Рішення

від 11.04.2024 по справі 140/35488/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/35488/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кубай Логістик» до Волинської митниці про визнання протиправними, скасування рішень про визначення коду товару та про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кубай Логістик» (далі ТзОВ «Кубай Логістик», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0067-2023 від 17.11.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №23UA2051400098162U4. Однак, рішенням Волинської митниці про визначення коду товару від 17.11.2023 №КТ-UA205000-0067-2023 встановлено, що вказаний товар повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД - « 8302300090 та 3926300090». Підставою для прийняття такого рішення були лише посилання на норми чинного законодавства. Жодні проби не відбирались та експертизи митним органом не замовлялись та не проводились. Позивач вказує, що декларантом до декларації було надано весь перелік необхідних для митного оформлення документів. Крім того, позивачем зв`язку із складністю класифікації товару та у зв`язку із винесення митним органом оскаржуваного рішення про визначення коду товару було замовлено висновок судового експерта №9/23 від 24.11.2023. Даним висновком встановлено, що характеристики автомобільних аксесуарів у склад яких входить: накладки, бризговики, молдінги, рейлінги, багажники на дах, пороги, спойлети тощо (повний перелік таблиця 1), що постачається ТзОВ «Кубай Логістик» у рамках контракту від 15.04.2023 №19/23 та інвойсу №SB23197 від 11.07.2023 та пред`явлені до митного оформлення за митною декларацією 23.10.2023 №23UA205140088390U2, відповідають характеристикам товарної позиції: 8708 частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Вищезазначене випливає з того, що у поясненнях вказаних автомобільних аксесуарів до товарних позиції 8708 описано достатньо точно та повно ніж у інших товарних позиціях, таких як наприклад 3926 інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914 та 8302 арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; вішалки для шляп, гачки для шляп, кронштейни та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; автоматичні пристрої з недорогоцінних металів для закривання дверей (доводчики), оскільки, автомобільні аксесуари не є кріпильними виробами та фурнітурою, і не класифікується дорогоцінний чи не дорогоцінний метал.

Крім того, вказали, що з метою митного оформлення товару (плитка керамічна глазурована чи не глазурована) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №23UA2051400098162U4, в якій загальна митна вартість товару визначена за основним методом. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. При цьому з повідомлення митного органу не зрозумілі причини для витребування усіх підряд документів, перелік яких зазначений в статті 53 МК України, без обґрунтування, які складові митної вартості потрібно підтвердити та в чому полягають сумніви митного органу.

Вважає, що рішення прийняте всупереч положенням статей 54, 55, 64 МК України, без дотримання умов, передбачених частинами другою, третьою статті 53 Кодексу. Вказує на те, що у рішенні відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

З наведених підстав позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. Зазначає про безпідставність посилання позивача на висновок експерта №9/23 від 24.11.2023, який було складено щодо товару згідно МД №23UA2051400098162U4, оскільки наведений висновок суперечить та не узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Постанові Пленуму «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» від 13.03.2017 №2 та вказує на перевищення судовим експертом наданих йому повноважень в частині встановлення кодів УКТЕЗД.

Вказує, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Львівською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларації від 10.11.2023 №UА205140/2023/94932, де вартість подібного товару становить 7,50 дол. США за кг.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11.03.2023 між ТзОВ «Кубай Логістик» (покупець) та компанією CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY CO., LTD (продавець) укладено контракт №19/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, погоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах, згідно правил Інкотермс 2020. У випадку, якщо в проформах-інвойсах не погоджені умови поставки, товар може поставлятися на умовах DAP, FOB, EXW чи DAT згідно правил Інкотермс 2020. Ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і навантаження товару на транспортний засіб (якщо товар поставляється на умовах EXW правил Інкотермс 2020). Оплата товару по даному контракту здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе: після сплату і передоплату.

На виконання умов контракту від 11.03.2023 №19/23 компанією CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY CO., LTD складено рахунок-фактуру №SB23197 від 11.07.2023 на товар: бокові пороги, кількість 221 набір, ціна за одиницю 70 дол.США, загальна сума 15 470,00 дол. США; рейлінги, кількість 30 наборів, ціна за одиницю 20,00 дол.США, загальна сума 600,00 дол. США; бампер в зборі, кількість 21 набір, ціна за одиницю 69 дол. США, загальна сума 1 449,00 дол. США; спойлер бампера, кількість 174 штуки, ціна за одиницю 20 дол.США, загальна сума 3 480,00 дол. США. Разом 20 999,00 дол. США.

22.11.2023 з метою митного оформлення товару декларантом в інтересах ТзОВ «Кубай Логістик» подано МД №23UA2051400098162U4, згідно якої:

- Товар №1 «Товар 1. «Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби дляавтотранспортних засобів: рейлінги на дах авто 2014 Prado лівий+правий (комплект) = 20 шт., накладки на бокові пороги Land Cruiser, Lexus лівий +правий (комплект) = 20 шт., накладки на бокові пороги Land Cruiser лівий +правий (комплект) = 20 шт., рейлінги на дах авто Land Cruiser лівий +правий (комплект) = 10 шт., накладки на бокові пороги BMW X5 E70 (комплект) = 10 шт., накладки на бокові пороги BMW X6 E71 (комплект) = 5 шт., накладки на бокові пороги BMW X6 F16 (комплект) = 5 шт., накладки на бокові пороги BMW X5 2014 (комплект) = 5 шт.,Накладки на бокові пороги benz gl450 x164 (комплект) = 10 шт., накладки на бокові пороги Benz GLE COUPLE (комплект) = 2 шт., накладки на бокові пороги Benz GLE (комплект) = 20 шт.,Накладки на бокові пороги Benz GLE (комплект) = 10 шт., накладки на бокові пороги GLC X253 (комплект) = 5 шт., накладки на бокові пороги gl350,GL450,GL550 2013 X166 (комплект) = 5 шт., накладки на бокові пороги benz ML350 W164 (комплект) = 20 шт., накладки на бокові пороги benz ML350 2012 W166 (комплект) = 10 шт., накладки на бокові пороги range rover VOG (комплект) = 30 шт., накладки на бокові пороги range rover sport (комплект) = 10 шт., накладки на бокові пороги land rover range rover VOG (комплект) = 20 шт., Накладки на бокові пороги land rover discovery 3/4 (комплект) = 5 шт., накладки на бокові пороги land rover discovery sport (комплект) = 6 шт., накладки на бокові пороги land rover discovery 5 (комплект) = 3 шт., торговельна марка CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES; виробник CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES CO., LTD; країна виробництва CN» заявлено до митного оформлення за кодом 8708299000 згідно з УКТ ЗЕД;.

- Товар 2. «Кріпильні вироби, фурнітура або аналогічні вироби для меблів, кузовів, транспортних засобів: спойлер переднього бампера 2014 LAND CRUISER = 20 шт., спойлер заднього бампера 2014 LAND CRUISER = 20 шт., спойлер переднього бампера 2016 LAND CRUISER = 10 шт., спойлер заднього бампера 2016 LAND CRUISER = 20 шт., спойлер переднього бампера = 20 шт., спойлер заднього бампера = 20 шт., спойлер переднього бампера + спойлер заднього бампера BMW X5 (комплект) = 44 шт., спойлер переднього бампера+спойлер заднього бампера (комплект) = 20 шт.,торговельна марка CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES; виробник CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES CO., ГТО; країна виробництва CN», заявлено до митного оформлення за кодом 8708299000 згідно з УКТ ЗЕД;

- Товар 3. «Бампери та їх частини: передній бампер в сборі BMW X5 G05: передній бампер - 1шт. розширювачі арок - 2шт. (комплект) = 5 шт., задній бампер в сборі BMW X5 G05: Задній бампер - 1шт., розширювачі арок - 2шт. (комплект) = 5 шт., передній бампер в сборі: бампер, решітка радіатора, бокові решітки ліва+права, захист переднього бампера, дифузор переднього бампера (комплект) = 2 шт., передній бампер в сборі Audi A5: передній бампер, решітка радіатора, бокові решітки ліва+права, захист переднього бампера, дифузор переднього бампера (комплект) = 3 шт., передній бампер в сборі Audi A5: передній бампер, решітка радіатора, бокові решітки ліва +права, захист переднього бампера, дифузор переднього бампера решітки протитуманних фар ліва+права (комплект) = 3 шт., передній бампер в сборі Audi A4: передній бампер, решітка радіатора, бокові решітки ліва+права, захист переднього бампера, дифузор переднього бампера (комплект) = 3 шт., торговельна марка CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES; виробник CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES CO., ГТО; країна виробництва CN».

Фактурна вартість товару становить 20 999,00 дол. США (еквівалентно 756 719,96 грн), митну вартість визначено за основним методом з урахуванням транспортних витрат, які включені в ціну товару за контрактом.

До вказаної МД були додані наступні документи: контракт від 11.03.2023 №19/23; рахунок-фактуру № SB23197 від 11.07.2023; специфікацію № SB2319 від 11.07.2023; пакувальний лист SB23197 від 11.07.2023; автотранспортну накладну від 03.11.2023 №3231, декларацію про походження товару №SB23197 від 11.07.2023, пакувальний лист-специфікацію від 11.07.2023, договір про надання послуг митного брокера 30/10/20 від 30.10.2020, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 7.3-28-05-36/9115 від 13.11.2023.

Митним органом проведено огляд товару, що підтверджується актом про проведення (переогляду) огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №23UA205140094929U3 від 13.11.2023.

17.11.2023 Волинською митницею прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0067-2023, яким Товар №1 класифіковано наступним чином:

- арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів (рейлінги на дах авто, накладки на бокові пороги) за кодом 8302 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД;

- фурнітура для кузовів транспортних засобів пластмасова (спойлер переднього бампера, спойлер заднього бампера) за кодом 3926 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

24.11.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000692/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033436.

У графі 33 оскаржуваного рішення від №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: згідно автотранспортної накладної №3231 від 03.11.2023 місце завантаження товару GDANSK POLAND, тоді як торгова країна і країна відправлення Китай; відповідно до інвойсу № SB23197 від 11.07.2023 доставка товару з Changhai, China, однак коносамент не надано та згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати, на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари, тому перевірити чи включені до митної вартості витрати пов`язані з транспортуванням товару від порту до митного кордону України, його розвантаження та в порту, а також портові збори, не має можливості; відповідно до п.1 контракту № 19/23 від 11.03.2023 - продавець володіє і використовує холодильну камеру (склад) або його частину на законних підставах і такий пункт ставить під питання чи укладений контракт з виробником товару чи з посередником; згідно п.5 та п.6 контракту - вид оплати обумовлюється в проформі-інвойс, яка не подана до митного оформлення.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; коносамент; проформа-інвойс; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларантом було надано: лист №2718191 від 23.11.2023; проформа-інвойс №SB23197 від 07.10.2023; лист-пояснення експортера від 23.11.2023; висновок експерта №9/2023 від 24.11.2023.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби (МД № UА205140/2023/94932 від 10.11.2023) на рівні 7,50 доларів США/кг.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140099174U0 від 27.11.2023.

Позивач не погоджується з правомірністю прийнятих відповідачем рішень, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до статті 8 МК України митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи; законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Згідно з статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з частиною сьомою статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (частина восьма статті 69 МК України).

Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397 (далі - Порядок №650, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу 1 Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Пунктом 2 розділу II цього Порядку передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;

відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації (пункти 3, 4 розділу ІІ Порядку №650).

Пунктами 5, 6 розділу ІІ Порядку №650 визначено, що у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов`язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

Крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

Передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі - Запит) (пункт 7 розділу ІІ Порядку).

Посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення (пункт 9 розділу ІІ Порядку №650).

Крім того, пунктом 10 розділу ІІ Порядку №650 передбачено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:

необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.

У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №814/1256/17 та від 20.06.2019 №826/7208/16.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Порядок №428).

Відповідно до пункту 3 Порядку №428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Згідно з пунктом 6 Порядку №428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв`язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономіки з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

01.01.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2022 №2697-IX «Про Митний тариф України» (далі Закон №2697-IX).

Як уже зазначалося, імпортований позивачем Товар 1 було задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 87082990.

Відповідно до Додатку Закону №2697-IX (Групи 50-97)» та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 (далі - Пояснення до УКТЗЕД) Група 87 має назву «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання».

Відповідно до примітки, ця група не включає залізничний або трамвайний рухомий склад, призначений для переміщення тільки колією.

У цій групі термін «трактори» означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того, мають вони чи ні допоміжні пристосування, у поєднанні з основним застосуванням трактора, для перевезення інструментів, насіння, добрив тощо.

Машини та робочі інструменти, які сконструйовані для установлення на тракторах товарної позиції 8701 і розглядаються як взаємозамінне устаткування, включаються до відповідних товарних позицій навіть у разі, якщо вони постачаються разом з трактором незалежно від того, встановлені вони на ньому чи ні.

Шасі автомобільні з кабіною включаються до товарних позицій 87028704, а не до товарної позиції 8706.

До товарної позиції 8712 включаються всі двоколісні велосипеди для дітей. Інші дитячі велосипеди включаються до товарної позиції 9503.

Примітка до товарної підпозиції:

1. До товарної підпозиції 8708 22 включаються:

(a) передні вітрові стекла (лобові стекла), задні вікна та інші вікна, обрамлені, та;

(b) передні вітрові стекла (лобові стекла), задні вікна та інші вікна, обрамлені або ні, що включають нагрівальні пристрої або інше електричне чи електронне обладнання, коли вони придатні для використання виключно або головним чином з моторними транспортними засобами товарних позицій 87018705.

Додаткові примітки України:

1. Моторними транспортними засобами, що використовувалися, вважаються такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби.

2. Кузовами для моторних транспортних засобів, що використовувалися, вважаються такі, які вже були встановлені на транспортному засобі або з моменту виготовлення яких минуло більше одного року.

3. У цій групі термін «укомплектовані» застосовується до кузовів для промислового складання моторних транспортних засобів товарної позиції 8703, пофарбованих, повністю або не повністю укомплектованих елементами та приладами внутрішнього і зовнішнього обладнання.

4. Термін «не укомплектовані» застосовується до кузовів для промислового складання моторних транспортних засобів товарної позиції 8703, пофарбованих або нефарбованих, із встановленими на них дверима і капотами або без них, без елементів та приладів внутрішнього та зовнішнього обладнання.

До цієї групи включаються такі транспортні засоби, крім деяких рухомих машин Розділу XVІ (див. Пояснення до товарних позицій 8701, 8705 і 8716):

1. Трактори (товарна позиція 8701).

2. Моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей (товарна позиція 8702 або 8703) або вантажів (товарна позиція 8704), або спеціального призначення (товарна позиція 8705).

3. Транспортні засоби вантажні, самохідні, не обладнані підіймачами або навантажувальними пристроями, які використовуються на заводах, складах, у портах чи аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, а також тягачі, використовувані на залізничних платформах (товарна позиція 8709).

4. Бойові самохідні бронемашини з моторним приводом (товарна позиція 8710).

5. Мотоцикли та коляски до них; велосипеди та інвалідні коляски, з двигуном або без двигуна (товарні позиції 8711 8713).

6. Дитячі коляски (товарна позиція 8715).

7. Причепи і напівпричепи та інші несамохідні транспортні засоби, тобто транспортні засоби, які буксируються іншим транспортним засобом, штовхаються або ведуться вручну чи гужовою тягою (товарна позиція 8716).

До цієї групи також включаються транспортні засоби на повітряній подушці, призначені для пересування по суші або по суші і по воді і по певних водних поверхнях (болота і т.п.) (див. Примітку 5 до Розділу XVІІ).

Класифікація транспортного засобу не залежить від операцій, які здійснюються після збірки всіх деталей у скомплектований транспортний засіб, таких як: фіксація ідентифікаційного номеру транспортного засобу, зарядка гальмівної системи і видалення повітря з гальм, зарядка системи рульового підсилювача (гідропідсилювач рульового управління) і системи охолодження та кондиціонування, регулювання фар, регулювання розвалу-сходження і регулювання гальм. Класифікація здійснюється відповідно до Правила 2а Основних правил інтерпретації класифікації товарів

До цієї групи також відносяться частини та пристрої, які ідентифікуються як частини, придатні для використання винятково або переважно з транспортними засобами, включеними до неї за умови додержання положень Приміток до Розділу XVІІ (див. Загальні положення до цього розділу).

Слід зазначити, що автомобілі-амфібії класифікуються як автомобілі цієї групи. Проте літальні апарати, спеціально сконструйовані для можливості застосування їх також як дорожні транспортні засоби, класифікуються як літальні апарати (товарна позиція 8802).

До цієї групи також не включаються:

(а) транспортні засоби та їх частини, виконані в розрізі і призначені для демонстраційних цілей та непридатні для інших цілей (товарна позиція 9023);

(b) колісні іграшки для катання дітей, а також дитячі велосипеди (крім дитячих двоколісних велосипедів) (товарна позиція 9503);

(c) зимовий спортивний інвентар, такий як сани бобслей, тобогани та аналогічний інвентар (товарна позиція 9506);

(d) транспортні засоби, які спеціально розроблені для використаня у парках розваг (парках атракціонів, тематичних парках), аквапарках та на ярмаркових розвагах (товарна позиція 9508).

У групі 87 транспортні засоби, на які видані тимчасові реєстраційні документи уповноваженими державними органами влади, в тому числі іноземними, на термін, необхідний для здійснення транспортування нового транспортного засобу самоходом від країни-виробника до місця призначення в Україні, фізичними або юридичними особами, не вважаються такими, що були у використанні.

Що стосується пояснення до товарної позиції 8708: «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705», то до цієї товарної позиції включаються частини і пристрої до моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 8705 за умови, що такі частини і пристрої відповідають двом таким вимогам: і) вони повинні бути ідентифіковані як придатні для використання винятково чи переважно з вищезгаданими транспортними засобами; ї) вони не повинні виключатися положеннями Приміток до Розділу XVІІ (див. Загальні положення).

Частини та пристрої цієї товарної позиції містять:

(А) Шасі-рами моторних транспортних засобів складені (незалежно від того, укомплектовані вони колесами чи ні, але без двигунів) та їхні частини (лонжерони, розтяжки, поперечки; елементи кріплення підвісок; опорні елементи і кронштейни до кузовних деталей, двигуна, підніжок, акумуляторів або паливних баків і т.п.).

(B) Частини кузовів і відповідні приладдя, наприклад, планки настилу підлоги, боковини, передні чи задні панелі, багажні відділення і т.п.; двері та їх частини; капоти; обрамлені вікна, вікна; вікна, укомплектовані обігрівальними електроспіралями та електричними роз`ємами, віконні рами; підніжки; крила, бризковики; приладові щитки; облицювання радіаторів; кронштейни для кріплення номерних знаків; бампери та ікла бамперів; кронштейни рульової колонки; зовнішні багажники; козирки; неелектричні обігрівачі та розморожувальне обладнання, які працюють від теплової енергії, виробленої двигуном автомобіля; ремені безпеки, призначені для постійного кріплення в автомобілі для забезпечення безпеки людей; підлогові килимки (крім килимків з текстильних матеріалів або з незатверділої вулканізованої гуми) і т.п. Вузли складені (включаючи шасі-кузова несівної конструкції), які ще не мають властивостей не повністю укомплектованих кузовів, наприклад, ще не укомплектовані дверима, крилами, капотами і кришками задніх відділень і т.п., включаються до цієї товарної позиції, а не до товарної позиції 8707.

Додаткові пояснення до товарних категорій: пояснення до товарної категорії 8707 10 10, з внесенням відповідних змін (mutatіs mutandіs), застосовуються до частин пристроїв, призначених для промислового складання.

8708 70 91 - частини коліс цієї товарної категорії, зазвичай використовуються в автобусах або у вантажних автомобілях. Вони, як правило, мають зіркоподібну форму з п`ятьма або шістьма променями і призначені для використання зі знімними ободами.

8708 70 99 - поряд із частинами та пристроями, згадуваними в Поясненнях до товарної позиції 8708, другий абзац (K), ця товарна категорія включає противаги для балансування коліс.

8708 80 55 - стабілізатори поперечної стійкості являють собою пружини для транспортних засобів, призначені для передавання сил, що діють на підвіску, від одного боку транспортного засобу до іншого.

У більшості випадків вони складаються зі сталевих стрижнів круглого поперечного перерізу, зазвичай зігнутих на майже U-подібну форму.

Торсіони - це сталеві стрижні, які зазвичай круглі, але можуть бути іноді квадратними або у вигляді зв`язок декількох прямокутних стрижнів.

Торсіони мають лінійну характеристику, тобто крутний момент, прикладений до одного кінця стрижня, є пропорційним куту утворюваного ним закручування.

8708 99 10 8708 99 97 ці товарні категорії не включають:

a) шасі для автомобілів товарних позицій 8702 8704, на які не встановлено двигун, але встановлена кабіна (товарна позиція 8702 , 8703 або 8704);

b) підголівники для автомобільних сидінь (товарна позиція 9401 або 9404).

Спірним рішенням про визначення коду товару від №КТ-UA205000-0067-2023 від 17.11.2023 відповідач класифікував частину імпортованого позивачем товару 1 як арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів (рейлінги на дах авто, накладки на бокові пороги) за кодом 8302 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД; як фурнітура для кузовів транспортних засобів пластмасова (спойлер переднього бампера, спойлер заднього бампера) за кодом 3926 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Суд не погоджується із такою класифікацією митницею частини спірного Товару №1 з наступних підстав.

Так, відповідно до Пояснень до товарної позиції 3926 «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914» до цієї товарної позиції включаються вироби, в іншому місці не зазначені, із пластмас (як визначено в Примітці 1 до цієї групи) чи з інших матеріалів товарних позицій 3901 3914.

До них відносяться:

(1) Одяг та додаткові речі (крім іграшок), виконані зшиванням чи склеюванням листів пластмаси, наприклад, фартухи, ремені, дитячі нагрудники, плащі, підпахівники і т. д. Знімні пластмасові каптури включаються до цієї товарної позиції, якщо вони подані разом з пластмасовими плащами, до яких вони належать.

(2) Пристосування (кріпильні вироби та фурнітура) до меблів, транспортних засобів або аналогічні вироби.

(3) Статуетки та інші декоративні вироби .

(4) Пилозахисні покриття, захисні мішки, навіси, швидкозшивачі, папки для документів і книжок, обкладинки книжок і т.п. захисні вироби, виготовлені шляхом зшивання або склеювання листів з полімерних матеріалів.

(5) Прес-пап`є, ножі для різання паперу, блокноти з промокальним папером, футляри для ручок, закладки для книг і т. д.

(6) Гвинти, болти, шайби та аналогічні вироби загального користування.

(7) Транспортерні стрічки, привідні паси чи елеваторні паси, нескінченні чи розрізані уздовж та з`єднані кінцями або оснащені кріпленнями.

Транспортерні стрічки, привідні паси чи елеваторні паси, або іншого типу, подані з машинами чи апаратурою, для якої вони призначені, змонтовані чи незмонтовані, класифікуються разом з цією машиною або пристроєм (наприклад, у розділі XVІ). Крім того, до цієї товарної позиції не включаються транспортерні стрічки або привідні паси з текстильного матеріалу, просоченого, з покриттям чи дубльованого (прошарованого) полімерним матеріалом (розділ XІ, наприклад, товарна позиція 5910).

(8) Іонообмінні колонки, заповнені полімерами товарної позиції 3914.

(9) Пластмасові контейнери, проміжок між стінками яких заповнено карбоксиметилцелюлозою (використовувані як ємності для льоду).

(10) Коробки чи ящики для інструментів, що не мають спеціальної форми чи спеціальних пристосувань усередині для розміщення конкретних інструментів, разом з їх приладдям або без них (дивись пояснення до товарної позиції 4202).

(11) Соски-пустушки; пузирі для льоду; спринцівки; клізми та пристрої для них; подушки для інвалідів та аналогічні подушки для догляду за хворими; пессарії; презервативи (профілактичні засоби); балони для шприців.

(12) Різні інші вироби, такі як застібки для сумок, куточки для валіз, підвісні гачки, захисні ковпачки і прокладки, установлювані під меблями, ручки (на робочих інструментах, ножах, вилках і т. п.), намистини, стекла годинників, цифри та літери, ярлики для багажу.

(13) штучні нігті.

Що стосується товарної позиції 8302 «Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; вішалки для шляп, гачки для шляп, кронштейни та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; автоматичні пристрої з недорогоцінних металів для закривання дверей (доводчики)», то до цієї товарної позиції включаються допоміжна арматура та кріплення загального призначення з недорогоцінних металів, які широко використовуються в меблях, дверях, вікнах, кузовах і т.п. Товари в рамках таких загальних класів залишаються в цій товарній позиції, навіть якщо вони призначені для особливого використання (наприклад, дверні ручки чи петлі для автомобілів). Проте ця товарна позиція не охоплює товари, що утворять суттєву частину структури виробу, такі як віконні рами або обертальні пристрої обертових крісел.

До цієї товарної позиції включаються:

(А) Петлі всіх типів (наприклад, шарнірні петлі, підвісні петлі, кутові петлі, ремінні петлі і талі).

