І.М. видано керівнику ТОВ "Центральний ринок" припис №4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері благоустрою, згідно якого встановлено, що на території ринку знаходиться 17 зруйнованих та частково пошкоджених павільйонів та контейнерів, що є порушенням розділу 4 пункту 4.2.12 "Правил благоустрою території міста Ізюм", згідно якого власники повинні проводити своєчасне відновлення зовнішнього вигляду тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності згідно з паспортом прив`язки, затвердженим у встановленому порядку, а також відсутність договору на вивіз, утилізацію та захоронення відходів у ТОВ "Центральний ринок м. Ізюм", що є порушенням розділу 4 пункту 4.2.9 "Правил благоустрою території міста Ізюм". Строк для усунення виявлених порушень встановлено до 22 вересня 2023 р. Зазначений припис направлено на адресу орендаря засобами поштового зв`язку та залишено без виконання.

26.09.2023 за вих. №1794-ВС засобами поштового зв`язку на адресу орендаря було повторно направлено припис №4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері благоустрою від 16.08.2023 та роз`яснено, що припис є обов`язковим до виконання, а його невиконання передбачає відповідальність згідно чинного законодавства. При цьому зазначено, що невиконання та ігнорування припису свідчить про порушення умов договору оренди землі від 18.09.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №3687.

В обґрунтування позовних вимог позивачем у позовній заяві та у судових засіданнях зазначено про належне виконання своїх зобов`язань за договором оренди землі та передано орендарю земельну ділянку згідно умов договору. Разом з тим, позивач вказує, що передаючи в оренду земельну ділянку позивач розраховував не лише на своєчасне виконання орендарем своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, а також і на цільове використання земельної ділянки та утримання земельної ділянки в належному стані. Відтак, позивач наголошує, що відповідачем не виконуються істотні умови договору, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, розірвати договір оренди землі та зобов`язати повернути орендодавцю земельну ділянку.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 19 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі.

Умовами пункту 27 договору погоджено, що орендодавець зобов`язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.09.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,5869 га, кадастровий номер якої 6310400000:21:001:0052, що знаходиться: Харківська область, місто Ізюм, Ринковий в`їзд, 3-Е, згідно з планом земельної ділянки. Претензій щодо стану земельної ділянки з боку орендаря немає. При цьому зазначено, що з моменту підписання сторонами акту вважається, що орендодавець виконав свої зобов`язання зазначені в пункті 19 договору у повному обсязі.

Отже, матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі та передання відповідачу земельну ділянки відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статі 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Статтею 287.3 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості фунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

За змістом статті 25 Закону "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Умовами пункту 26 договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі правил розміщення зовнішньої реклами в м. Ізюмі; дотримання режиму санітарно захисних зон; своєчасного внесення орендної плати (п.п. 26.1.).

Згідно з пунктом 29 договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням, вказаним в п. 14, 15 договору (п.п. 29.2); звільнити надану земельну ділянку на протязі одного місяця після закінчення строку дії або дострокового припинення дії договору і по акту передати орендодавцю у вигляді придатному для її подальшого використання за попереднім призначенням (п.п. 29.5); своєчасно вносити орендну плату (п.п. 29.6.).

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним, що є порушенням погодженої між сторонами істотної умови договору.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Із листа Головного управлінням ДПС у Харківській області №19331/5/20-40-13-06-18 від 02.10.2023 слідує, що відповідно до ІКС "Податковий блок" станом на 26.09.2023 в інтегрованій картці платника ТОВ "Центральний ринок міста Ізюм", код ЄДРПОУ 01563320 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010400) обліковується податковий борг у сумі 13123,46 грн., який виник за рахунок несплати податкових зобов`язань за 1-4 квартал 2022 р., визначених у податковій декларації №9017843024 від 04.02.2022; по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600) обліковується податковий борг у сумі 173594,13 грн., який виник за рахунок не сплати податкових зобов`язань за березень-грудень 2022, визначених у податковій декларації №9016633231 від 03.02.2022.

