Постанова

від 15.03.2024 по справі 904/192/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/192/22

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Бенедисюка І. М., Васьковського О. В., Вронської Г. О., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Пєскова В. Г., Рогач Л. І.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися,

відповідача-1 - Власюка В. О. (адвокат),

відповідача-2 - Тимошенко Л. П. (адвокат),

прокуратури - Кукло Д. С. (за посвідченням),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 (суддя Назаренко Н. Г.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (головуючий - Березкіна О. В., судді Антонік С. Г., Кощеєв І. М.) у справі

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України

до: 1) Підприємства об`єднання громадян "Всеукраїнський реабілітаційно-відновлювальний спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ХЕЛГ"

про визнання недійсним договору та стягнення коштів.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2022 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України (далі - Мінмолодьспорту України, Міністерство, позивач) до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Підприємства об`єднання громадян "Всеукраїнський реабілітаційно-відновлювальний спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України" (далі - ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ", Підприємство, Спортивний центр, замовник, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ХЕЛГ" (далі - ТОВ НВП "ХЕЛГ", Товариство, виконавець, відповідач-2) про: 1) визнання недійсним договору на виконання однойменних робіт від 05.05.2021 № 05-05-21-01 (далі - договір № 05-05-21-01, оспорюваний договір, оспорюваний правочин), укладеного між відповідачами; 2) стягнення з ТОВ НВП "ХЕЛГ" на користь ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ" 11 849 726,15 грн, з посиланням на положення статей 16, 203, 215, 216, 418, 430, 433, 627, 628, 1107, 1112 ЦК України, статті 22 Бюджетного кодексу (далі - БК України), статей 5, 13, 40, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 29, 30 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 14, 15, 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) при укладенні договору № 05-05-21-01 не дотримано вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та передбачених ним принципів ефективного та прозорого здійснення закупівлі, максимальної ефективності та економії; 2) Підприємство безпідставно застосувало переговорну процедуру закупівлі, що є порушенням вимог абзацу 5 пункту 2 частини 2 статті 40 цього Закону, оскільки саме відповідач-1 наділений майновими правами на розроблену проектно-кошторисну документацію та може використовувати її у будь-який формі та будь-яким способом, у тому числі самостійно або із залученням інших осіб брати участь у подальшій реалізації проекту, а наслідком допущених порушень стало порушення інтересів держави щодо раціонального та ефективного витрачання значної суми бюджетних коштів; 3) сплачені на користь Товариства бюджетні кошти в спірній сумі підлягають поверненню замовнику за наслідками недійсності оспорюваного договору.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на норми статей 15, 16, 203, 215, 216, 418 ЦК України, статей 3, 13, 40, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 4, 29 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 14, 15, 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статей 45, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) договір № 05-05-21-01 як такий, що укладений на підставі переговорної процедури закупівлі, застосованої Підприємством неправомірно (з порушенням абзацу 5 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі"), є нікчемним у силу положень пункту 1 частини 1 статті 43 цього Закону, тоді як визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу прямих вказівок закону (аналогічну правову позицію наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19); 2) застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на користь позивача (Міністерства) при застосуванні запропонованої Прокурором процесуальної конструкції, коли грошові кошти стягуються з відповідача-2 на користь відповідача-1, є помилковим, оскільки не відповідає положенням ГПК України (схожий висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17); 3) заявивши позовну вимогу про стягнення коштів з Товариства на користь Підприємства, прокурор фактично просить застосувати односторонню реституцію, що не передбачено законодавством України та не є ефективним способом захисту, а двостороння реституція в спірних правовідносинах за умов виконання відповідачами оспорюваного договору може призвести до погіршення становища Спортивного центру, в якого можуть виникнути додаткові витрати в частині необхідності компенсації ТОВ НВП "ХЕЛГ" вартості виконаної роботи за цим договором, що не відповідає інтересам держави (аналогічну правову позицію наведено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12.01.2022 у справі № 921/511/20).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновку щодо застосування положень статей 215, 216 ЦК України (в частині права заінтересованих осіб з метою захисту своїх порушених прав ініціювати питання про визнання правочину недійсним шляхом приведення сторін правочину у попередній правовий стан), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/9158/16, від 22.06.2021 у справі № 903/621/20, від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 08.09.2022 у справі № 910/16825/20 і в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18; 2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 1 статті 216 ЦК України та пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" в подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ" у відзиві на касаційну скаргу просить в її задоволенні відмовити повністю з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

ТОВ НВП "ХЕЛГ" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, посилаючись на необхідність врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 між тими самими сторонами, що в справі, яка розглядається, та які (висновки) також стосувалися договорів про закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації будівництва об`єкта.

Мінмолодьспорту України не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2023 ( Мачульський Г. М. - головуючий, судді Рогач Л. І., Краснов Є. В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 15.02.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 справу № 904/192/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) в зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та статей 13, 40, 43 Закону України "Про публічні закупівлі" в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 (між тими самими сторонами), з метою забезпечення єдності судової практики в питанні застосування статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що оскільки спірний договір про закупівлю за відсутності для цього підстав, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння майном (у цьому випадку - на отримання оплати робіт за рахунок коштів державного бюджету), то такий договір згідно з частинами 1, 2 статті 228 ЦК України, пунктом 1 частини 1 статті 43 цього Закону є нікчемним.

9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І. В. визначено для розгляду справи № 904/192/22 такий склад об`єднаної палати: Чумак Ю. Я. - головуючий, Банасько О. О., Баранець О. М., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Селіваненко В. П.

Ухвалою об`єднаної палати від 27.02.2023 прийнято касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 до розгляду об`єднаною палатою та призначено розгляд призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 31.03.2023.

Ухвалою об`єднаної палати від 31.03.2023 розгляд касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 відкладено на 26.05.2023.

Ухвалою об`єднаної палати від 26.05.2023 оголошувалася перерва до 16.06.2023 в судовому засідання з розгляду касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22.

Ухвалою об`єднаної палати від 16.06.2023 оголошувалася перерва до 11.08.2023 в судовому засідання з розгляду касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22.

Розгляд справи 11.08.2023 не відбувся в зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 01.08.2023 про звільнення у відставку судді ОСОБА_2 та необхідністю вирішення зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про обрання іншого судді до складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 у зв`язку з прийняттям зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення від 14.08.2023 № 10 про обрання судді Малашенкової Т. М. до складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та в зв`язку з відпусткою судді Баранця О. М. визначено у справі № 904/192/22 такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Банасько О. О., Булгакова І. В., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Рогач Л. І.

Ухвалою об`єднаної палати від 16.08.2023 постановлено здійснити розгляд справи № 904/192/22 за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у судовому засіданні 25.08.2023.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 у зв`язку з прийняттям зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення від 21.08.2023 № 12 про обрання судді Банаська О. О. до складу Великої Палати Верховного Суду та рішення від 21.08.2023 № 15 про обрання судді Пєскова В. Г. до складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено у справі № 904/192/22 такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Булгакова І. В., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

Ухвалою об`єднаної палати від 25.08.2023 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 до 15.09.2023.

Ухвалою об`єднаної палати від 15.09.2023 справу № 904/192/22 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною 5 статті 302 ГПК України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.10.2023 справу № 904/192/22 повернуто об`єднаній палаті для розгляду.

Ухвалою об`єднаної палати від 09.11.2023 призначено касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 до розгляду на 22.12.2023.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 у зв`язку з прийняттям зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення від 18.12.2023 № 20 про обрання суддів Бенедисюка І. М., Васьковського В. О., Вронської Г. О., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р. до складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено у справі № 904/192/22 такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Бенедисюк І. М., Васьковський В. О., Вронська Г. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

Ухвалою об`єднаної палати від 22.12.2023 оголошувалася в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 до 16.02.2024.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 в зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Бенедисюк І. М., Васьковський В. О., Вронська Г. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

Ухвалою об`єднаної палати від 16.02.2024 оголошувалася в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 до 15.03.2024.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 в зв`язку з виходом з відпустки судді Малашенкової Т. М. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Бенедисюк І. М., Васьковський В. О., Вронська Г. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 17.07.2020 на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" опубліковано оголошення про проведення ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ" процедури закупівлі робіт: "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська".

10.08.2020 на сайті "Prozorro" опубліковано повідомлення про намір укласти договір з ТОВ НВП "ХЕЛГ".

11. 25.08.2020 за результатами проведення процедури відкритих торгів за № UA-2020-07-17-004037-b між ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ" (замовник) і ТОВ НВП "ХЕЛГ" (виконавець) було укладено договір № 18.20 на виконання робіт: "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" (далі - договір № 18.20), за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.8 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська", за предметом закупівлі "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська", що здійснюється за кодом ДК 021:2015:71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги. Роботи виконуються за рахунок коштів державного бюджету України. Результатом робіт, визначених в пункті 1.1 договору, є проектно-кошторисна документація у чотирьох примірниках.

Згідно з пунктом 2.1 договору № 18.20 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 4) вартість робіт відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2 до цього договору) та Кошторису (додаток № 4 до цього договору), становить 5 947 675,27 грн, в тому числі ПДВ - 991 279,21 грн.

У пунктах 8.1, 9.1 договору № 18.20 відповідачі погодили, що договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на розроблену проектно-кошторисну документацію, створену за дорученням замовника, належать виконавцю. Замовнику належать усі майнові права інтелектуальної власності на розроблену документацію на зазначеній земельній ділянці України.

Відповідач-1 у повному обсязі розрахувався з відповідачем-2 за виконані за договором № 18.20 роботи, що підтверджується розрахунковим документом від 17.12.2020 № 127 на суму 1 983 670,20 грн, розрахунковим документом від 23.12.2020 № 140 на суму 2 179 702,48 грн та розрахунковим документом від 29.09.2020 № 106 на суму 1 784 302,59 грн.

Станом на дату закінчення строку виконання договору № 18.20 Товариство виготовило проектно-кошторисну документацію стадії техніко-економічного обґрунтування.

12. 07.04.2021 на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" опубліковано оголошення про проведення ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ" процедури закупівлі робіт з розробки проектно-кошторисної документації на об`єкт "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська". І черга. "Інженерна підготовка території магістральні зовнішні інженерні мережі та споруди, транспортні шляхи".

13. 18.04.2021 на сайті "Prozorro" опубліковано повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) з відповідачем-2.

У повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) визначено, що умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі": необхідність захисту прав інтелектуальної власності.

14. 05.05.2021 за результатами проведення переговорної процедури закупівлі за № UA-2021-04-07-004734-b між ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ НКСІУ" (замовник) і ТОВ НВП "ХЕЛГ" (виконавець) укладено договір № 05-05-21-01, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.8 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації на об`єкт "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська". І черга. "Інженерна підготовка території, магістральні зовнішні інженерні мережі та споруди, транспортні шляхи", за предметом закупівлі "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська. І черга. Інженерна підготовка території, магістральні зовнішні інженерні мережі та споруди, транспортні шляхи", що здійснюється за кодом ДК 021:2015: 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги. Роботи виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Результатом робіт, визначених в пункті 1.1 договору, є проектно-кошторисна документація в чотирьох примірниках.

Пунктом 2.1 договору № 05-05-21-01 в редакції додаткової угоди № 1 від 22.12.2021 вартість робіт за цим договором є динамічною та визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 і згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 2 до цього договору) та Кошторисом (додаток № 4 до цього договору) становить 14 720 606,4 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 2 453 434,40 грн. Дана вартість складається з: 14 351 358 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 2 391 893 грн - вартість розробки проектно-кошторисної документації І черги; 369 248,40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 61 541,40 грн - вартість експертизи проекту І черги. Вартість робіт у 2021 році становить 11 849 726,15 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 974 954,36 грн. Вартість робіт у 2022 році становить 2 870 880,25 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 478 480,04 грн.

Згідно з пунктами 3.1, 8.1, 9.1 договору № 05-05-21-01 термін виконання робіт 31.12.2022. Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на розроблену проектно-кошторисну документацію, створену за дорученням замовника, належать виконавцю. Замовнику належать усі майнові права інтелектуальної власності на розроблену документацію на зазначеній земельній ділянці України.

15. Відповідач-1 оплатив відповідачу-2 вартість виконаних за договором № 05-05-21-01 робіт на загальну суму 11 849 726,15 грн, що підтверджується розрахунковими документами від 23.12.2021 № 204 на суму 3 922 226,15 грн, від 21.12.2021 № 200 на суму 1 817 708,40 грн, від 21.12.2021 № 199 на суму 1 435 135,80 грн, від 03.11.2021 № 150 на суму 1 435 135,80 грн, від 21.12.2021 № 198 на суму 369 248,40 грн, від 07.07.2021 № 85 на суму 2 870 271,60 грн.

16. Товариство в межах договору № 18.20 виконало проектно-кошторисну документацію стадії техніко-економічного обґрунтування, яка є початковою стадією проекту, а інші стадії проектування (стадія П (проект) та стадія Р (робоча документація)) є продовженням одного проекту і становлять невід`ємну частину початкової стадії.

Згідно з виконаним техніко-економічним обґрунтуванням в межах договору № 18.20 передбачено, що проектна документація стадії "Проект" або "Робочий проект" буде розроблятися окремо.

Замовник у 2021 році здійснив закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадії П (проект) та стадії Р (робоча документація) для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" шляхом виняткового застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на те, що спірна закупівля пов`язана із захистом прав інтелектуальної власності.

Саме Підприємству належать майнові права на проектно-кошторисну документацію стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" і саме відповідач-1 має виключне право на їх використання.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, об`єднана палата вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

19. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про необґрунтованість позовних вимог, що зумовлено, по-перше, обранням прокурором такого неналежного способу захисту прав та інтересів держави, як визнання недійсним нікчемного правочину, а по-друге, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на користь позивача (Міністерства) при застосуванні запропонованої прокурором процесуальної конструкції, коли грошові кошти стягуються з відповідача-2 на користь відповідача-1, є помилковим, оскільки не відповідає положенням ГПК України (схожий висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, фактично дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсним договору № 05-05-21-01, оскільки перед цим суд встановив, що оспорюваний договір укладено на підставі переговорної процедури закупівлі, застосованої Підприємством неправомірно, в зв`язку з непідтвердженням виняткової умови для її застосування, визначеної абзацом 5 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме існування необхідності захисту прав інтелектуальної власності, що, в свою чергу, зумовлено належністю замовнику (відповідачу-1) майнових прав на проектно-кошторисну документацію стадії техніко-економічного обґрунтування для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" згідно з пунктом 9.1 договору № 05-05-21-01, як наслідок, замовник уклав оспорюваний договір із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а подальша відмова в позові в цій частині мотивована виключно кваліфікацією оспорюваного правочину як нікчемного.

Суди попередніх інстанцій також виходили з того, що, заявивши позовну вимогу про стягнення коштів з Товариства на користь Підприємства, прокурор фактично просить застосувати односторонню реституцію, що не передбачено законодавством України та не є ефективним способом захисту прав держави, а двостороння реституція в спірних правовідносинах за умов виконання відповідачами оспорюваного договору може призвести до погіршення становища Спортивного центру, в якого можуть виникнути додаткові витрати в частині необхідності компенсації ТОВ НВП "ХЕЛГ" вартості виконаної роботи за цим договором, що не відповідає інтересам держави.

20. Об`єднана палата погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог та водночас не вирішує питання про відступлення від висновку щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та статей 13, 40, 43 Закону України "Про публічні закупівлі" в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 (між тими самими сторонами), з огляду на викладені нижче мотиви.

21. Причиною виникнення спору в цій справі стало питання неналежного витрачання коштів державного бюджету, головним розпорядником яких є Міністерство, внаслідок того, що у одержувача бюджетних коштів (Спортивний центр) були відсутні законні підстави для проведення закупівлі робіт у переговорній процедурі на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

22. В позовній заяві прокурор зазначає, що оскільки джерелом фінансування проектно-вишукувальних робіт для будівництва об`єктів Спортивного центру є саме бюджетні кошти, головним розпорядником яких є Міністерство, останнє є заінтересованою особою щодо законного та раціонального витрачання цих коштів. Крім того, відповідно до положень Бюджетного кодексу України, Положення про Мінмолодьспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220, Міністерство наділене повноваженнями щодо здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів, а отже, є уповноваженим державою органом здійснювати функції захисту інтересів держави в спірних правовідносинах.

23. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

24. При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (аналогічний висновок викладено в постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункт 10.13), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.12)).

25. Відмовляючи в стягненні з Товариства (відповідач-2) на користь Підприємства (відповідач-1) 11 849 726,15 грн, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Прокурор фактично просить застосувати такий спосіб захисту прав держави як одностороння реституція, що не передбачено нормами законодавства України, тоді як стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошових коштів, є помилковим, оскільки не відповідає положенням ГПК України в частині особи, яка має право вимоги позивача до особи, яка є боржником.

26. Об`єднана палата погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в тій частині, що застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину на користь позивача (Міністерства) при застосуванні запропонованої Прокурором процесуальної конструкції, коли грошові кошти стягуються з відповідача-2 на користь відповідача-1, є помилковим, оскільки не відповідає положенням ГПК України, позаяк для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатися (стягуватися) саме на користь держави.

27. Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

28. Дійсно, двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

29. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову.

30. Однак, згідно з частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

31. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

32. В пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, на яку обґрунтовано послалися суди в оскаржуваних судових рішеннях, сформульовано такий висновок щодо застосування статті 21 ГПК України (в редакції, чинній до 14.12.2017), яка за змістом є подібною до норми статті 45 чинного ГПК України:

"За змістом наведеної норми сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача".

33. В постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладено висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

34. Проте подання Прокурором в інтересах держави в особі Мінмолодьспорту України позову про стягнення з ТОВ "ХЕЛГ" (відповідача-2) на користь Спортивного центру (відповідача-1) спірної суми коштів, отриманих за договором № 05-05-21-01, не призведе до відновлення інтересів держави в особі Міністерства, оскільки ці кошти мали би повертатися Спортивному центру як суб`єкту господарювання, а не в доход держави. Тобто, заявляючи вимоги про визнання недійсним договору № 05-05-21-01 та застосування наслідків недійсності такого правочину в зв`язку з безпідставним застосуванням переговорної процедури, Прокурор по суті намагається захистити Підприємство, хоча не має права вимагати стягнення на користь юридичної особи (Підприємства), яка не уособлює державу, за захистом інтересів якої позивач звернувся з цим позовом до суду, та є за обставинами, наведеними Прокурором, організатором переговорної процедури закупівлі.

35. Застосування наслідків недійсності правочину на користь позивача, який не є стороною оспорюваного договору, наразі неможливе при застосуванні процесуальної конструкції, запропонованої Прокурором, оскільки кошти підлягають стягненню з ТОВ "ХЕЛГ" на користь Підприємства як іншої сторони оспорюваного правочину, і, як наслідок, вказана одностороння реституція не відповідає положенням чинного законодавства, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу (Міністерства) як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету.

36. Об`єднана палата наголошує, що навіть у випадку визначення Підприємства позивачем, на користь якого на підставі частини 1 статті 216 ЦК України підлягали би стягненню грошові кошти, отримані Товариством за договором № 05-05-21-01, задоволення такої вимоги не призвело би до ефективного захисту інтересів держави в особі Мінмолодьспорту України, адже неможливо відновити права та інтереси держави в особі відповідного органу, стягуючи при цьому кошти на користь юридичної особи (Спортивного центру), яка є самостійним суб`єктом господарювання, не уособлює державу.

Схожі висновки щодо застосування норм статті 45 ГПК України та частини 1 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах у сфері публічних закупівель викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 (між тими самими сторонами).

37. Об`єднана палата зауважує, що, заявивши позовну вимогу про стягнення спірної суми грошових коштів з Товариства на користь Підприємства, Прокурор фактично звернувся за захистом інтересів не позивача (Міністерства), а відповідача-1, за рахунок якого якраз має задовольнятися позов, як того вимагає частина 4 статті 45 ГПК України.

38. При цьому Прокурором вказану позовну вимогу пред`явлено в інтересах відповідача-1 поза відносинами представництва інтересів держави, тобто всупереч положенням частин 3, 4 статті 53 ГПК України, за змістом яких прокурор у визначених законом випадках має звертатися до суду виключно в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень.

39. Таким чином, наявне фактичне звернення прокурора в інтересах Спортивного центру не відповідає викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 16.08.2022 у cправі № 905/820/21 висновку про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

40. Адже за змістом положень статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи підприємства об`єднань громадян, які не мають статусу суб`єкта владних повноважень.

41. Разом з тим об`єднана палата при вирішенні цього господарського спору враховує викладений в пункті 48 постанови об`єднаної палати від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України:

"Позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача".

42. При цьому об`єднана палата вважає, що наведені вище мотиви відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення спірної суми грошових коштів з Товариства на користь Підприємства пов`язані як з неефективністю обраного позивачем способу захисту своїх прав, так і з допущеним прокурором порушенням норм процесуального права шляхом його звернення за захистом інтересів не позивача (Міністерства), а відповідача-1, за рахунок якого наразі має задовольнятися позов, як того вимагає частина 4 статті 45 ГПК України.

43. Оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)), що в свою чергу виключає як необхідність надання Верховним Судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсним договору № 05-05-21-01 як оспорюваного правочину чи для встановлення його вірогідної нікчемності, надання правової оцінки висновкам судів попередніх інстанцій в частині неможливості застосування односторонньої реституції як такої, що не передбачена нормами законодавства України (схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148), від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (пункт 8.18)).

44. За таких обставин об`єднана палата наразі не вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та статей 13, 40, 43 Закону України "Про публічні закупівлі" в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 (між тими самими сторонами), адже у позові слід відмовити з інших самостійних підстав.

45. У зв`язку з викладеним колегія суддів також відхиляє, як передчасні, зазначені на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, доводи скаржника щодо неврахування судами висновку щодо застосування положень статей 215, 216 ЦК України (в аспекті права заінтересованих осіб з метою захисту своїх порушених прав ініціювати питання про визнання правочину недійсним шляхом приведення сторін правочину у попередній правовий стан), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/9158/16, від 22.06.2021 у справі № 903/621/20, від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 08.09.2022 у справі № 910/16825/20 і в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18.

46. Адже наведене вище свідчить про те, що, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору № 05-05-21-01 виключно з мотивів кваліфікації цього договору як нікчемного правочину, апеляційний суд помилково не врахував обставину обрання прокурором загалом неефективного способу захисту інтересів держави, який не призведе до поновлення її порушених прав, що є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

47. У контексті заявлених прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Підприємства (відповідача-1) колегія суддів звертає також увагу на викладені в пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 висновки про те, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо ж повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати інший ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог (схожий за змістом висновок викладено в пункті 8.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

48. Оскільки, як зазначено вище, повернення спірної суми коштів Підприємству не відновлює права держави в особі Міністерства (позивача), а в межах заявлених позовних вимог не вбачається можливості застосування судом іншого ефективного способу захисту порушених прав держави, то в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з мотивів, наведених у цій постанові.

49. Що стосується підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, то з мотивів, наведених у пунктах 43- 45 цієї постанови, об`єднана палата не бере до уваги доводи скаржника в частині необхідності формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 1 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, позаяк обрання неефективного способу захисту, який не призведе до поновлення порушених прав та інтересів держави, є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, а відтак виключає необхідність формування відповідного правового висновку, який в цьому випадку жодним чином не вплине на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

50. За наведених обставин об`єднана палата наголошує, що чинним законодавством, а саме абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства об`єднання громадян як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб`єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

51. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту, здатним призвести до реального відновлення порушених прав та інтересів держави без додаткового звернення до суду з новим позовом (позовами).

52. Разом з тим об`єднана палата відхиляє доводи скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" в подібних правовідносинах, оскільки відповідний висновок щодо комплексного застосування норм 13, 40, 43 Закону України "Про публічні закупівлі" вже сформовано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справах № 904/193/22 та № 904/180/22 (між тими самими сторонами).

53. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, дійшли в цілому правильного висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку з неефективністю обраного прокурором способу захисту прав та інтересів держави (в контексті задоволення позовної вимоги про стягнення коштів з Товариства (відповідача-2) на користь Підприємства (відповідача-1)), однак з огляду на викладене вище обґрунтування оскаржувані судові акти слід змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а їх резолютивні частини - залишити без змін.

54. З наведених раніше мотивів об`єднана палата частково погоджується з викладеними у відзивах на касаційну скаргу доводами відповідачів (у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 11 849 726,15 грн з відповідача-2 на користь відповідача-1).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

57. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних і правових підстав позову та заперечень на них, об`єднана палата зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Однак, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з інших мотивів.

58. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, об`єднана палата вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення та постанову - змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті (в їх резолютивних частинах) оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

59. З огляду на висновок об`єднаної палати про зміну мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень і залишення без змін резолютивної частини судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/192/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді І. М. Бенедисюк

О. В. Васьковський

Г. О. Вронська

Т. Б. Дроботова

О. Р. Кібенко

Т. М. Малашенкова

В. Г. Пєсков

Л. І. Рогач