(B) Ролики, відповідно до визначення в Примітці 2 до цієї групи.

Для включення до цієї товарної позиції ролики повинні мати арматуру з недорогоцінного металу, проте коліщата можуть складатися з будь-якого матеріалу (крім дорогоцінного металу).

У разі, якщо ролики оснащені пневматичними шинами, діаметр ролика повинен вимірюватися разом із шиною, надутою до нормального тиску.

Класифікація роликів у цій товарній позиції не залежить від наявності на них спиць.

Ролики, що не відповідають даним у тексті товарної позиції визначенням або Примітці 2 до цієї групи, сюди не включаються (наприклад, група 87).

(C) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для транспортних засобів (наприклад, для автомобілів, вантажівок чи автобусів), що не є частинами або приладдям Розділу XVІІ. Наприклад: готові декоративні смужки і накладки (молдинги); підставки для ніг; поручні, поруччя та ручки; фурнітура для штор (жалюзі) (штоки, кронштейни, фурнітура, пружинні механізми і т.п.); внутрішні полки для багажу; механізми для відкривання вікон; спеціальні попільниці; задньобортові кріплення.

(D) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для будівель.

У цю групу товарів входять:

(1) Дверні запобіжні пристрої з ланцюжком, засувом і т.п.; шпінгалети або болти для віконних рам і кріплення до них; віконні засувки та опори (підтримки); ключі для фрамуг чи світлових люків, стійки і фурнітура; каютні гачки та вічка; гачки і кріплення для подвійних віконних рам; гачки, засувки, фіксатори, кронштейни і кінцеві ролики для жалюзі чи штор; пластини для поштових скриньок; дверні сигнальні молотки, вічка для спостереження і т.п. (крім оснащених оптичними елементами).

(2) Заскочки (включаючи кульові пружинні заскочки), засуви, засувки, клямки і т.п. (крім засувів, що відкриваються ключем, які входять до товарної позиції 8301) для дверей.

(3) Фурнітура для ковзних дверей чи вікон магазинів, гаражів, сараїв, ангарів і т.п. (наприклад, пази і напрямники, бігунки і ролики).

(4) Пластини замкових шпар і наличники замків для дверей у будівлях.

(5) Фурнітура для фіранок, штор або портьєр (наприклад, штоки, трубки, з`єднувальні муфти, кронштейни, зв`язування, гачки з мотузками, затискачі, пересувні (ковзні) чи бігункові кільця, фіксатори); затискні гачки, що направляють пристрої і тримачі вузлів для шторних мотузок і т.п.; сходова фурнітура, така як захисні пристрої для сходинок; затискачі для сходових килимів, сходові прути, набалдашники сходового поруччя.

Штоки, трубки і прути, придатні для використання як штоки для фіранок або сходових прутів і т.п., лише розрізані за довжиною і просвердлені, класифікуються залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені.

(6) Кутові кріплення, закріпні пластини, куточки і т.п. для дверей, вікон чи жалюзі.

(7) Засуви і скоби для дверей; ручки і набалдашники для дверей, включаючи ручки для замків чи клямок.

(8) Дверні фіксатори і закриваючі пристрої для дверей (крім тих, що відносяться до пункту (H) нижче).

(E) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для меблів.

У цю групу входять:

(1) Захисні обв`язки (з одним відгалуженням або більше) для ніжок меблів і т.п.; металева декоративна фурнітура; регулювальні пристрої для полиць книжкових шаф і т.п.; фурнітура для буфетів, кістяків ліжок і т.п.; пластини замкових шпар.

(2) Кутові зв`язування, зміцнювальні пластини, куточки і т.п.

(3) Заскочки (включаючи кулькові пружинні заскочки), засуви, засувки, клямки і т.п. (крім засувів, що відкриваються ключем, які входять до товарної позиції 8301).

(4) Засуви і скоби для шухляд (скринь) і т.п.

(5) Ручки і кулясті ручки, включаючи ручки для замків чи клямок.

(F) (1) Фурнітура та аналогічні вироби для саквояжів, скринь, валіз або аналогічних дорожніх товарів, наприклад, напрямні пристрої для кришок (крім засувок); ручки; захисні куточки; стійки і бігунки для кришок; лозини для закривання плетених саквояжів; фурнітура для складаних скринь; проте прикраси для жіночих сумок відносяться до товарної позиції 7117.

(2) Кутові зв`язування, зміцнювальні пластини, куточки і т.п. для скринь, саквояжів, скриньок, коробок, валіз і т.п.

(3) Фурнітура та аналогічні вироби для шорної справи, такі як вудила, підгубні ремені, сідельні луки, стремена; кільця для посторонок, упряжі та віжки; мідні деталі та інша фурнітура для упряжі.

(4) Кріплення та аналогічні вироби для скриньок або трун.

(5) Арматура та аналогічні вироби для суден (кораблів і човнів).

(G) Вішалки та гачки для капелюхів, консолі (фіксовані, шарнірні чи зубцюваті і т.п.) та аналогічні вироби, такі як вішалки для одягу, рушників, кухонних ганчірок, щіток, ключів.

Вішалки для одягу і т.п., які мають властивості предметів меблів, такі як вішалки для пальто з полицею, розглядаються в групі 94.

(H) Автоматичні пристрої для закривання дверей, пружинного або гідравлічного типу, для дверей, воріт і т.п.

Проаналізувавши характеристики, які наведені в митній декларації, інвойсі щодо товарів, які постачалися ТзОВ «Кубай Логістик» за МД №23UA2051400098162U4 з характеристиками Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності та Поясненнями до них, суд дійшов висновку, що імпортовані позивачем товари за контрактом від 11.03.2023 №19/23 відповідно до інвойсу №SB23197 від 11.07.2023 відповідають характеристикам товарної позиції 8708 «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705».

Більше того, в інвойсі №SB23197 від 11.07.2023, поданому для митного оформлення товару, вказано саме товарну позицію 8708.

Суд зазначає, що декларант в інтересах позивача у митній декларацій від 22.11.2023 №23UA2051400098162U4, зазначаючи у графі 33 код УКТ ЗЕД Товару №1 87082990, керувався товаросупровідними документами наданими компанією-експортером, які підтверджували характеристики товару за заявленим кодом товару.

Крім того, ТзОВ «Кубай Логістик» було подано до Волинської митниці аналогічний товар - частини та пристрої моторних транспортних засобів (решітки радіатора, бокові пороги, накладки на пороги, розширювачі колісних арок), зокрема за митними деклараціями: №22UA205140090562U2 від 15.12.2022, №23UA205140063095U4 від 09.08.2023, за цим же кодом товару і Волинська митниця завершила вказані митні оформлення за 1 методом, підтвердивши обраний декларантом код товару УКТ ЗЕД 87082990 та не приймала жодних рішень про зміну коду товару.

У свою чергу, відповідач у ході розгляду справи не надав доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для визначення спірного товару за кодом 3926300090 та 8302300090, як і не надав належних і достатніх доказів, які б свідчили, що декларантом невірно визначено класифікацію товару. Більше того, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 15 розділу ІІ Порядку №650, та не звернувся до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) з запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що імпортований позивачем Товар №1 відноситься до товарної позиції 8708 «частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705», доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому такий товар відповідає коду УКТ ЗЕД 87082990, що й був визначений декларантом позивача у митній декларації від 22.11.2023 №23UA2051400098162U4.

Таким чином, враховуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Волинська митниця оскаржуваним рішенням про визначення коду товару №КТ-UA205000-0067-2023 від 17.11.2023 безпідставно визначила код УКТ ЗЕД частини Товару 1 як 3926300090 та 8302300090.

Крім того, до матеріалів справи позивачем, на підтвердження правильності визначення коду УКТЗЕД Товару №1 87082990, заявленого у митній декларації від 22.11.2023 №23UA2051400098162U4, додатково долучено висновок судового експерта від №9/23 від 24.11.2023, складений на замовлення позивача, за висновками імпортовані позивачем автомобільні аксесуари у склад яких входить: накладки, бризговики, молдінги, рейлінги, багажники на дах, пороги, спойлети тощо у рамках контракту від 11.03.2023 №19/23 та інвойсу №SB23197 від 11.07.2023, які пред`явлені до митного оформлення за митною декларацією від 22.11.2023 №23UA2051400098162U4 відповідають характеристикам товарної позиції 8708 «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705».

Вищезазначене випливає з того, що у поясненнях вказаних автомобільних аксесуарів до товарних позиції 8708 описано достатньо точно та повно ніж у інших товарних позиціях, таких як наприклад 3926 «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914» та 8302 «Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; вішалки для шлягі, гачки для шляп, кронштейни та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; автоматичні пристрої з недорогоцінних металів для закривання дверей (доводчики)», оскільки, автомобільні аксесуари не є кріпильними виробами та фурнітурою, і не класифікується дорогоцінний чи не дорогоціннний метал.

За викладених обставин, Волинська митниця, як суб`єкт владних повноважень, не довела суду правомірності оскаржуваного рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0067-2023 від 17.11.2023, а тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування цього рішення.

Щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: частини та пристрої моторних транспортних засобів та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, до митної декларації від 22.11.2023 №23UA2051400098162U4, було додано: контракт від 11.03.2023 №19/23; рахунок-фактуру № SB23197 від 11.07.2023; специфікацію № SB2319 від 11.07.2023; пакувальний лист SB23197 від 11.07.2023; автотранспортну накладну від 03.11.2023 №3231, декларацію про походження товару №SB23197 від 11.07.2023, пакувальний лист-специфікацію від 11.07.2023, договір про надання послуг митного брокера 30/10/20 від 30.10.2020, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 7.3-28-05-36/9115 від 13.11.2023.

Водночас, декларант позивача додатково на вимогу митниці надавав лист №2718191 від 23.11.2023; проформу-інвойс №SB23197 від 07.10.2023; лист-пояснення експортера від 23.11.2023; висновок експерта №9/2023 від 24.11.2023.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини 3 та 4 статті 53 та частини 2 статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, 11.03.2023 між ТзОВ «Кубай Логістик» (покупець) та компанією CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY CO., LTD (продавець) укладено контракт №19/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, погоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах, згідно правил Інкотермс 2020. У випадку, якщо в проформах-інвойсах не погоджені умови поставки, товар може поставлятися на умовах DAP, FOB, EXW чи DAT згідно правил Інкотермс 2020 (п. 1 контракту).