Крім того, позивачем у судових засіданнях та наданих письмових поясненнях зазначено про систематичне порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині своєчасної сплати орендної плати, яке триває до цього часу, зокрема не сплату орендної плати за 2023 рік у розмірі 195863,72 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, а також те, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті орендної плати суперечить положенням законодавства та умовам договору, позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 173594,13 грн. визнається судом обґрунтованою, доведеною позивачем та не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи зі змісту статті 651 ЦК України положеннями зазначеної норми передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.

Статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

Статтею 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Підпунктом 26.3. пункту 26 договору передбачено, що орендодавець має право достроково розірвати договір у випадку невнесення орендної плати орендарем на протязі шести місяців у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 34 договору погоджено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки, а також інших істотних умов договору, дана обставина слугує підставою для розірвання такого договору.

Окрім встановленої судом заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, матеріалами справи підтверджено, що 16.08.2023 начальником відділу контролю м. Ізюм виконавчого комітету Ізюмської міської ради Андрушком І.М. видано керівнику ТОВ "Центральний ринок" припис №4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері благоустрою, згідно якого встановлено, що на території ринку знаходиться 17 зруйнованих та частково пошкоджених павільйонів та контейнерів, що є порушенням розділу 4 пункту 4.2.12 "Правил благоустрою території міста Ізюм", згідно якого власники повинні проводити своєчасне відновлення зовнішнього вигляду тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності згідно з паспортом прив`язки, затвердженим у встановленому порядку, а також відсутність договору на вивіз, утилізацію та захоронення відходів у ТОВ "Центральний ринок м. Ізюм", що є порушенням розділу 4 пункту 4.2.9 "Правил благоустрою території міста Ізюм". Строк для усунення виявлених порушень встановлено до 22 вересня 2023 р.

Зазначений припис направлено на адресу орендаря засобами поштового зв`язку та залишено останнім без виконання.

26.09.2023 за вих. №1794-ВС засобами поштового зв`язку на адресу орендаря було повторно направлено припис №4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері благоустрою від 16.08.2023 та роз`яснено, що припис є обов`язковим до виконання, а його невиконання передбачає відповідальність згідно чинного законодавства. При цьому зазначено, що невиконання та ігнорування припису свідчить про порушення умов договору оренди землі від 18.09.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №3687.

Враховуючи наявність обставин систематичної несплати орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою, що мало наслідком виникнення перед позивачем заборгованості на час подання позову про розірвання спірного договору, а також порушення погоджених між сторонами умов використання земельної ділянки, вказане безумовно свідчить про те, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору та про допущення відповідачем порушень договірних зобов`язань.

Відтак, встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності вказують на систематичне та тривале порушення орендарем умов договору щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів та дотримання умов використання землі, що є істотним порушенням договірних зобов`язань.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Наведені вище обставини з огляду на положення статті 651, 785 ЦК України, статтей 24, 25, 31, 34 Закону України "Про оренду землі" та умов договору вказують на наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок міста Ізюм" (64300, Харківська обл., м. Ізюм, в`їзд Ринковий, буд. 3, код ЄДРПОУ 01563320) на користь Ізюмської міської ради (64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26201641, поточний рахунок - UA478999980334109850000020575, Код класифікації доходів бюджету 22080402, Отримувач - Ізюмське ГУК Харків.обл/МТГ Ізюм, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947) заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 18.08.2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.I. та зареєстровано в реєстрі за №3687 у розмірі 173594,13 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн.

2.Розірвати договір оренди землі від 18.09.2015 року, укладений між територіальною громадою міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, код ЄДРПОУ 26201641, від імені якої на підставі рішення 1 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради за №0001 від 10 листопада 2010 року діє міський голова Божков О.А. та Кооперативним підприємством "Центральний ринок", код 01563320, в особі директора Тимофеєвої Валентини Іванівни, який посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №3687.

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок міста Ізюм", код ЄДРПОУ 01563320, повернути земельну ділянку площею 0,5869 гектара, яка розташована за адресою: місто Ізюм, в`їзд Ринковий, 3-Е (кадастровий номер - 6310400000:21:001:0052), привівши земельну ділянку в стан, не гірший порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" квітня 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова