Рішення

від 12.04.2024 по справі 580/3485/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року справа № 580/3485/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у письмовому порядку за правилами статті 287 КАС України адміністративну справу № 580/3485/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валова І.В. (20701, вул. Житомирська 6, м. Сміла, Черкаська область) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

09.04.2024 вх.№18040/24 у позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валової І.В. від 28.03.2024 №71162729 про накладення штрафу стосовно ОСОБА_1 у сумі 3400 грн;

- винести окрему ухвалу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валової І.В. з направленням на виконання до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

10.04.2024 відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 12.04.2024. Сторони у судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

11.04.2024 вх. 18550/24, 12.04.2024 18557/24 до суду надані клопотання (ідентичні за змістом) ОСОБА_2 про залучення третьою особою, який вважає, що рішення вплине на його права та обов`язки.

12.04.2024 ОСОБА_2 суду надав клопотання про недоцільність розгляду клопотання про залучення в якості третьої особи в межах адміністративного судочинства щодо штрафу до ОСОБА_1 .

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2016 у справі №703/4811/15ц позивача зобов`язано не чинити ОСОБА_3 перешкод у вихованні їх спільного сина та визначений порядок зустрічей. На виконання рішення від 12.01.2016 у справі №703/4811/15ц виданий 12.01.2016 виконавчий лист, на підставі якого відкрите виконавче провадження. 28.03.2024 за невиконання рішення суду державний виконавець винесла оскаржувану постанову про накладення штрафу у сумі 3400 грн, що надумку позивача належить скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА та ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Відповідач позов не визнає, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що з метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем систематично спільно з стягувачем здійснюються виїзди за адресою вказаною у виконавчому документі як місце побачення в квартирі АДРЕСА_2 . Боржниця жодного разу на виконання не з`явилась про причини неявки державного виконавця не повідомила, про що виконавцем складено акти. У матеріалах виконавчого провадження відсутні будь які документи, заяви сторін про узгодження сторонам місця побачення дитини з батьком.

Відповідач у відзиві не висловив заперечень щодо співмірності витрат на правничу допомогу адвоката.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2016 у справі №703/4811/15-ц: зобов`язано позивачку не чинити перешкод ОСОБА_2 в участі у вихованні їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначений порядок зустрічей ОСОБА_2 з сином ІНФОРМАЦІЯ_1 : до досягнення дитиною віку 3 років з 15 до 18 години в присутності позивачки кожну непарну (першу, третю, п`яту за наявності такої у відповідному місяці) суботу за місцем проживання позивачки по АДРЕСА_3 , а кожну парну суботу за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 , в цьому місті; після досягнення дитиною трирічного віку щосуботи з 10 до 16 години за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 або у громадських місцях (парках, скверах, місцях відпочинку) без присутності позивачки.

На виконання рішення від 12.01.2016 у справі №703/4811/15-ц12.01.2016 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області виданий виконавчий лист.

На виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №71162729 з примусового виконання виконавчого листа від 18.08.2016 №03/4811/15-ц про зобов`язання позивачки не чинити перешкод після досягнення дитиною трирічного віку щосуботи з 10 до 16 години за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 або у громадських місцях (парках, скверах, місцях відпочинку) без присутності позивачки.

02.03.2024 державний виконавець ОСОБА_5 склала акт про те, що побачення стягувача з дитиною не відбулося, рішення суду не виконане.

28.03.2024 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валовою І.В. прийнята постанова ВП №71162729 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду від 12.01.2016 у справі №703/4811/15-ц 12.01.2016.

Рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справах № 580/10487/21 (ЄДРСР 102208032); 16.06.2023 у справі № 580/4630/23 (ЄДРСР 112181325); 28.07.2023 у справі № 580/635/23 (ЄДРСР 2488906); 02.08 2023 у справі №580/5675/23 (ЄДРСР 112614143) скасовані постанови держаного виконавця ВДВС у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального МУЮ (м. Київ) Валової І.В. про накладення штрафу на ОСОБА_1 у сумах 1700 грн та 3400 грн.

Не погодившись із постановою 28.03.2024 №71162729, позивач звернулась до суду.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Україна ратифікувала Конвенцію про права дитини, взявши на себе зобов`язання докладати всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18). Дитина має право на піклування своїх батьків (стаття 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.2 Закону №1404 виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; бов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 належить примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно із ч. 1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регулюється статтею 641 Закону №1404. Згідно із ч.ч.1-3 ст. 641 ЗУ №1404 виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

VІ.ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку доводам та доказам сторін щодо правомірності винесення постанови від 28.03.2024 про накладення штрафу у сумі 3400 грн на ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Актом державного виконавця від 02.03.2024 підтверджується, що побачення стягувача з дитиною не відбулось, проте не зазначено, з якої причини не відбулось та, які дії вчиняла позивачка з метою перешкоджання зустрічі дитини з батьком, які дії вчинив відповідач для з`ясування причин щодо часу та місця побачення, докази таких обставин відсутні.

Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі № 520/6943/19 зазначив: ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» не надає державному виконавцю право з одних і тих же підстав, по яким уже прийняте судове рішення виносити стосовно боржника необмежену кількість постанов про накладення на штрафів.

