Ухвала

від 10.04.2024 по справі 367/3043/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3043/24

Провадження №2/367/3543/2024

УХВАЛА

про залишення без руху

10 квітня 2024 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи: Київський обласний державний нотаріальний архів, Кальміуський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи: Київський обласний державний нотаріальний архів, Кальміуський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогамст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, при зверненні до суду з даним позовом позивачем судовий збір не сплачено.

Разом з тим, пред`являючи даний позов, позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій йдеться про те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Однак, з цією позицією позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів`регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

За пунктом 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх. не вирішує по суті питань права. Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбаченеГлавою 14 Закону України «Про нотаріат`та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Відповідно дост. 87 Закону України від 02.09.1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон №3425-ХІІ) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Крім того, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів`визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про виконавче провадження», а неЗакону України «Про захист прав споживачів».

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документа, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

У даному випадку позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми ЗУ «Про захист прав споживачів не поширюється і тому посилання позивача на ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними.

Згідно вимог ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 2 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 023,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.

Таким чином, за подання до суду позовної заяви в якому заявлено вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн. Вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі і є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи: Київський обласний державний нотаріальний архів, Кальміуський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно дост. 185 ч. 3 ЦПК Українибуде визнана неподаною та повернута позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Я.В. Шестопалова