Пунктом 2 контракту передбачено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і навантаження товару на транспортний засіб (якщо товар поставляється на умовах EXW правил Інкотермс 2020).

Згідно п. 6 контракту оплата товару по даному контракту здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе: після сплату і передоплату.

На виконання умов контракту від 11.03.2023 №19/23 компанією CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY CO., LTD складено рахунок-фактуру № SB23197 від 11.07.2023 на товар: бокові пороги, кількість 221 набір, ціна за одиницю 70 дол. США, загальна сума 15 470,00 дол. США; рейлінги, кількість 30 наборів, ціна за одиницю 20,00 дол. США, загальна сума 600,00 дол. США; бампер в зборі, кількість 21 набір, ціна за одиницю 69 дол. США, загальна сума 1 449,00 дол. США; спойлер бампера, кількість 174 штуки, ціна за одиницю 20 дол. США, загальна сума 3 480,00 дол. США, на загальну суму 20 999,00 дол. США.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Разом з тим, Згідно п. 6 контракту оплата товару по даному контракту здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе: після сплату і передоплату. Валютою платежу виступає дол. США.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у проформах-інвойсах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД від 22.11.2023 №23UA2051400098162U4, ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № SB23197 від 11.07.2023, наданому позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 20 999,00 дол. США.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 20 999,00 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Суд не бере до уваги твердження митного органу, що відповідно до інвойсу № SB23197 від 11.07.2023 доставка товару з Changhai, China, однак коносамент не надано та згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати, на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари, тому перевірити чи включені до митної вартості витрати пов`язані з транспортуванням товару від порту до митного кордону України, його розвантаження та в порту, а також портові збори, не має можливості, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Контракту № 19/23 від 11.03.2023 укладеного між CHANGZHOU SHENBA AUTO ACCESSORIES CO., LTD та ТзОВ «Кубай Логіїстик» умови поставки визначаються у проформі-інвойсі та згідно інвойсу №SB23197 від 11.07.2023 умовою поставки згідно Інкотермс 2020 було DAP - Луцьк

Пунктом 2 Контракту № 19/23 від 11.03.2023 визначено, що ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, страхування та навантаження товару на транспортний засіб (якщо поставка здійснюється на умовах DAP або DAT правил Інкотермс 2020).

Згідно умов Delivereat Place, скорочено ОАР(Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс: «DAP» - поставка в місце призначення. Термін DAP може позначати перевезення товару будь-яким видом транспорту, в тому числі і змішане транспортування.

Умови такої поставки передбачають, що продавець зобов`язаний доставити товар в обумовлене місце, поки вантаж туди не прибув, продавець несе всі ризики.

На виконання умов контракту продавець здійснював доставку на умовах DAP в пункти зазначені у інвойсах (Луцьк), тому у декларанта відсутні будь-які транспортні документи окрім автотранспортної накладної, яка була надана митному органу, адже усі витрати на транспортування товару на умовах DAP - Луцьк несе продавець, так як він за власний рахунок своїми силами або найманим транспортом здійснював доставку товару і такі транспортні витрати вже не включаються до митної вартості, оскільки включені в ціну товару.

Разом із тим, суд наголошує, що коносамент у декларанта відсутній, оскільки умовою поставки згідно контракту та проформи-інвойса і інвойса є DAP - Луцьк, тобто поставка здійснюється продавцем і вартість поставки вже включена у вартість товару.

Суд також зауважує, що до митного оформлення був поданий проформа-інвойс №SB23197 від 11.07.2023, де передбачено після оплату за товар, який постачається, проте митним органом такий документ до уваги взятий не був.

Отже, враховуючи вищевикладене, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару. Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом, а посилання митного органу на начебто розбіжності, які були відсутні свідчить, що останній діяв упереджено.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Також суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-лист у кожному випадку декларант подавав разом із митною декларацією.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічні контракти (додаткові угоди до них) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації: №UА205140/2023/94932 від 10.11.2023, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за штуку), тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцями товару (позивачем та його контрагентами).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Також, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023 належить задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5 368,00 грн, сплаченого за дві самостійні позовні вимоги відповідно до платіжної інструкції № 95 від 06.12.2023.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правничої допомоги від 06.12.2023 № 06/12/23-2, акту приймання-передачі наданих послуг згідно Договору від 06.12.2023, рахунку-фактури від 06.12.2023 № 06/12/23-1, платіжної інструкції від 06.12.2023 № 94, позивач оплатив на рахунок Адвокатського об`єднання «ПРЕМІУМ СЕРВІС» кошти за надану правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 9 368,00 грн (з них: судовий збір в сумі 5 368,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про визначення коду товару №КТ-UA205000-0067-2023 від 17.11.2023.

Визнати протиправним і скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000692/2 від 24.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кубай Логістик» судові витрати у розмірі 9 368,00 грн (дев`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок), з яких: 5 368,00 грн -судовий збір та 4 000,00 грн - витрати на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кубай Логістик» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2; код ЄДРПОУ 43839266).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя С.Ф. Костюкевич