Верховний Суд висловив правову позицію щодо трактування поведінки боржника з контексті виконання/невиконання судового рішення, що зобов?язує боржника виконати ст.ст. 63, 61-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у накладенні на боржника штрафів за невиконання рішення у подібних правовідносинах, а саме в постановах №0840/3476/18 від 10.09.2019 та №686/22/63 від 19.09.2019, №420/70/19 від 07.11.2019: відмова дитини від проведення зустрічей з батьком не є підставою вважати не виконанням рішення суду зі сторони боржника.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №640/11079/19 звернув увагу на необхідність врахування доказів узгодження державним виконавцем місця та часу проведення побачень стягувача з дитиною з урахуванням інтересів та стану дитини, що є обов?язком державного виконавця.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Усупереч ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржувана постанова про накладення штрафів винесена державним виконавцем немотивовано - без встановленої законом процедури перевірки рішення боржником. У матеріалах справи відсутні докази, що державним виконавцем досліджено всі обставини справи та належним чином перевірений факт відмови дитини від проведення зустрічей та/або невиконання позивачем обов?язків із установленням причини невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а, від 31.03.2020 у справі №640/11079/19 виснував: на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафів не було встановлено факту невиконання судового рішення без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Інтереси дитини є першочерговими, отже суд має дослухатися і до думки самої дитини та її бажань. У світі широко застосовують концепцію спільної опіки, яка може мати кілька варіантів. (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1329749/).

Згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У позовній заяві позивач з урахуванням надання правової допомоги просить зобов`язати винести окрему ухвалу стосовно рішень державного виконавця, суд зазначає таке.

Матеріали справи не містять доказів про те, що боржником протиправно не виконується рішення суду та/або про зміну способу виконання рішення суду.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення, тому окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду установлено певне правопорушення.

Суд не встановив причин та умов, що сприяли вчиненню порушення - обставин, що би свідчили про наявність підстав для постановлення окремої ухвали занаявних матеріалів справи.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

VІІ. ВИСНОВКИ

Матеріали справи не містять скарг позивача до керівнитва суб`єкта публічної адміністрації щодо дій та/або рішень державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валової І.В.

Суд не здійснює дисциплінарного провадження стосовно третьої особи, тому у необгрунтованому клопотанні про винесення окремої ухвали щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валової І.В. з направленням на виконання до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

У позовній заяві позивач стверджує: постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, проте не окреслює зміст і характер порушеного права, користуючись правничою допомогою адвоката. 02.03.2024 (субота) мала відбутись зустріч батька з сином за місцем проживання сина (за погодженням між сторонами з 2022 місцем зустрічей визначений майданчик для ігр), проте стягувач і державний виконавець був відсутній, тому невідомо на яких підставах застосований штраф і дії державного виконавця є протиправними (стор.2 позовної заяви). Двічі державний виконавець зверталась до суду про зміну місця проведення зустрічей батька з сином, проте суд відмовив.

Беручи до уваги, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього, однак відповідачем не доведений факт перешкоджання позивачем зустрічі ОСОБА_2 з сином ОСОБА_6 на виконання судового рішення від 12.01.2016 у справі №703/4811/15ц, тому суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування штрафу, позаяк відповідач не довів мотивованості і обгрунтованості ухвалення індивідуального акта, визнає оскаржувану постанову від 28.03.2024 №71162729 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у сумі 3400 грн протиправною, що належить скасуванню.

VІІІ.РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (платіжна інструкція 05.04.2024), позовна вимога задоволена, наявні підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

01.04.2024 позивач уклала з адвокатом (https://erau.unba.org.ua/profile/44307) Примак В.А. (ордер серії СА №1082061) договір №01/04-24а про надання правничої допомоги, предметом якого є зобов`язання адвоката надати допомогу з представництва інтересів в суді в обсязі та умовах, передбачених договором (підп.1.1. Договору), згідно з підп. 4.1. Договору передоплата послуг адвоката буде встановлена додатково. Відповідно до акту виконаних робіт від 01.03.2024 до Договору зазначений адвокат надав такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи; аналіз судової практики ВС України у справах про оскарження дій державного виконавця; підготовка позовної заяви; представництво інтересів позивачки при розгляді справи в Черкаському окружному адміністративному суді (вартість над аних послуг 5000 грн), проте час витрачений на визначені роботи не зазначений (погодинні ставки, витрачений час на певний вид робіт, детальний опис виконаних доручень клієнта). Згідно квитанції від 04.04.2024 №04/04-24а позивач оплатила адвокату за надану юридичні послуги у Черкаському окружному адміністративному суді у сумі 5000 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував, що відповідачем клопотання щодо зменшення витрат на правничу допомогу адвоката до суду не подавалось, проте бере до уваги в умовах дії режиму воєнного стану і фінансування першочергових видатків бюджету висновки Великої Палати ВС у справі № 755/9215/15-ц: під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд враховує, що позовна заява підписана позивачем - ОСОБА_1 , у судове засідання учасники не прибули, справа незначної складності розглядалася за правилами статті 287 КАС України.

Суд враховує, що у позові не визначено на чиїй стороні позивач клопотав залучити третю особу - державного виконавця, а також йдеться про штраф у сумі 3400 грн і правничу допомогу у сумі 5000 грн, що є неспівмірним. Документи додані до позовної заяви - завірені адвокатом Примаком В.А., проте клопотання про винесення окремої ухвали необгрунтоване, зміст і характер порушеного права позивача усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України не окреслений та під час обирання способу захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України у позові одночасно йдеться про протиправні дії відповідача, що свідчить про недоліки надання послуг клієнту і перекладання обов`язків адвоката на інших осіб, тому суд доходить висновку про розумність і справедливість відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 1700 грн (3400/2).

Керуючись статтями 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 272, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвалу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валової І.В. з направленням на виконання до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Смілянського відділу державної виконавчої служби в Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Валової І.В. від 28.03.2024 №71162729 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Смілянського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Житомирська 6, код ЄДРПОУ 36091349) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп та витрати на правничу допомогу у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити учасникам справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20701, вул. Житомирська 6, м. Сміла, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36091349);

третя особа: державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валова І.В. (20701, вул. Житомирська 6, м. Сміла, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36091349).

Рішення суду складене 12.04.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА